Подія сталася одна. Але зате яка велика! В який день! З якою передісторією! Та ще і післямовою.
1951 рік. Рівно 61 рік тому «Шахтар» грав матч чемпіонату країни, так само як і сьогодні, в День шахтаря. Перш ніж розповісти про причини подієвості зустрічі з горьківським «Торпедо», обіцяна передісторія.
Напередодні поєдинку поле з боку західних трибун просіло. Як говорили в середовищі вболівальників, всьому виною шахтні підробітки. Та на таку глибину просіло, що в аварійному режимі довелося укласти сотні кубометрів грунту, який потім укатали, розрівняли. Але суддю матчу москвича Костянтина Демченко стан газону не задовольнив, і він не особливо горів бажанням проводити гру. У ситуацію втрутився міністр вугільної промисловості СРСР Олександр Засядько. Зідзвонився з кимсь у Москві, і питання було знято. Матч розпочався. Перед цим, як спеціально, пройшов сильний дощ, і «відновлена» частину поля перетворилася на болото. Решта площя газону теж залишала бажати кращого. «Гірники» до грузлого й слизькому полю пристосувалися швидше торпедовцев, забивши супернику п’ять м’ячів у першому і три у другому таймі. У підсумку 8:0 – найбільша перемога «Шахтаря» в чемпіонатах СРСР. Цим не закінчилося. Сталінці і Куйбишевські «Крилья Совєтов» на фініші турніру набрали рівну кількість очок. І лише краща різниця м’ячів дозволила «гірникам» завоювати перші в історії медалі – бронзові чемпіонату СРСР. Ось коли шанувальникам «Шахтаря» добрим словом згадалася найбільша перемога над горьківським «Торпедо».
Прес-служба ФК «Шахтар»
