Перше тренування, перша гра, перша кров… Кар’єра Ігоря Пластуна в «Карпатах» розпочалася дуже стрімко. Він вийшов у матчі проти «Волині» у парі з Іваном Мілошевічем і відіграв на високому рівні. На розірвану губу захисник уваги не звертав. Після гри карпатівець відповів на запитання «Спорт-Експреса».
– Коли дізналися, що вами цікавляться «Карпати»?
– Наскільки мені відомо, відразу після завершення сезону львів’яни зверталися в «Оболонь», але це був період, коли я перебував у розташуванні молодіжної збірної, тому до остаточного вирішення прийти не вдалося. А ось перед стартом нового чемпіонату все вирішилося буквально за день-два.
– Чи був предметний інтерес з боку інших клубів?
– Не хотілося б про це говорити. Я гравець «Карпат» – і це найголовніше. Не бачу сенсу обговорювати чутки.
– В такому випадку, можете сказати, чому віддали перевагу саме львівському клубу? Чи грав роль той факт, що в «Карпатах» роблять ставку на українців?
– Я для себе вирішив, що «Карпати» – це той клуб, в якому я можу прогресувати, де зможу, як то кажуть, піднятися сходинкою вище. Багато факторів склали позитивну картину про цю команду. І за той недовгий час, що я перебуваю тут, все підтверджується на ділі.
– Коли ви з’явилися в розташуванні «Карпат»?
– Я приїхав до Львова буквально за два дні до першої гри чемпіонату. Пройшов медогляд, провів два тренування, причому друге було передматчеве, а на третій день перебування в новому клубі я вже вийшов на поле в офіційному матчі.
– Як вважаєте, коли завершиться процес адаптації?
– Це досить складне питання, тому що на це впливає багато факторів. Розраховую, що він завершиться якомога швидше, тому що я з перших же ігор хочу допомагати команді і радувати вболівальників. Для цього я кожен день намагаюся якомога більше спілкуватися з партнерами по команді, уважно слухаю рекомендації тренерського штабу і намагаюся їх виконувати.
– Де влаштувалися у Львові?
– Недалеко від центру, в районі, де живе ще кілька людей з команди. Побутові умови тут на хорошому рівні. Я приїхав сюди з дівчиною, і для нас цей фактор важливий.
– Ви дебютували в першому ж матчі нового сезону. Які враження від гри з «Волинню»?
– Найкращі. Незважаючи на те, що нам не вдалося перемогти, я радий, що зіграв. В принципі, нічого нового від суперника я не побачив, оскільки з «Волинню» я грав у складі «Оболоні». Зате відчувається, що в новому клубі все по-іншому: інші партнери, інше розуміння і побудова гри. Я намагався виконувати все, що говорили тренери, а наскільки вийшло чи ні – судити ім.
– В цій зустрічі ви отримали неприємне ушкодження в зіткненні з Рамоном Лопесом. Що там сталося?
– Це було просте зіткнення, яке, на жаль, для мене завершилось трохи плачевно – сильно розбив губу, довелося її зашивати. Але я не побачив в діях суперника злого наміру. Була боротьба, я невдало впав, а він влучив коліном мені в підборіддя і я зубами пробив губу.
– Минулого року в матчі за молодіжну збірну ви отримали сильний удар в голову, навіть був невеликий струс мозку. Які думки промайнули в голові у перші секунди після зіткнення з гравцем «Волині»?
– Такого, як в той раз, не було. В принципі, я навіть особливого значення удару не надав. Навпаки, готовий був продовжити гру, але відчув, що йде кров. Потім мене оглянули лікарі і сказали, що можна грати далі. Це було найголовніше.
– Як на цей раз пережили епізод мама і дівчина?
– Думаю, батьки і дівчина завжди хвилюються, коли щось подібне трапляється. Напевно, в такі епізоди у всіх серце трохи призупиняється. Після гри я зателефонував, сказав, що все добре. Це футбол, вони прекрасно розуміють, без подібних випадків не обійтися. На щастя, це пошкодження виявилося не дуже серйозним, і дай Бог, щоб в майбутньому травм було менше.
– Протягом гри вам ще пару раз потрапило в те ж саме місце?
– Так, в принципі, іноді отримував в голову. Але, повторюся, це футбол, тут без боротьби не буває.
– У наступному турі ви приймаєте «Іллічівець». У цьому матчі розжитися трьома очками буде складніше, ніж з «Волинню», чи легше?
– Не знаю. У Маріуполі добротна команда, прийшов новий тренер – Микола Павлов, який, як відомо, може дати результат. Якщо подивитися, як команди посилювалися, то чемпіонат обіцяє бути ще цікавішим, ніж в минулому році, і кожна гра буде складною.
– Обговорювали з партнерами, наскільки допомагають команді власні вболівальники?
– Я думаю, і без цього всім прекрасно відомо, що підтримка у Львові дуже хороша. Буде цікаво відчути її, так би мовити, на власній шкурі, оскільки, коли я грав за «Оболонь», то вболівали проти моєї команди. Сподіваюся, на цей раз трибуни наприкінці матчу будуть задоволені.
Джерело: «Спорт-Експрес»
Фото: © ФК «Карпати»
Оригінал публікації http://fckarpaty.lviv.ua/ua/news/8787/page.html
