2-ий тур. 21.07.2012, 19:30. «Україна», Львів. 4 500 глядачів.
Хмарно. +15°С
Арбітр – Ярослав Козик (Мукачеве, Закарпатська обл.).
Асистенти арбітра: Андрій Мотика, Едуард Карапетян (обидва – Тернопіль).
Четвертий арбітр – Андрій Кузьмін (Миколаїв).
Інспектор ФФУ – Віктор Дердо (Іллічівськ, Одеська обл.).
Делегат ФФУ – Віктор Наскалов (Мукачеве, Закарпатська обл.).
«КАРПАТИ»: Богатінов, Озарків (Кас’ян, 82), Мілошевіч, Пластун, Ощипко, Голодюк, Ткачук, Худоб’як, Ксьонз (Тосік, 69), Лукас, Гладкий (Кополовець, 62).
Запасні: Мисак, Балажіц, Страшкевич, Даушвілі.
В.о. головного тренера – Павло Кучеров.
«ІЛЛІЧІВЕЦЬ»: Худжамов, Федотов, Кравченко (Таргамадзе, 46), Кожанов (Мандзюк, 83), Іщенко, Ємельянов, Чижов, Віценець, Путівцев, Окріашвілі, Бутко (Гречишкін, 90).
Запасні: Бажан, Шевчук, Ярошенко.
Старший тренер – Іван Балан.
Голи: Ксьонз, 40 – Кравченко, 12, 15, Федотов, 16, 59, Бутко, 81.
Попередження: Худоб’як, 47, Кополовець, 63, Лукас, 90+3 – Ємельянов, 29, Путівцев, 30, Віценець, 50.
Перший домашній поєдинок «Карпат» у новому сезоні Львів чекав з тривогою. Чому? Все дуже просто: з одного боку гра «зелено-білих» у Луцьку не додала оптимізму у порівнянні з минулим сезоном, а з іншого – на підопічних Павла Кучерова чекав достатньо серйозний суперник. Хтось, звичайно, може заперечити: мовляв, відколи «Іллічівець» став для «Карпат» небезпечним опонентом? Можливо, так воно і було, але це все в минулому.
А цього літа маріупольців очолив Микола Павлов, тренер, команди якого завжди створювали проблеми навіть грандам і до того ж давали непогані результати. Достатньо пригадати нещодавній виграш «Ворскли», з якої Микола Петрович і перейшов до «Іллічівця», у Кубку України та вихід у груповий турнір Ліги Європи. Між іншим, саме з Павловим своїх найвищих досягнень, четверте місце в чемпіонаті України та участь в Кубку УЄФА, досягли і приазовці. А окрім того, за підбором виконавців нинішній «Іллічівець» далеко не остання команда в Прем’єр-лізі. Про це свідчить і той факт, що у вчорашній зустрічі резервістів у складі маріупольської молодіжки грали Невмивака, Чайковський, Пуканич, Довгий, Тіщенко… Далеко не кожна команда може собі дозволити тримати таких гравців у запасі. Так що побоювання вболівальників «Карпат» були далеко не безпідставними, що й засвідчила власне сама гра. Але про все за порядком.
У порівнянні з грою в Луцьку у стартовий склад «Карпат» Павло Кучеров вніс дві зміни. Лінія оборони залишилася такою ж, натомість у півзахисті, як і очікувалося, замість Гудими вийшов Худоб’як. А на позиції центрфорварда вийшов Гладкий, який у грі з «Волинню» замінив Касьяна в середині другого тайму.
Перші хвилин десять гра була майже рівною. Хоча трохи більш активними, можна сказати, по-спортивному злішими виглядали маріупольці. Але це сприймалося швидше, як спроба гостей застати зненацька господарів. Коли б знати, чим це все закінчиться… А закінчилося все тим, що на 16-ій хвилині на табло горіли цифри 0:3. Навіть важко сказати, коли востаннє траплялося щось подібне з карпатівцями та й чи взагалі таке було за майже піввікову історію «зелено-білих».
Напевне, коли б до гри хтось сказав вболівальникам «Карпат», що «Іллічівець» заб’є три голи упродовж якихось п’яти хвилин, його б підняли на сміх. Та й серед найбільших оптимістів, які підтримують приазовців, навряд чи хтось міг собі уявити щось подібне. Але трапилося все саме так. Причому зробили це підопічні Миколи Павлова легко і невимушено. Схоже, вони й самі не думали, що можуть видати таку суперп’ятихвилинку. Та в принципі, від них нічого надзвичайного і не вимагалося. За великим рахунком карпатівці все зробили самі, аби маріупольці повели в рахунку 0:3. А героєм п’ятихвилинки став, як частенько буває у програних «зелено-білими» іграх, колишній гравець «Карпат». На цей раз – Костянтин Кравченко. Скільки разів ми вже пропускали від тих, хто пішов від нас? Аби перерахувати всіх, необхідно добряче напружити пам’ять. Але Костя пішов далі – він забив не один гол, а два, причому для цього йому вистачило якихось чотири хвилини.
Коли б у футболі застосовували правила боксу, то швидше за все, після третього голу, який «Іллічівець» забив з нічого, суддя припинив би матч і на цьому все б закінчилося. Але у футбол грають 90 хвилин. І треба сказати, що «Карпати» в якийсь момент майже повернули інтригу в гру.
Після третього голу «Іллічівець» вирішив, що справу зроблено, і трохи послабив тиск на наші ворота. Це дозволило карпатівцям прийти до тями і поступово вже самим перейти до активних наступальних дій. Зрештою, їхні зусилля не виявилися марними. На 40-ій хвилині Ксьонз перехопив м’яча в центрі поля, протягнув його ближче до воріт, продерся крізь двох захисників, поклав на замасі ще одного і вийшов віч на віч на Худжамова: удар з десяти метрів – гол!
Забитий м’яч додав агресивності «зелено-білим» і за дві хвилини рахунок ледь не змінився на 2:3. І знову в епіцентрі подій опинився Ксьонз. В фіналі атаки «Карпат» правим флангом Голодюк дотепно скинув п’ятою на Ксьонза і той пробив з-меж карного майданчика, але воротар «Іллічівця» Худжамов виявився на місці.
Наприкінці тайму гості ледь не поновили свою перевагу в три м’ячі, коли Окріашвілі із забійної позиції наніс удар зльоту, але круглий пройшов повз стійку. А вже в компенсований час втратили ще одну нагоду скоротити відставання в рахунку до мінімуму карпатівці. Лукас потужно пробив метрів з двадцяти – Худжамов відбив м’яча, але на добивання кинулося одразу кілька гравців у смугастих футболках. На жаль, «зелено-білим» нічого не вдалося витиснути з цього епізоду. Тим не менше, надія на порятунок матчу у серцях вболівальників «Карпат» зажевріла.
Схоже, вірив у порятунок і в. о. головного тренера «Карпат» Павло Кучеров. В усякому разі, нічим іншим не можна пояснити його рішення не проводити замін в перерві. Натомість у гостей по перерві замість Кравченка вийшов Таргамадзе. Видно, тренери «Іллічівця» вирішили, що весь свій фарт Костя вже вичерпав. Можливо, й справді, в Кравченка везіння у звітній грі закінчилося. Зате воно залишилося у команди гостей загалом. І на 59-ій хвилині після прострілу з лівого флангу, зігравши на випередження в боротьбі із захисником, першим на м’ячі був Федотов, який у такий спосіб оформив другий дубль в матчі. А останню крапку в грі поставив на 81-ій хвилині Бутко. Саме він останім торкнувся м’яча, коли той після прострілу-навісу з правого флангу тихо залетів за комірець Мартіну Богатінову під дальню стійку. 1:5 – цифри самі говорять за себе…
Інформаційний центр ФК «Карпати», www.fckarpaty.lviv.ua
Фото: © ФК «Карпати»
Оригінал публікації http://fckarpaty.lviv.ua/ua/news/8799/page.html
