4 серпня в Fan Café на «Донбас Арені» Генріх Мхітарян і Фернандіньо зустрілися з уболівальниками. Привід для цього видався вельми примітний. Генріх був визнаний кращим гравцем липня, а Ферна – автором кращого гола місяця. І в урочистій обстановці у фанатів «Шахтаря» була можливість привітати героїв липня з заслуженим визнанням, задати питання, отримати автографи і, звичайно ж, сфотографуватися на пам’ять.
Першим за столик сіл бразильський півзахисник, а ще через кілька хвилин під оплески в залі з’явився і Мхітарян, який встиг до того відвідати клубний музей. Нагороди футболістам вручив захисник «Шахтаря» 1970-х рр. Віктор Звягінцев:
– Мені дуже приємно, що сьогодні ми будемо нагороджувати таких гравців. Особливо після важкого матчу проти «Кривбасу». Ці хлопці в день народження Містера довели, що вони справжні бійці і професіонали з великої літери. Генріх і Фернандіньо, як я вважаю, одні з найсильніших футболістів «Шахтаря». А бразилець так і взагалі один з кращих півзахисників Європи. Кажу це як професіонал. І дай Бог, щоб його форма збереглася ще довгий час. Генріх же вписався в команду як з аркуша. Прийшов чужий хлопчик, а буквально через три-чотири тури став своїм. Не дарма сьогодні він в групі провідних бомбардирів. Його гру можна назвати блискучою. Вітаю їх із заслуженими нагородами і бажаю закінчити сезон без травм.
Найцікавішою частиною заходу стало, звичайно ж, спілкування футболістів з уболівальниками.
– Генріху, як ти розмовляєш французькою з вірменським акцентом?
Генріх Мхітарян: – Я намагаюся говорити без акценту. Якщо таке і трапляється, то потрібно виправляти. Буду над цим працювати.
– А як ти розмовлєш російською без акценту?
Генріх Мхітарян: – Від акценту мене відучили з дитинства.
– Команда зробила висновки після торішнього виступу в Лізі чемпіонів?
Фернандіньо: – Звичайно, ми зробили висновки для себе. І дуже концентруємося на цих змаганнях, щоб не було так соромно, як в минулому сезоні.
– Генріху, на що б ти, в першу чергу, порадив звернути увагу футболістам Академії, які прагнуть потрапити в основну команду?
Генріх Мхітарян: – Найголовніше, щоб були мрії. Якщо ти хочеш їх реалізувати, потрібно над цим багато працювати. Головне – не думати, що в тебе нічого не виходить. А інакше краще не жити. Треба вірити в свої сили.
– У товариських матчах, як, наприклад, зі «Спартаком», не буде такої мотивації, яка має місце в офіційних. Але вони дуже важливі як частина підготовки до Ліги чемпіонів. Готові будете в середу показати свій рівень?
Генріх Мхітарян: – Якщо ви не мотивовані на матч, то і на поле виходити не варто. Кожен повинен розуміти, що на нього дивиться ціле місто, країна. І повинен викладатися на всі сто, незалежно від статусу матчу. Особисто я ніколи не мав проблем з мотивацією.
– Багато людей добре пам’ятають твого батька, а тебе часто називають його ім’ям. Партнери теж так до тебе звертаються?
Генріх Мхітарян: – Партнери – ні, а ось в Fan Café – так! (Сміх в залі.) Мені завжди дуже приємно, коли згадують про мого батька. Хочу подякувати всім, хто не забув його і його гру. Спасибі татові, що він направив мене на цей шлях.
– Чи є у вас забобони?
Фернандіньо: – Ні.
Генріх Мхітарян: – У мене немає ніяких забобонів, просто виходжу на поле.
– Генріху, зараз твоя фотографія розміщена на банерах до матчу з «Ворсклою». Які це викликає емоції?
Генріх Мхітарян: – Не тільки моя фотографія є на банерах. У кожній грі – новий герой. Звичайно, мені це дуже приємно. І коли мої фото з’являються на табло стадіону або в журналі – теж. Думаю, кожен молодий футболіст мріє про це.
– Ферна, капітан команди – Дарійо Срна, а чи відчуваєш ти якусь відповідальність як віце-капітан?
Фернандіньо: – У мене трохи інші функції. Так як в «Шахтарі» дуже багато бразильців, моя задача – налагодити гру між ними та українцями. У футболі ніхто не мислить так, як бразильці. Раніше, коли не було гарного контакту між бразильською діаспорою та іншими, в команді були проблеми. Так що моє завдання – налагодити спільну роботу.
– Усім відомо, що ти дуже релігійна людина. Чи бувають моменти, коли твоя віра конфліктує з професією?
Фернандіньо: – Ні, я поділяю особисте життя і професійну діяльність і ніколи їх не змішую.
– Ферна, які кращі голи у твоїй кар’єрі?
Фернандіньо: – Можу назвати три. Перший – це гол, який я забив у складі молодіжної збірної Бразилії, другий – м’яч «Кривбасу», коли ми перемогли 1:0, а третій – травневий гол в ворота «Металіста», який допоміг «Шахтареві» завоювати чемпіонство.
– Зараз на Олімпіаді грає збірна Бразилії. Стежиш за ними? І чи немає смутку, що ти зараз не там?
Фернандіньо: – Двояке відчуття. З одного боку, я не можу допомогти своїй збірній, але, з іншого, моя команда виграє в чемпіонаті Україні. У майбутньому сподіваюся ще зіграти за Бразилію.
– З двох збірних, які грали в фіналі Євро, який ви більше симпатизували?
Генріх Мхітарян: – Якщо чесно, я вболівав за Італію. Тому що вони з першої гри показали дуже гарний футбол. З боку Іспанії я такого не бачив в перших двох матчах.
Фернандіньо: – Я теж за Італію вболівав.
– Як ви ставитеся до того, що всі суперники «Шахтаря» в наступному турі грають проти «Динамо»?
Фернандіньо: – Я до цього вже звик. Мене це не цікавить.
Генріх Мхітарян: – За великим рахунком це не має значення. Головне, щоб ми концентрувалися на своїх матчах, перемагали. А коли буде грати «Динамо», нас не повинно цікавити.
– Як ви вважаєте, з яким рахунком виграєте у «Динамо»?
Фернандіньо: – Останні три роки ми показували, що набагато краще і сильніше «Динамо».
– Наскільки важлива для вас підтримка вболівальників?
Генріх Мхітарян: – Для мене це дуже важливо, тому що і я, і «Шахтар» граємо для вболівальників. І завжди відчуваємо їх підтримку. Ми щасливі, коли наші фанати радіють.
– Минулий поєдинок видався надзвичайно важким. І протягом декількох матчів ми бачимо, що «Динамо» вириває перемогу лише на останніх хвилинах. Чи не підхопите ви цей синдром? Чи вдасться грати так само класно, як з «Арсеналом»?
Генріх Мхітарян: – У порівнянні з «Динамо» у нас хоча б є гра! Бувають матчі, перед якими не можна заявляти, що виграєш 3:0. Приміром, «Кривбас» ми обіграли лише завдяки голу Фернандіньо. Дай Бог, щоб таких матчів було якомога менше, а було більше забитих м’ячів.
Відразу ж після того пішла автограф-сесія. Футболісти роздали кілька сотень пам’ятних підписів і сфотографувалися з усіма охочими.
– Я нерідко спілкуюся з уболівальниками в місті. Буває, що і говорять хороше, і критикують, – зізнався вже після закінчення зустрічі Генріх Мхітарян. – У Донецьку мене можна зустріти практично скрізь. Я вільна людина і не ховаюся від людей. Ніколи і нікому не відмовлю в автографі чи спілкуванні.
Наприкінці заходу гравці «Шахтаря» та їх фанати зробили знімок на тлі банера, розташованого біля стадіону. І вирішили, що збиратися в такій компанії будуть якомога частіше.
Прес-служба ФК «Шахтар»
