Матчі «гірники» проводили тільки на внутрішній арені. І в переважній більшості в чемпіонатах країни.
Із 12 матчів 8 зіграні в союзному чемпіонаті, 2 – в українському та ще 2 – в Кубку України. Здобуто 8 перемог, 3 програно плюс 1 нічия. «Шахтар» забив 23 м’ячі, суперники – 11.
Перший матч пройшов у фінальному турнірі серед команд класу «Б» чемпіонату СРСР за право перейти в клас «А». Говорячи сучасною мовою, з Першої ліги в Прем’єр-лігу. Сталінський «Шахтар» вдома приймав московський… «Зеніт». Про те, чому ця зустріч стала для «гірників» кроком уперед на шляху технічного прогресу, читайте в наших «Пам’ятних датах». Тут же зазначимо, що господарі завдяки голам Валентина Сапронова і Віктора Самойлова перемогли 2:0.
Наші футболісти двічі перемагали з великим рахунком. У 2001 році в 1/8 Кубка України алчевську «Сталь» 3:0 і в 2006-му в 12-му турі чемпіонату країни «Карпати» 4:1. Гра зі «сталеварами» виділилася: в ній було зафіксовано єдиний хет-трик, автором якого став Андрій Воробей. Є в «гірників» і «дубль». У 1985 році «Шахтар» у Ростові переграв 3:1 місцевий СКА. Два м’ячі забив Сергій Ященко.
Цікавим є матч 1982 року з московським «Спартаком» в Донецьку. Власне кажучи, не стільки грою та її результатом (2:2), скільки аналізом, що містився в огляді тижневика «Футбол-Хокей». Ось деякі витяги з нього: «Шахтар» завжди був прихильником гри суворої і раціональної. А сьогодні йому зовсім не до романтизму: очки потрібні, як повітря для життя (команда йшла на 16-му місці з 18 учасників)… «Гірники» здійснили типову для багатьох наших команд тактичну помилку – стали грати на утримання рахунку. Спартаківці отримали свободу дій і незабаром скористалися нею: Гесс відквитав м’яч. Але більшого добитися не змогли, хоча їм протистояв не один із лідерів, а один із аутсайдерів. Потрібно віддати належне «Шахтарю» – він грав люто й пристрасно, компенсуючи брак класу енергією, ентузіазмом, жагою боротьби».
Прес-служба ФК «Шахтар»