Гравець першого складу «Карпат», а нині завідувач кафедри футболу Львівського державного університету фізичної культури доцент Йосип Фалес аналізує матчі першого туру групового етапу чемпіонату Європи з футболу, що триває на зелених полях України та Польщі.
Чемпіонат Європи з футболу на сьогоднішній день вважається за значимістю третім спортивним змаганням серед тих, що проводяться у світі, поступаючись лише Олімпійський іграм та своєму «старшому брату» – чемпіонату світу з футболу. Втім, багато фахівців вже не одноразово висловлювали думки стосовно того, що за рівнем гри та напруги футбольна першість Старого Світу стоїть вище, ніж Мундіаль. Серед учасників європейсього чемпіонату, на відміну від світового, немає відвертих «туристів», для яких вже сам факт виступу на форумі є супердосягненням.
На відміну від Мундіаля, на Євро всі збірні без винятку їдуть за результатом. Тут для кожної команди невихід з групи вважається невдачею. І стосується це не лише грандів. Підтвердження цього ми побачили і практично в усіх без винятку іграх першого туру групового етапу Євро-2012, що триває на футбольних полях України та Польщі. Навіть збірні Ірландії та Чехії, які зазнали відчутних поразок від хорватів і росіян відповідно, наразі ще нічого не втратили і цілком ймовірно, що зможуть по завершенні групових турнірів здобути право на продовження боротьби за Кубок Європи в іграх плей-оф. Для зручності пропоную проаналізувати побачене в кожній з груп окремо, адже фактично зараз йдуть чотири окремих турніри, в кожному з яких свій сценарій і драматургія.
Група –А– (Греція, Польща, Росія, Чехія)
Ще до початку Євро фахівці практично одноголосно фаворитом цього квартету називали збірну Росії. І треба віддати належне підопічним Діка Адвоката, які вже в першій грі довели всю серйозність своїх намірів, хоча суперник у них був не з простих. Чехи ніколи не вважалися грандом, але завжди були дуже міцним середнячком, який особливо вдало грає саме на європейських форумах. Добре ніби то команда Міхала Білека розпочала і гру з росіянами. Однак у діях чехів було багато академізму. А так, як ще й бракувало швидкостей, то суперник доволі легко відбив стартовий тиск і сам перейшов до рішучих дій. Особливо сильно у росіян зіграла передня лінія, де виділялися автор «дубля» Дзагоєв та Кержаков. І хоча останній примудрився встановити антирекорд європейських чемпіонатів (за 90 хвилин наніс 7 ударів по воротах і всі мимо), загалом він зіграв дуже корисно і весь час тримав у напрузі захист чехів. Сказав своє слово і нападаючий Павлюченко, який вийшов на заміну в другій половині. Екс-форвард англійського «Тоттенгема», який так і не зумів повністю розкритися в англійській Прем’єр-лізі і зрештою повернуві в Росію (нині грає за «Локомотив»), забив напевне самий красивий гол туру.
Висновок по цій грі напрошується такий – Росія однозначно фаворит №1 на вихід з групи. Але багато що залежатиме від сьогоднішньої гри з поляками. Цей поєдинок має дуже серйозний політичний підтекст, а тому передбачити його хід дуже важко. Що ж до чехів, то незважаючи на болючу поразку, у них є непогані шанси на вихід у чвертьфінал. Але для цього необхідно, щоб всі без винятку гравці команди до майстерності, а вона у них безумовно є, додали ще й серце.
Так, як це зробили у матчі-відкриття турніру Польща – Греція гравці обох команд. Щоправда, в більшій мірі це стосується другого тайму. Взагалі це був найбільш цікавий поєдинок, які доводилося бачити на старті європейських чемпіонатів. А за своєю драматургією подібних ігор у футболі взагалі вдається побачити не так багато. Тут було все – забиті голи (причому як зараховані, так і ні), суддівські помилки, вилучення з поля (як за два попередження, так і за фол останньої надії), незабитий пенальті тощо. Не було у цій грі лише переможця та переможеного. І напевно саме нічия є найбільш справедливим підсумком гри, бо на поразку ніхто не заслуговував…
Група –В– (Голландія, Данія, Німеччина, Португалія)
Квартет В, ігри якого проходять у Львові та Харкові, фахівці одразу по завершенні жеребкування охрестили не інакше, як групою «смерті». І справді, як ще можна назвати групу, в якій за дві путівки в чвертьфінал будуть вести боротьбу чотири команди, кожна з яких у поточному світовому рейтингу входить до ТОП-10: Німеччина займає 2-е місце, Голландія – 3-є, Португалія – 5-е і Данія – 10-е.
Саме останнім, данцям, злі язики відвели роль аутсайдера. Однак саме Данія стала автором чи не найбільшої несподіванки першого туру, обігравши голландців – 1:0. Коли аналізувати цю гру поверхнево, то можна спочатку подумати, що данцям просто повезло. Адже спадкоємці Йохана Кройфа практично 90 хвилин володіли ініціативою, створили багато гольових моментів. Однак не забили, а суперник зумів провести, як це часто трапляється у футболі в подібних ситуаціях, одну результативну контратаку. Та насправді все не так просто. Перш за все, данці, більшість з яких має чималий досвід виступів у голландському чеміпонаті, знали, що саме їх чекає у цій грі. І Мортен Ольсен розробив з своїми підопічними чітку тактику гри, яка й була побудована на жорсткій дисципліні в обороні та контратаках. Але одна справа запланувати і зовсім інша втілити задумане в життя. А данцям все вдалося на сто відсотків! І ще один момент, який не можна не відмітити – гравці Данії, коли перехоплювали м’яч, не просто вибивали його вперед з надією, що там хтось за нього зможе зачепитися, а дорожили ним і дуже добре, нічуть не гірше за голландців, його контролювали, доводячи в такий спосіб більшість своїх атак до логічного завершення – удару по воротах. І ось цим вони здивували футбольний світ чи не найбільше…
Що ж до матчу у Львові, то німці вже традиційно намагалися всю гру тиснути на суперника. Здавалося, що португальці, які в принципі й самі люблять більше атакувати, ніж захищатися, ніяк не можуть перехопити ініціативу. Зрештою Бундестім свого досягла – Гомес головою пробив у протихід кіперу піренейців. І тут ми побачили, що Португалія вміє і атакувати. За заключні трохи більше, ніж десять хвилин Кріштіано Роналдо з партнерами створили низку по-справжньому гольових моментів, але забити так і не змогли – привередлива пані Фортуна була відверто на боці німців. Але є одне питання і до португальців: невже не можна було так грати всю гру? Як відомо, везіння потрібно також заслужити. Так от, здається, його в цій грі більше заслужила Німеччина.
Інтрига в групі В вже досягла свого апогею. Адже Голландії у другому турі перемога необхідна немов повітря. Але ж здобути буде її ой як важко – суперник у них більш ніж серйозний, збірна Німеччини, яка в разі перемоги майже гарантовано достроково вийде у чвертьфінал. Та й взагалі сама назва гри «Німеччина – Голландія» не потребує жодної реклами – цеж свого роду єврокласика футболу.
Не менш цікава гра відбудеться завтра і у Львові. Адже перемога суттєво наблизить до плей-оф Данію. Але для португальців навіть нічия може бути смерті подібним підсумком. Тому можна лише собі уявити, які пристрасті чекають нас у завтрашніх іграх.
Група –С– (Ірландія, Іспанія, Італія, Хорватія)
Результат, а головне зміст гри Італія – Іспанія наштовхують на думку про те, що обидві збірні, які вже історично вважаються одними з фаворитів Євро, вийшли на очну гру з одним бажанням – не програти. І їх можна зрозуміти: їхніми суперниками по групі є значно менш імениті збірні, а тому вони розраховують, що свої очки, яких вистачить для ппроходу далі, вони візьмуть саме в іграх з ними.
У грі між собою і іспанці, і італійці показали свій високий рівень майстерності, який в принципі і так ні в кого не викликає сумнівів, але при цьому ніхто, як то кажуть, жили не рвав. Та воно б було й дивно, коли б ці команди з першого матчу виклали всі свої козирі. Адже іспанці приїхали захищати титул найсильнішої команди континенту, тобто вони розраховують зіграти всі шість матчів. Згідно Регламенту, на це відводиться трохи більше, ніж три тижні Тобто часу на відновлення між іграми відводиться дуже мало, а згачить необхідно раціонально розподілити свої сили. Що ж до збірної Італії, то вона зараз більше є «темною конячкою», ніж фаворитом. Однак ми всі добре знаємо, про амбіції італійців, які ніколи не задовільняються роллю другого плану. До того ж вони вже давно традиційно дуже важко розпочинають турнір і як правило зі скрипом виходять з групи. А от далі…
Втім, навряд чи їхні суперники по групі – збірні Ірландії і особливо Хорватії погодяться на роль статистів. Гра між ним показала, що підопічні Славена Біліча дуже добре підготувалися до Євро. Та й склад у «картатих» досить серйозний для вирішення самих високих завдань. Що ж до ірландців, то вони в першій грі дивилися, м’яко кажучи, не надто переконливо. Але у них тече британська кров, а це значить, що вони будуть битися до останньої миті заключного матчу. Це якраз ті хлопці, які завжди грають на повну, незалежно від того, який результат на табло.
Група –D– (Англія, Україна, Франція, Швеція)
Схожа ситуація з групою С, і в квартеті D, в якому грає і збірна України. Тут також є дві дуже титуловані топ-збірні – Франція і Англія, яких календар звів в очному протистоянні вже в першому турі. І що ми побачили? Те саме, що день перед тим у грі Італія – Іспанія. Команди обінялися голами, а в кінцівці кожен думав лише про те, щоб не пропустити. В підсумку їм це вдалося якнайкраще і гра закінчилася з рахунком 1:1.
Втім, чи насправді обидва тренери – і Рой Ходжсон, і Лоран Блан – залишилися задоволені нічиєю, це ще питання. Так, на післяматчевій прес-конференції кожен з них говорив, що нічия є найбільш справедливим результатом і тут з ними важко не погодитися. Однак коли вони про це говорили, то ще не знали, що в іншому матчі групи Україна обіграє Швецію, чим, як нам здається, суттєво спутала їм карти.
Ні, українські вболівальники сподівалися на позитивний результат гри своїх улюбленців у «синьо-жовтому» дербі континентального рівня. Однак саме сподівалися, а не вірили в перемогу. Не будемо говорити про безнадійних оптимістів, а от ті, хто реально, оцінює рівень нашої збірної, до гри говорили, що нічия з «Тре Крунур» буде для нас не найгіршим підсумком. Особливо, коли врахувати стартове хвилювання та рівень гри в заключних спарингах. Однак в підсумку ми таки перемогли і тепер стали одноосібними лідерами групи.
Щодо перемоги, то на неї ми заслужили. Напевне, коли спробувати оцінити гру об’єктивно, то справидливим підсумком мала б бути нічия (не важливо, 2:2, 1:1 чи 3:3). Однак, коли хтось мав виграти, то українці на перемогу заслужили значно більше. І не тому, що це наша збірна. Просто в очах всіх без винятку підопічних Олега Блохіна всі 90 хвилин читалися віра та бажання перемогти. Натомість у шведів щось подібне було лише у Ібрагімовіча.
Але наші хлопці вразили не лише бажанням і самовіддачею. Що приємно, команда показала гру в УСІХ лініях. Не можна назвати жодного гравця, який би випадав з гри. Навпаки, напевне щонайменше двоє – Хачеріді і Селін – зіграли найкращий матч у своїй кар’єрі. А решта як мінімум не опустилися нижче того, чого ми від них очікували.
Окремо треба сказати про Шевченка. Компліментів він заслужив цілу гору. Але головне, він вкотре довів, що він не був, а є насправді Великий Майстер і тим самим заткнув рот тим багатьом скептикам, які вже багато місяців говорили, що він не потрібен збірній і що йому взагалі вже пора йти на пенсію. Як добре, що Олег Блохін їх не слухав…
Однак не можна впадати в ейфорію. Це лише перша гра. Так, ми лідери. Але ж у нас завдання не виграти перший матч у шведів, а вийти з групи. Тому необхідно забути про цю перемогу і готуватися до битви з французами. Дуже важливо, щоб наші гравці встигли відновитися. І якщо фізично все повинно бути нормально (три дні цілком достатньо для відновлення функціональних кондицій), то от в психологічному плані є певні застереження – все ж ми емоцій, які відновлюються не так швидко, як м’язи, витратили значно більше, ніж французи. Але все покаже тільки гра в п’ятницю на «Донбас-Арені»…
Джерело: Йосип ФАЛЕС, IA ZIK
Фото: © ФК «Карпати»
Оригінал публікації http://fckarpaty.lviv.ua/ua/news/8619/page.html
