Захисник «Шахтаря» відповів на запитання вболівальників на сторінці свого офіційного співтовариства «ВКонтакті». До речі, Разван приділяє досить багато часу спілкуванню зі своїми передплатниками. По можливості, зрозуміло. Отже, якщо ви ще не в друзях у Раца – ласкаво просимо: http://vk.com/rat_razvan.
– Якою має бути дівчина, щоб привернути твою увагу?
– Вона має бути такою, як моя дружина, тому що я вже зробив свій вибір. Інші дівчата мене не приваблюють.
– Який матч за своєю участю ти вважаєш найбільш успішним, окрім фіналу Кубка УЄФА?
– Однією з найуспішніших вважаю гру вдома з «Брагою», коли я забив свій єдиний гол у Лізі чемпіонів.
– Якби на вулиці до тебе підійшла дівчина і попросила сфотографуватися, що б ти відповів?
– Я б сфотографувався.
– Назви свій улюблений клуб і улюбленого гравця в Західній Європі?
– Це «Манчестер Юнайтед». І улюблений гравець виступає також у МЮ – Райан Гіггс.
– З ким підтримуєш дружні стосунки в команді?
– У принципі, з усіма. Живу на базі з Генріхом Мхітаряном. Дуже близько товаришую із Томашем Хюбшманом, Андрієм Пятовим, Олександром Рибкою, Тарасом Степаненком, Кривцовим… Тобто з багатьма партнерами по команді.
– Чи маєш щасливий талісман, що приносить успіх?
– Так. Це моя донька.
– У якому віці ти плануєш завершити кар’єру?
– Чим пізніше, тим краще.
– Назви найбільш пам’ятний момент у своїй кар’єрі.
– Виграш Кубка УЄФА. Травень 2009 року. Це було найкраще свято в моєму футбольному житті.
– Чи бачиш ти свою команду у фіналі Ліги чемпіонів? Або ж основне завдання – виграти Прем’єр-лігу? «Шахтар» стоїть на місці чи все-таки розвивається? Щороку «Шахтар» купує нових бразильців. Це говорить про те, що твоя команда не може знайти основний склад?
– Звичайно, я бачу себе і «Шахтар» у фіналі Ліги чемпіонів. На це я й уся наша команда сподіваємося. А що стосується купівлі гравців, ви зрозумійте: футболіст не може грати всі матчі поспіль. Потрібна ротація. Тому одні грають трохи менше, а інші більше. Команда складається з 25–26 осіб. Головне завдання – щоб усі футболісти були приблизно одного рівня й кожен має бути готовий у будь-який момент замінити свого партнера.
– Чому ти вирішив стати саме футболістом?
– Тому що я з дитинства штовхав усе, що бачив! Так батьки зрозуміли, що в мене футбольний талант. Придбали мені м’яч. Я з ним ніколи не розлучався. Вибір професії очевидний.
– Як ти гадаєш, чи будуть у «Шахтарі» гравці з Франції, Італії, Іспанії? Чи підвищується з кожним роком навантаження саме для вас, старших футболістів?
– Тренування складнішими не стають. Ми працюємо майже за однією й тією ж схемою, що й раніше. Але, звичайно ж, додаються різні вправи. Ми до цього звикли і вже практично не помічаємо. А що стосується гравців із Франції, Італії, Іспанії, то це запитання, напевно, не до мене. Є трансферна політика клубу. Тренер разом із керівництвом «Шахтаря» вирішують, кого купувати. А я, як і решта гравців, маю виконувати власну роботу на високому рівні й щодня доводити, що я кращий на своїй позиції.
– Чи легко далося тобі вивчення російської мови? Хто допомагав її засвоїти – вчитель або просто оточення, сім’я?
– Досить важко, тому що моя мова дуже відрізняється від російської. Я мав учителя, але всього кілька тижнів. Це були особливі заняття, тому що я не розумів російською, а вчитель не розмовляв ані англійською, ані будь-якою іншою мовою. Мені показували картинки з різними предметами – стіл, стілець, виделка – і розповідали, як це звучить. Це було 9 років тому, коли я щойно приїхав. Так ми займалися двічі на тиждень місяць-півтора. А потім я все вчив сам завдяки тому, що чув від оточуючих людей.
– Як ти гадаєш, ви вийдете з групи Ліги чемпіонів?
– Я сподіваюся… Ні, я майже впевнений, що вийдемо. Наша задача цього сезону – не тільки вийти з групи, а й потрапити до півфіналу-фіналу Ліги чемпіонів.
– Твоя найзаповітніша мрія?
– Виграти Лігу чемпіонів і хоча б раз узяти участь зі своєю збірною в чемпіонаті світу. Але Ліга чемпіонів, напевно, моя найбільша мрія. Це те, що стосується футболу.
– Чи спілкуєшся ти з гравцями інших українських клубів?
– Так, спілкуюся з колишніми колегами і не тільки. Є також кілька людей, з якими я тримаю зв’язок, товаришую.
– Ти чудовий гравець, це безперечно. Але як, на твій погляд, грають Генріх Мхітарян та Дарійо Срна?
– Це хороші гравці, які допомагають команді постійно перебувати на високому рівні. А Мхітаряна я вважаю найкориснішим футболістом у нашій команді на даний момент.
– З якого віку ти займаєшся футболом?
– Із семи років.
– Чи добре ти знаєш історію «Шахтаря»? Кого з легенд «гірників» ти б міг виділити?
– Я чув про багатьох легендарних футболістів, які тут грали. Тих, хто старший, я тільки бачив кілька разів, але не застав у грі. Є такі хлопці, як Ателькін, Орбу та інші з того покоління, не хочу нікого пропустити. Їх я бачив у справі, і мені здається, вони добре грали. Утім, у кожного свій смак. Може, хтось вважає легендарними інших футболістів.
– Як гадаєш, хто цього року отримає «Золотий м’яч»? За кого б ти віддав свій голос?
– Думаю, цей приз отримає Іньєста. За нього й я б проголосував.
– Лівий захисник – то амплуа, на якому ти б бажав грати до завершення кар’єри, або є інші позиції, де б ти хотів себе спробувати?
– Раніше я був нападником і, в принципі, хотів їм залишатися. Хоча я не шкодую, що змінив позицію. Може бути, якби я залишився нападником, то не досяг би такого рівня. Але життя непередбачуване. А так, я б хотів повернутися на позицію форварда або діяти на правому або лівому «крилі», тобто там, де я грав раніше.
Прес-служба ФК «Шахтар»
