Павло КУЧЕРОВ,
в.о. головного тренера «Карпат»
– Не дуже приємно ділитися враженнями після такої гри. На жаль, ми дуже швидко і по-дитячому пропустили три голи. За 6 чи 7 хвилин. Гра одразу ж отримала інший тактичний характер. Я говорив і попереджав нашу команду, про те, що в «Іллічівці» виступають дуже організовані та підготовані гравці. Зважаючи на те, що ми хотіли відігратися, довелося відкриватися і кидати основні сили на атаку. Це дало змогу гостям завдяки швидким передачам проводити гострі випади. По суті «Іллічівець» засмикав нас цими передачами. Коли швидко пропускаєш стільки голів, то дуже важко відіграватися. Треба дуже тонко володіти грою і створювати моменти, щоб скоротити рахунок. А це не просто. В нас були моменти, але не пощастило їх реалізувати. Дуже вже швидко ми попали в ситуацію, де все складалося на руку «Іллічівцю».
– В кінці першого тайму «Карпати» притисли суперника до воріт, здавалося, що по перерві така гра продовжиться. Що ви сказали хлопцям в роздягальні?
– Те саме що до гри – треба вигравати. Зусиллями Ксьонза один гол ми забили. Але щоб перемогти в такої команди треба швидкість і постійний рух. Якби при рівному рахунку була така гра, у нас було б більше шансів. Але суперник дуже швидко забив три голи. Коли команда забиває на виїзді два чи три м’яча, вона одразу ж відходить назад, залишаючи кількох швидких гравців на вістрі. А у зв’язку з тим, що ми підключали до атак фланги, двом нашим високим центральним захисниками, які перебували в середині поля, було непросто втримати швидких гравців «Іллічівця». Так і «Барселона» «Реалу» 6 голів забила, це ази футболу. А коли така ситуація трапляється, тебе просто ставлять перед фактом. Була б удача, але цього разу вона від нас відвернулася. Бо якби ми до переви забили другий гол, а ми це могли зробити, «Іллічівець» почав би нервувати, гра мала б інший характер. Ти не можеш нагнітати і створювати моменти, бо суперник постійно змушує тебе помилятися і карає на контратаках. Важко донести до гравців за рахунку 1:3 якісь думки про позиції. В нашому захисті залишалися то два то три гравці.
– Оцініть потенціал лави запасних. Чи достататньо у вас гравців, щоб підсилити гру?
– Я хочу, щоб у нас була конкуренція. Щоб більше сильних гравців перебувало і на лавці, і на полі. Чим більше таких гравців, тим легше працювати.
– Гладкий сьогодні годину часу пробігав без м’яча…
– Зверніть увагу на 80-го номера «Іллічівця» (Окріашвілі – Авт.). Йому не треба було шукати м’яча. Не буває такого, що гравцю не дають м’яча. Він сам має його знайти, за рахунок постійних передач вперед. В нас не вийшло це зробити, бо ми пропустили дитячі голи. Якби цього не сталося, то ми може б не виграли, може б виграли, але не було б такої схеми. Бо захисникам важко грати на центральній лінії. «Іллічівцю» залишалося прорізати нашу оборону як ніж масло, за дві передачі.
– Перший гол надломив команду психологічно? Гравці поплили?
– Ми не плаваєм і не літаєм. Зламалася гра, за якихось кілька хвилин, а команда не зламалася. Якби ми зламалися, то рахунок 1:3 залишився б. Ні, ми хотіли забити. Нам це не вдалося, але ми все що могли робили для того, щоб забити. Однак після того, як рахунок став 0:2, всі карти перейшли до нашого суперника. Якби Ксьонз добив м’яча у сітку після дальнього удару, все могло б змінитися. Але «Іллічівець» не вчора ж почав у футбол грати. Їм не треба було особливо нічого вигадувати.
– Чи задоволені ви діями Озарківа?
– Говорити, що я ним не задоволений рано і несправедливо. Це був його сьомий чи восьмий матч у вищій лізі. Ми все хочемо дуже швидко. Натомість не порівнюємо хто зіграв 50 матчів, а хто 8. Для Ігора це нова позиція. Те саме в Луцьку було. Він непогано зіграв з його даними навіть проти 194-исантиметрового опонента. Що йому казати? Щоб він на плечі супернику виліз?
– Все ж ви бачите в ньому потенціал?
– В кінці минулого чемпіонату він грав, показав все, на що здатен. Просто Озарків – хавбек. Йому бракує досвіду. Важко вимагати від нього, як від досвідченого гравця.
– Як вам Тосік?
– Непогано. Видно, що він має рівень.
– Перший і третій гол на совісті Мартіна Богатінова?
– Я уявляю, як відчуваю себе воротар в такій ситуації. Треба було взяти себе в руки і продовжувати підказувати захисникам. Головне було психологічно не зламатися. Він заміну не просив і я не мав наміру його змінювати. Перший гол – так, це його вина. Інші треба розбирати. Як тренер я завжди намагаюся підтримати гравців, який би результат не був. Всі помиляються, але ми команда.
Інформаційний центр ФК «Карпати», www.fckarpaty.lviv.ua
Фото: © ФК «Карпати»
Оригінал публікації http://fckarpaty.lviv.ua/ua/news/8800/page.html
