Генеральний директор “Карпат” Ігор Дедишин поділився враженнями від зустрічі власників і керівників клубів з Пьєрлуіджі Колліною, підбив короткі підсумки виступу команди в осінній частині сезону, а також розповів про плани на міжсезоння.
– Розкажіть, в якому форматі відбувалась зустріч з Колліною.
– У форматі дискусії, обміну думок. Безпосередньо спірні суддівські рішення на цій зустрічі не розглядались.
– Чи відрізнялась вони чимось від футбольного прес-клубу, на якому журналісти по черзі ставлять питання, а Колліна на них тривалий час відповідає?
– Щонайменше у плані розлогих відповідей Колліни від прес-клубу ця зустріч мало чим відрізнялась.
– Які питання, зокрема, ставили ви?
– Насамперед поцікавився тим, якими повноваженнями наділені Колліна та голова комітету арбітрів Мельничук, та чим відрізняються їхні функції. Також наголосив на відсутності належної комунікації та авторитарності управління Колліни, який одноосібно приймає всі рішення, на що клуби не мають жодного впливу. В якості балансу противаг у системі суддівства запропонував створити незалежну експертну комісію.
Туди мають входити президенти клубів або їхні представники, колишні авторитетні арбітри, а також журналісти, щоб політична воля клубів була гармонійно поєднана з фаховою оцінкою спеціалістів, а прозорість діяльності цього інституту забезпечували б журналісти. Ця ініціатива знайшла як підтримку серед присутніх, так і спротив, однак представники більшості клубів з цього питання чітко свою позицію наразі не задекларували. Утім, ми будемо й надалі ставити ці питання, зокрема і на загальних зборах засновників Прем’єр-ліги. Це не питання “Карпат”, це питання, які повинні турбувати всі клуби. Ми хочемо, щоб були зрозумілі правила гри, однакові для всіх. І щоб всі були у рівних умовах.
Треба віддати належне Колліні – він хороший спеціаліст. Якщо людина очолює суддівський комітет УЄФА, то до нього довіра висока. Але те, що він взяв на себе всі повноваження, уособлює собою всю систему прийняття рішень, не правильно. Ми довіряємо його професійному рівню. Але що буде завтра, коли закінчиться його контракт? Яку систему суддівства він нам залишить? На його місце прийде інша людина, до якої, скажімо, не буде такої довіри, як до Колліни. Про що тоді ми будемо говорити?
Пролунало від мене і питання до Віталія Данілова як одного із засновників Прем’єр-ліги про те, що колись президенти клубів або їхні представники затверджували список арбітрів, які мають обслуговувати матчі Прем’єр-ліги, і могли своїм рішенням відсторонити від суддівства тих рефері, що не справлялись зі своєю роботою. Чому нині таку практику скасовано? Відповіді на це питання я так і не почув.
Колліні адресував питання про те, чому після сумнозвісного голу рукою у матчі “Севастополь” – “Металург” (Запоріжжя) арбітр матчу Віктор Швецов був відсторонений від обслуговування поєдинків не за відверту помилку і непрофесіоналізм, а з формулюванням “за самовільну зміну маршруту пересування з Одеси до Севастополя” (цитую у довільній формі) і за те, що у нього був відключений телефон? І на це питання відповіді також не пролунало.
– Клуби постійно висувають претензії арбітрам, але в той же час не можна не визнати, що не всі футболісти адекватно оцінюють правильні рішення. Чи проводять “Карпати” роботу зі своїми гравцями, щоб ті не отримували жовті картки, як у матчі з “Іллічівцем”, коли оспорювали другий м’яч, забитий, згідно сучасного трактування, за правилами?
– Конкретні спірні епізоди у матчах на нашій зустрічі не розглядались. Щодо роботи з нашими гравцями… В тому то і проблема, що вкрай закрита система суддівства породжує, мабуть, унікальне явище у світовому футболі. Оперативне ознайомлення футбольних клубів з усіма змінами, поправками та доповненнями до методологічних установок та інструкцій до арбітрів у нас абсолютно відсутнє. Тобто Колліна щось арбітрам говорить, але клуби про це нічого не знають. У підсумку через своєрідну філософію трактування правил гри українськими арбітрами футболісти на полі часто самі не знають, де буде гра рукою, де жовта чи червона картка, де порушення, де пенальті, де офсайд тощо.
– На прес-клубі піднімалося питання щодо вилучення Семіра Штіліча в матчі з “Металістом”. Зокрема, я цікавився, чому в тих випадках, коли є слово арбітра, і слова гравця, рішення виноситься лише на підставі першого, якщо, звичайно, не доведено протилежне? Чи згодні ви з таким принципом і що “Карпати” робили для того, щоб виправдати свого футболіста?
– У “справі Штіліча” нас абсолютно не цікавить оцінка дій судді, нас цікавить рішення КДК, що відхилив скаргу “Карпат” про скасування дискваліфікації футболіста і вкотре підтвердив той факт, що українські клуби позбавлені можливості доводити свою правоту, апелювати через відсутність відповідного незалежного інституту і наявність залежного КДК.
Та ж практика УЄФА, де Колліна очолює суддівський комітет, дисциплінарно суттєво відрізняється від української. Приймаючи рішення щодо футболіста контрольно-дисциплінарний комітет УЄФА ніколи не буде звертатися до суддівського комітету, як це прийнято у нас, а виноситиме рішення згідно власного переконання. Так, аби не бути голослівним, наведу приклад. Після домашнього поєдинку у Лізі Європи “Карпати” – “Галатасарай”, де було вилучено гравця нашої команди Сергія Кузнецова, ми надіслали у КДК УЄФА відео даного епізоду із вказанням того, що сам контакт відбувся не через бажання футболіста завдати травми супернику, а через те, що Кузнецов тягнувся до м’яча, а гравець “Галатасарая” спричинився до контакту, вставивши туди голову. КДК УЄФА, знову ж таки самостійно, розглянув звернення, і, на підставі норми про те, що “формулювання рапорту арбітра вважається достовірним, поки не надано доказів, які спростовують дане формулювання”, визначив один матч дискваліфікації.
Ще один приклад. Свого часу Апеляційний комітет УЄФА скасував нашому клубу штрафні санкції після матчу Ліги Європи проти “Зестафоні” з мотивацією: “Скасувати у зв’язку з тим, що фото, надані делегатом матчу, недостатньої якості, щоб упевнитись в його правоті. Оскільки є сумнів, рішення приймається на користь апелянта”.
– Пропоную відійти від справ суддівських і трохи поговорити про чемпіонат. Яка ваша оцінка виступу команди в осінній частині сезону?
– Звичайно, ми не задоволені таким місцем. Разом з тим, ті, хто слідкує за виступами “Карпат”, відзначають, що гра команди абсолютно не відповідає тому місцю, на якому ми знаходимося. Звичайно, треба говорити і про суддівський фактор, про помилки, які впливали на підсумковий результат. Те, що команда балансувала в зоні вильоту, психологічно тиснуло на неї. Але зараз “Карпати” забезпечили собі доволі комфортний відрив від зони вильоту, трохи заспокоїлися. Головне ж те, що у команди з’явився малюнок і почерк. Це було головним завданням на даному етапі. До того ж відрив від групи команд, які знаходяться вище за нас, не такий великий. Тому у нас є всі шанси для того, щоб навесні покращувати турнірне становище. Нам це до снаги. Зараз підсилимо команду, і будемо сподіватися на вдалі збори.
– Якою буде трансферна кампанія “Карпат”? Чого очікувати під час цього міжсезоння?
– Щодо майбутніх трансферів, то, звісно, нас найбільше турбує захисна ланка. Дуже багато голів ми пропустили в цій частині сезону. Є проблеми, тому будемо підсилюватися. Тим паче, що отримав серйозну травму Ігор Ощипко. Будемо і на лівий фланг шукати гравця. Наскільки мені відомо, Ігор вибув мінімум на 4 місяці і це без реабілітації. Точкові зміни будуть і на деяких позиціях в атакуючій ланці. Зараз ми активно над цим працюємо. Однак масового паломництва гравців у нас не буде. Наш тренер притримується не революційних, а еволюційних змін. Найголовніше для нас зараз – це стабільність. Водночас ми працюємо над тим, щоб сформувати список гравців, з якими будемо прощатися. Повідомимо про це футболістам та їхнім агентам.
– І, мабуть, вже традиційне питання: як просувається справа у Лозанні?
– Традиційно нагадую, що за домовленістю сторін до рішення суду від жодних коментарів ми утримуємось.
