В цілому гостьовий видався день: з десяти матчів тільки три «Шахтар» провів у рідних стінах.
При цьому «гірники» виграли п’ять зустрічей, чотири завершили внічию і лише одну програли. Забито 18 м’ячів, пропущено 11. Найбільша перемога зафіксована в 1998 році. «Помаранчево-чорні» в мальтійській Ла-Валетте перемогли «Біркіркару» 4:0 у відповідному матчі першої кваліфікації Кубка УЄФА.
Звернемося до ігрових витоків цього дня. У 1945 році тоді ще «Стахановець» матчем у Горькому з «Торпедо» закінчував півторамісячний вояж по містах неосяжного Союзу, почавши з Єревану і продовживши подорож іграми в Баку, Тбілісі, Ленінграді та Москві. Пересувалася команда поїздами, що і в хороші часи було випробуванням не з легких. А вже в післявоєнній зруйнованій країні – і поготів. Зустріч у Приволзькому місті була сьомою. Поєдинок, в якому «гірники» вели, а «автозаводци» наздоганяли, закінчився все ж перемогою сталінців 3:2.
Наступні два роки 29 липня також були гостинними для матчів нашої команди: 0:0 в Москві з «Локомотивом і перемога в Ужгороді над« Спартаком 2:0. А потім – яма, аж до 1970 року. «Шахтар» поїхав в гості до ворошиловградської «Зорі» і програв 1:5. Це і є та сама єдина поразка. Але дуже болюча. Через три роки донеччани вдома, звичайно, взяли реванш у команди сусідньої області, але – 3:1.
Останній матч радянської епохи увійшов у історію «Шахтаря», можна сказати, червоним днем календаря. На своєму полі в 1987 році донеччани розібралися з харківським «Металістом» 3:1. Півзахисник «гірників» Володимир Юрченко забив перший гол у матчі, який став для «Шахтаря» 1400-м у чемпіонатах СРСР.
Після 1991 року було всього лише три гри. Крім згаданої вище перемоги над «Біркіркарою», дві нічиї: з СК «Миколаїв» – 0:0 і «Тімішоарою» – 2:2.
Прес-служба ФК «Шахтар»
