У неділю, 28 жовтня, в Fan Shop «гірників» на «Донбас Арені» пройшла презентація свіжого номера клубного журналу. Спеціальним гостем заходу стала «людина з обкладинки» – Андрій Пятов!
Задовго до позначеного часу у фірмовому магазині «оранжево-чорних» почали збиратися вболівальники. Відразу стало ясно: аншлагу бути! Андрій проявив чудеса пунктуальності і прибув за пару хвилин до початку, і коли під оплески відвідувачів зайняв своє місце «на троні», перед ним утворилася жива черга. Тяглася вона до самого входу в Fan Shop, але люди все продовжували прибувати – компаніями, сім’ями, поодинці. Це була одна з наймасштабніших акцій за останній час, враховуючи кілька сотень уболівальників. Загалом, ажіотаж презентація жовтневого номера журналу «Шахтар» викликала не менший, ніж сьогоднішні вибори …
За доброю традицією, закладеною в свій час Олександром Кучером, Пятов вирішив, що перші 50 відвідувачів заходу отримають журнал у подарунок! Зрозуміло, особисто він і оплатив їх в касі. А потім сів роздавати автографи і відповідати на запитання. Їх до голкіперу «гірників» побільшало.
– Андрію, чому ви з ведмедем?
– Такий образ! (Сміється.) Серйозно – приїхав на зйомки і мені дали ведмедя.
– Що можеш сказати про свого конкурента – Антона Каніболоцького – як людину і воротаря?
– Я не тренер, тому не можу оцінювати такі речі. Але я знаю, що Дмитро Шутков і весь тренерський штаб приймали рішення, запрошуючи його в «Шахтар», значить, він того заслуговує. Я не обговорюю гравців. Як людина? Дуже хороший.
– Що для тебе лінь? На відпочинку, скажімо…
– Знаєте, лінь – вона сама по собі лінь. Під час відпочинку я рідко люблю кудись вибиратися, десь ходити – більше лежати, відпочивати на пляжі. На відміну від дружини. (Сміється.) До речі, не дуже люблю довго перебувати на сонці – краще в тіні.
– Чого хотів би досягти в недалекому майбутньому?
– Складно відповісти. Звичайно, хотілося б виграти Лігу чемпіонів, якщо мова про футбол. А взагалі, головне і насущне – це здоров’я сім’ї та близьких.
– Хто був твоїм кумиром?
– Не сказав би, що у мене є кумири, але я дуже тепло ставився до покійного Віктору Васильовича Носова. З ним можна було поспілкуватися на будь-яку тему – він був відмінною людиною, тренером, який був близький молоді…
– Ви святкували перемогу над «Челсі»?
– Ні! І не бачу особливого сенсу поки святкувати. 5 грудня, коли пройде останній матч у групі, побачимо – святкувати нам або горювати.
– Які почуття були, коли у воротах знаходився Рибка, а не ви?
– Нормальні. Це життя, буває, що ти граєш у складі, а буває, що чекаєш свого шансу на лавці. Саша на той момент був краще, ніж я, і це навпаки підстьобувало працювати!
– Як довго плануєте грати у футбол?
– Ну, до 45 хотілося б! (Сміється.)
– Андрію, який у вас був улюблений предмет у школі?
– Російська література! (Оплески в залі.)
– Ти додаєш уболівальників у друзі в соціальних мережах?
– Я є «ВКонтакте», але, чесно кажучи, в основному тільки дивлюся там фільми, а не спілкуюся. У мене є особистий сайт – туди теж можете заходити, якщо є бажання. (Посміхається.)
– Ви щось кажете Луїсу Адріано, коли той не забиває?
– Ну, може, десь всередині, про себе. (Сміється.) Ні, якщо серйозно, для цього є тренер.
– Андрію, скільки у тебе в колекції воротарських светрів? Який для тебе найбільш пам’ятний?
– Зізнатися, не вважав. Напевно, 40-50 набереться! А самий пам’ятний, звичайно, светр Буффона.
– За кого голосував сьогодні?
– Ще ні за кого. Не встиг поки. (Посміхається.)
– Що скажеш про хокей, який зараз в Донецьку розвивається?
– Так, я вболіваю за «Донбас». Хотіли з дружиною сходити на їх матч з «Трактором» – у дружини тим більше родичі є в Челябінську. На жаль, не склалося. Але по можливості намагаюся відвідувати, мені цікаво.
– Сам на ковзанах катаєшся?
– Я – ні, але моя донька добре вміє. (Посміхається.)
– Не здивувався у вчорашній грі з «Таврією», що Погорілий побіг до наших воріт?
– Абсолютно ні. На його місці я б теж побіг!
– Андрію, скільки мов ти знаєш?
– Російську і українську. Ще трохи англійську, але її все збираюся підучити. Для футболіста це важливо. До речі, трохи знаю португальський – за цей час встиг вивчити деякі фрази. Хоча наші бразильці і по-російськи непогано говорять. (Посміхається.)
– Подарунки любиш отримувати?
– Звичайно, а хто ж не любить? Коли виїжджав з Полтави, хлопці подарували красивий м’яч – з фотографіями і побажаннями. Було дуже приємно.
За питаннями послідували автографи. Жива черга нарешті почала рухатися! Андрій приділив час кожному вболівальнику, не відмовивши нікому ні в розпису, ні в спільній фотографії. Вболівальник з Тули похвалився тим, що його сини в рідному місті теж грають на позиції воротаря – правда, не на професійному рівні. Але головне – скромне вручив Пятову фірмовий пряник. Усі, хто лише очікував своєї години, часу дарма не втрачали – благо в Fan Shop «Шахтаря» є чим себе зайняти. На розгляд всіх товарів, включаючи нову осінньо-зимову колекцію, піде не одна година. А якщо ще й приміряти щось на себе…
Подруги Маргарита і Вікторія, учні в ДонДУУ, похвалилися своїми емоціями після спілкування з Пятовим. За словами дівчат, з усіх предметів у школі їх теж найбільше приваблювала російська література. А Андрій постав перед дівчатами в новому світлі: не тільки як класний воротар, але і як відкритий, чуйний і доброзичливий чоловік.
Пройшовши до каси, ми виявили там хлопця, який старанно пакував у пакет шарф, ручку і магніти. Виявилося, що студент Данила Чугунов – гість нашого міста. Він приїхав із Саратова:
– Чесне слово, я не знав, що сьогодні тут буде Пятов, – зізнається Данило. – Я гостюю у бабусі, в фан-магазині не вперше і сьогодні вирішив прийти і обрати для себе щось. Коли побачив, скільки тут людей, спочатку навіть не зрозумів, з чим це пов’язано. Але як побачив Пятова – все прояснилося. (Сміється.) У насправді, дуже круто, що вболівальники «Шахтаря» настільки люблять свою команду і футболістів. У клубу чудовий стадіон! Ми приїжджали на гру з «Зенітом» в минулій Лізі чемпіонів. (Дістає шарф з логотипами двох клубів, придбаний на пам’ять і тільки що оплачений в касі.) Магазин теж шикарний, тут є все: одяг, чашки, сувеніри… У Росії не в кожного клубу таке зустрінеш. Хоча ось зараз «Анжи» влаштовує чимало акцій!
А Пятов тим часом невпинно трудився маркером, виводячи розписи на журналах і плакатах зі своїми фотографіями. Вже йдучи, голкіпер «гірників» залишив автографи на трьох воротарських светрах «Шахтаря» різних кольорів – зеленого, жовтого і червоного. Так що найближчим часом можете сміливо заходити в інтернет-магазин і купувати ексклюзивну голкіперскую екіпіровку!
– Дуже приємно, що сьогодні прийшла така кількість людей, – перед від’їздом поділився своїми враженнями Андрій Пятов. – Чесно кажучи, не очікував, що людей буде настільки багато. Здорово, що й питання були цікавими: люди не просто так цікавляться, а запитують те, що їм дійсно хочеться дізнатися. Ну і те, що сьогодні було багато наших юних фанатів, теж прекрасно.
– Ти спілкувався і роздавав автографи майже півтори години…
– Я теж був маленьким і точно так само стояв у черзі за автографами. Так що все в порядку! Я просто не міг нікому відмовити.
Прес-служба ФК «Шахтар»
