“Кривбас” – це особлива команда УПЛ.
Адже незважаючи на усі внутрішні проблеми, обмежений бюджет, та брак зіркових виконавців, криворіжці залишаються постійними учасниками української Премє’єр-ліги. Можливо, останніми роками вони досягають не настільки хорошого результату, як це було наприкінці дев’яностих, проте “Кривбас” завжди намагається не розчаровувати своїх вболівальників.
екскурс в історію
Основною проблемою “Кривбасу”, як і більшості українських команд, є відсутність належної організації управління клубом. Усі пам’ятають, як у сезоні 2009/10 років криворіжці після 17 туру мали у своєму активі лише 7 очок, і шанси на збереження прописки в УПЛ були дуже малі, проте у другій половині чемпіонату команду очолив Юрій Максимов, який зумів врятувати “Кривбас” та завершити сезон на 14 місці. Через два роки Юрій Вільйович допоміг команді зайняти 10 сходинку у внутрішній першості. Мабуть, для команди це був один із найкращих років за останній час, адже криворіжці демонстрували красивий, видовищний, а головне результативний футбол, і лише у кінці турніру дещо здали та втратили позиції у турнірній таблиці.
тепер все змінилося
Влітку Юрій Максимов залишив команду, щоб очолити більш амбіційний донецький “Металург”. Багато хто вважав, що після цього криворіжці знову опиняться у глибокій ямі, проте ця думка була помилковою. Новий футбольний рік для “Кривбасу” розпочався досить успішно. Команда двічі перемогла, програла матчі двом українським грандам та знову здобула перемогу. Загалом результати були досить непоганими, але було помітно, що проблеми все ж залишаються.
Гра команди заставила керівництво серйозно задуматися, адже криворіжці у кожному матчі виглядали по-різному, то вони громили суперника, демонструючи красивий, швидкий футбол, то самі зазнавали нищівної поразки від середняків УПЛ. Але при цьому команда впевнено набирала очки, й продовжувала створювати проблеми букмекерам, які ніяк не могли розгадати алгоритму дій підопічних Олега Тарана.
персона №1
Олександр Лівшиць ось уже 15 років залишається незмінними начальником криворізької команди. Президент “Кривбасу” не раз заявляв, що клуб тримається лише на ньому, і якщо він піде, команда може зникнути. Можливо у його словах є доля правди, проте якщо альтернативи й насправді не існує, то це дозволяє панові Олександру зосереджувати владу у своїх руках та діяти виключно у власних інтересах, що не завжди може бути на користь “Кривбасу”.
Проте не можна й применшувати заслуги президента, який тримає команду на плаву незважаючи на численні проблеми. І хоч не завжди фінансування, чи настрій у клубі залишається на належному рівні, Лівшиць завжди намагається дати все, що необхідно сучасному професійному клубу.
Бувають інколи й невеличкі проблеми, як от відсутність комфортного клубного автобуса. Хоча, можливо, це такий тактичний хід, аби виснажити суперника перед домашніми поєдинками.
цікава статистика
Команда пішла на зимову перерву, перебуваючи на комфортній 12 позиції у турнірній таблиці, проте варто зважати на те, що відставання від “Волині”, яка знаходиться на 7 місці, становить лише два очки. “Кривбас” в осінній частині чемпіонату здобув 6 перемог 3 нічиї та програв у 9 поєдинках. Не можна сказати, що цей результат є феноменальним, проте й провальним його не назвеш.
В середньому криворіжці забивали один гол у кожному матчі, а пропускали 1.6 гола. Найбільшу перемогу “Кривбас” здобув у матчі проти запорізького “Металурга” (5:0), а найбільшу поразку команді Олега Тарана завдали львівські “Карпати” (6:0). Цікаво, що середній час забитого першого голу майже збігається із с.ч. пропущеного голу — 49 та 52 хвилина відповідно. Загалом команда забила 18 голів і пропустила 29. Середній вік гравців становить 25 років, а це дозволяє сказати, що “Кривбас” укомплектований досвідченими футболістами.
фанати
Досить цікавим є той факт, що вболівальники масово відмовилися від відвідування домашніх матчів. Адже якщо порівнювати з попередніми сезонами, зараз стадіон “Металург” у день поєдинку нагадує більше відкрите тренування. Мабуть, головною причиною є вартість квитків та байдужість керівництва до проблем самого стадіону, адже інакших варіантів просто нема. Так, команда інколи програє, часто демонструє безхаректерну гру, проте кількість очків поступово зростає, а тому логічно, що кількість прихильників зменшуватися не повинна.
Якщо минулого року на матчі улюбленої команди збиралося більше половини стадіону, то зараз ця цифра наближена до одної тисячі осіб. Проте група осіб залишається вірною “Кривбасу”, адже продовжує підтримувати криворіжців у кожному матчі. Крім цього ультрас регулярно проводить акції протесту щодо згубної політики керівництва команди. Необхідно віддати належне фанатам, які перебувають у важкому становищі, і які не бояться відкрито боротися за збереження команди та прагнуть допомогти “Кривбасу” розвиватися, про що не раз заявляли у пресі чи безпосередньо на трибунах.
“І що ми бачимо зараз? Як вбивають олігархи наш клуб! З цим миритися? Ні! Ви кажите що із-за наиших фаєр-шоу вболівальники не ходять на стадіон, а я вам кажу що із-за них вони ходять на стадіон, бо дивитися там нічого, крім безвольової гри, брудних сидінь та туалетів, непомірно великих цін у палатках, хамства нашої міліції, якої слава Богу, вже нема. Ви кажете ми вигукуємо нецензурні речення – так, але таких матчів 2-3 у сезоні, це емоціїї та накал пристрастей, без цього футбол не футбол. Але скільки можно почути нецезурних слів у центральних секторах кожен матчах серед “простих вболівальників”, то про це ніхто не каже. Чому? Краще у всьому звинуватити фанатів?
Тоді чому команда після гри підходять у першу чергу саме до 25 сектора? Спитайте у самих футболістів! Ми були, є і будемо, як би не грав Кривбас і в якій лізі! А де діваються прості вболівальники коли команда починає програвати? Де ви всі на виїздах наприклад у Львові чи Ужгороді або Луганську? Скільки Вас, простих вболівальників, прийде підтримати наш клуб у дощ чи мороз? Відповіли самі для себе? Тоді не треба нас ображати, бо жоден з вас не скаже нам цього в обличчя!”. Фанати ФК “Кривбас”.
шейхи не завадили б
У жовтні з’явилася інформація, що арабські шейхи зацікавлені у придбанні “Кривбасу”. ЗМІ повідомляли, що родина Аль Тані, яка управляє французьким ПСЖ, має намір придбати 30 відсотків акцій клубу української Прем’єр-ліги, а сума операції оцінюється в 50 мільйонів євро. І в першу чергу катарська сім’я Аль Тані хоче побудувати новий стадіон “Кривбас-арена”.
Це породило безліч розмов та припущень, проте все так і залишилося на стадії чуток. Звичайно, іноземний капітал “Кривбасу” не завадив би, і це значно покращило б фінансове становище команди, проте водночас невідомо, чи політика шейхів була б спрямована на розвиток українського футболу.
так у чому ж проблема?
Часто криворізький клуб звинувачують у близьких зв’язках з Ігорем Коломойським, оскільки команди часто обмінюються гравцями, проте наскільки ця співпраця відповідає дійсності достеменно не знає ніхто. Наприклад матч між “Кривбасом” та “Дніпром” у 6 турі УПЛ завершився сухою нічиєю, і сильний дніпропетровський клуб був змушений поділитися очками з скромними криворіжцями. Цей матч ще раз довів, що якщо у цих команд таки є певні спільні інтереси, то вони набагато менші, ніж наприклад у “Шахтаря” та “Іллічівця”.
Інколи складається враження, що “Кривбас” просто запрограмований займати місця у нижній частині турнірної таблиці, адже коли команда опиняється у зоні єврокубкув, то щось ніби перемикається, і криворіжці знову повертаються на звичне 10-14 місце. Цікаво скільки так продовжуватиметься, адже потенціал “Кривбасу” дозволяє добиватися значно кращих результатів, от тільки, мабуть, хтось у цьому зовсім не зацікавлений.
Підготував Юрій Шутка
