Післяматчева прес-конференція головного тренера “Шахтаря” Мірчі Луческу.
– Складно було після перемоги в Данії налаштувати команду на гру чемпіонату. Був не дуже гарний настрій, сумно через те, що там відбулося. Це змусило мене зробити деякі заміни: в основному складі вийшло шість нових футболістів у порівнянні з минулою грою. Хочу відзначити, що початок матчу було чудовим – зробили все, щоб швидко забити, як ми зазвичай просимо, і до 18-й хвилини рахунок вже став 3:0. Було і ще декілька хороших моментів. На жаль, після цього трохи розслабилися і, напевно, недбало ставилися до деяких своїх передач. У другому таймі провели заміни, знову пожвавили гру. Думаю, що рахунок приблизно відповідає тому, що було на полі. “Говерла” зіграла в дуже відкритий футбол тут, в Донецьку, і хоча створили кілька ситуацій біля наших воріт, ніяких сумнівів у перевазі “Шахтаря” і перемозі немає.
– Ви людина дуже досвідчена і бувала. Можете хоч припустити, що може вирішити УЄФА 27-го числа?
– Якісь рішення з цього приводу там будуть приймати однозначно. Але я хочу, щоб в УЄФА зрозуміли, що в тій ситуації ми не знали, як правильно вчинити. Просто стояти, як статуї, і нічого не робити, коли нам забивають, – це теж неспортивно, з моєї точки зору. Є суттєва різниця між тим, щоб дозволити суперникові забити подібним чином, і допомогти їм у цьому. Хотілося б, щоб люди в комісії, які прийматимуть рішення, оцінили позицію Адріано: гравець стояв спиною і побачив м’яч тільки тоді, коли він ліг у ногах. Хочу, щоб вони зрозуміли: футбол – це гра емоцій. І часом, враховуючи інстинкти, дуже складно за частки секунди приймати правильне рішення. Хотілося б, щоб вони побачили, що ми, в принципі, розступилися. На жаль, Степаненко опинився на нозі Стокхольма. А потім м’яч потрапив до Срни, і Даріо зробив довгу передачу.
Після цього “Нордшелланд” за сім передач дійшов до наших воріт, і ми жодного разу не торкнулися м’яча. Я не кажу, що це була допомога з нашого боку. Суперник був наполегливий в тій ситуації, а наші гравці перебували в дуже спокійному стані. Потім вже не було такого, щоб вони п’ять-шість передач робили легко, в один дотик, – ми їм заборонили б! Їм вигідно говорити про гол – це, напевно, якесь алібі. Зрештою, наша перевага була настільки очевидною, що, якби рахунок був 8:2 або 8:3, ніхто б цьому не здивувався. Ще раз зазначу: дуже шкодуємо, що опинилися в такій ситуації, але своїх футболістів ми зобов’язані захищати.
Ми хотіли спочатку пропустити, а потім не заважали їм забити гол. Дуже складно було прийняти рішення. Потрібно знати, що робити в даній ситуації за регламентом. Повторюся, може бути, але ми вчинили б ще більш неспортивно, якби розступилася і дозволили “Нордшелланду” забити гол. Але все сталося тільки через те, що ми не знали, як вчинити в цьому випадку. А сказати конкретно, яке рішення буде прийнято, я не можу. Буде залежати від того, як серйозно вони проаналізують ті шість хвилин між забитими нами і ними голами. І якщо зрозуміють, що це була випадковість, тоді одне. Якщо ні – інше.
– Якби ви розступилися і “Нордшелланд” забив гол, чи могла при певних розкладах виникнути ситуація, коли цей м’яч би викликав невдоволення у “Ювентуса”, або у “Челсі”. Таке можливо?
– Можливо, так би й інтерпретували інші. Невідомо, як могло би скластися. Найважливіше – що потім ми переконливо довели, що вище цього моменту, вище суперника, вище всього. Напевно, комісії, яка буде приймати рішення, потрібно теж взяти це до уваги. Не хотів би, щоб над нами зробили якийсь жорсткий приклад. Багато було ідентичних ситуацій, коли не приймалося жодних жорстоких рішень.
