Нападник «Шахтаря» 1970-х років поділився власною думкою щодо майбутньої гри за Суперкубок України.
– Євгене Миколайовичу, у фіналі Кубка командам знадобився додатковий час, аби визначити переможця. У Суперкубку овертайму немає. Чи бачите ви певну перевагу в будь-кого із суперників?
– У «Шахтаря». Склад «гірників» краще укомплектований, вони свіжі. Незважаючи на те що дев’ять гравців «Шахтаря» були в збірних на чемпіонаті Європи, це взагалі не має позначитися на сьогоднішній грі. Підбір футболістів – кістяк із бразильців та європейців – якісніший у команди Луческу.
– Тривала відсутність офіційних матчів, підготовка команд на зборах може звести до мінімуму різницю в класі?
– Не думаю. По-перше, збори пройшли практично без травм. Я спостерігав за звітами і результатами – середня лінія «Шахтаря» виглядає цілком пристойно. Фернандіньо, Мхітарян, Вілліан, Дуглас, Ілсіньо та інші хлопці провели десяток ігор – мають бути готові.
– Луїс Адріано пропускав останні матчі через пошкодження. На ваш погляд, хто займе місце на вістрі атаки «Шахтаря»?
– Цілком можливо, що вийде Девіч. Бажано поглянути на Девіча й на те, як він взаємодіятиме з партнерами. Адже він і сам палає бажанням дебютувати у офіційному матчі. Що ж до Селезньова, то Луческу добре знає його стиль гри.
– До речі, Девіч – універсальний гравець атаки. Адже він не тільки на вістрі може грати, але й крайнього хавбека.
– Абсолютно правильно. Девіч, на мій погляд, може краще зачепитися за м’яч, аніж Адріано й Селезньов, зберегти його. Це було видно і по збірній. Якщо м’яч у Девіча, він нечасто його віддасть супернику просто так. Рішення прийме Мірча Луческу, але на такий варіант було б цікаво подивитися. (Посміхається).
– «Металург» уже котрий рік намагається виграти перший трофей в історії, але зазнав уже двох поразок у фіналі Кубка України. Відчуття необхідності сьогодні добитися результату більше підстьобує або навпаки – заважає і давить на «Металург»?
– Зрозумійте, «Металург» – молода команда за своїм віком. Вона дуже симпатична. Я переживаю як за «Шахтар», так і за «Металург», де працюють мої друзі – П’ятенко і Ковальов. Ця команда ще дозріє, йде до того, щоб вирости. Вони бажають і намагаються виграти трофей.
– Що відзначили б як головний козир команди П’ятенка?
– У неї є характер, який вона показувала і в Кубку, і в іграх чемпіонату, і є рівень майстерності. П’ятенко сам був футболістом із характером, прищеплює це своїм гравцям. Півфінал та фінал Кубка довели, що «Металург» не опускає руки. Багато означає мікроклімат у команді та правильна селекція. Для зростання в «Металурга» є все. Залежить від того, як вони це використовують.
– Травма Траоре, по суті, не залишила в строю чистих форвардів.
– Чесно кажучи, «Металургу» явно не вистачає класного нападника. У середині в них є достатньо виконавців високого рівня: і Макрідіс, і Лазич, і Димитров. А ось на завершення… Тому ж Траоре не дістає класу вирішувати моменти на свою користь.
– Матч за Суперкубок прийме Луганськ, який свого часу залишився без великого футболу через проблеми з полем. Тепер є новий газон і освітлення. Така гра – подарунок луганським уболівальникам в «епоху ренесансу»?
– Луганськ із союзних часів завжди був футбольним містом. Він виховав багато висококласних гравців. Луганськ був одним із центрів якісної підготовки футболістів, особливо на сході Україні. Там люди дуже люблять футбол! Молодці, я тільки вітаю, що вони стають на ноги. Не все робиться одразу, але дай Боже, щоб у них усе вийшло.
– Початок матчу о 21:00 – позитивний момент?
– Гадаю, це плюс. Спаде спека, і командам буде легше. До того ж Луганськ – компактне місто, і люди приїдуть на стадіон після роботи.
– Яким вам бачиться підсумок матчу?
– Гадаю, «Шахтар» за рахунок класу переможе. Якщо наполягаєте на прогнозі – 1:3.
Прес-служба ФК «Шахтар»
