У День святого Миколая погода в Кіровограді, куди вирушили Рінат Ахметов та Ігор Крутой у межах традиційної акції, видалася насправді зимовою: морозець і падаючий сніг. Передусім високі гості заїхали до музичної школи, де свого часу навчався композитор. Тут їх зустріли викладачі Ігоря Крутого – Людмила Чернявська та Генріетта Рубіна.
– Свого часу я викладала Ігорю фортепіано, – розповіла перед зустріччю з колишнім учнем Генріетта Ісааківна. – До речі, на 45-річчя він організував концерт у Кіровограді – приїздив із артистами. Мій чоловік також був його педагогом. Так Ігор запросив нас і надіслав за нами машину! Тепер дуже чекаю на нову зустріч. А взагалі, завжди слідкую за творчістю Ігоря.
І ось у школі з’явилися Рінат Ахметов та Ігор Крутой. Тепла зустріч, квіти – і запрошення до актової зали. Тут Ігор Якович вийшов на сцену:
– Ця зустріч дуже зворушлива для мене. Здавалося б, о пів на дев’яту ранку вийшов із дому в Москві і повернувся в дитинство, в юність. (Посміхається). Хочу сказати, що свого часу в Донецьку в нас спонтанно виникла думка їздити до дитячих будинків. Ми бачили дуже багато недолюблених і хворих дітей. Це була не якась піар-акція, а просте бажання зробити щось добре в переддень Нового року. А потім все це переросло в деяку традиційність: другий раз, третій, четвертий… Рік тому, коли ми вирішили змінити географію і поїхали до Дніпропетровська, Рінат Леонідович запропонував: «Наступного року їдемо до тебе на батьківщину!». І ось ми тут. (Оплески залу). Усі знання, які я одержав тут, мені знадобилися. Мені говорила Людмила Костянтинівна Чернявська: «Вчи історію, музичну літературу». Не довчив – мене це в житті торкнулося. Казала вчити англійську: не доучував – також торкнулося. Тому моя порада студентам, які тут присутні: увібрати тут усе, що тільки можна. Це на все життя. І якщо бажаєте, я відповім на ваші запитання.
– Ігорю Яковичу, життя студента багате на різні враження, події. Коли ви перетнули кордон Кіровограда, які спогади про студентське життя в цьому місті на вас нахлинули?
– Ви можете не вірити, але в нас відбулася розмова. Рінат запитує: «Тебе торгає?». Я кажу: «Та мене колотить!». (Посміхається). Він сказав, що йому також передалося і його колотить. Ось так ми в’їхали в Кіровоград – гарне місто, з красивим центром. (Сміється). Це дуже зворушливо. Я от дивлюся зараз на фотографії – Кім Олександрович Шутенко… Знаєте, він стільки зробив для мене! Він так незвично нам викладав: міг взяти і посадити нас чотирьох у машину, привезти до Києва, якщо туди їхав. Міг змусити вчитися ночами. Причому приходив до училища й перевіряв. Він дуже любив студентів! І нехай дехто називав його дивним, все ж при подальшому вступі в його учнів були хороші показники. А Генріетта Ісааківна мене, звичайно, сварила за те, що я гами не граю. Досі це позначається! (Посміхається). Але мені пощастило: я граю тільки те, що складаю сам. А складаю те, що можу зіграти. (Сміх і оплески в залі).
– У кожного, хто знаходиться в залі, є свій ідеальний учитель. Для вас це Кім Олександрович?
– Звичайно, Кім Олександрович викладав і сольфеджіо, і гармонію… Для теоретика, композитора це були основи. Мене взагалі брали в училище, тому що я із сільської місцевості, з райцентру, з Гайворона. Я мав трійки на вступних! Але Кім Олександрович говорить: «У нього абсолютний слух – давайте візьмемо». Завдяки йому я потрапив у музику. Я грав у Гайвороні на весіллях і танцях, а мама змусила та сказала: «Йди, це твоє. Поїхали на консультацію до Кіровограда». І я вступив. Зараз, озираючись, скажу: з усіх таких випадковостей складається одна закономірність.
А потім діти почали ставити запитання Рінату Ахметову.
– Рінате Леонідовичу, як відомо, музиканти вміють не тільки співати і танцювати, але вони є ще й затятими вболівальниками футболу, і саме ФК «Шахтар». Чи можливо влаштувати товариську зустріч між вашою футбольною Академією та музичною нашою – в Донецьку?
– Дякую. По-перше, мені також дуже приємно зустрітися. Рік тому ми пообіцяли з Ігорем приїхати на його батьківщину. Сьогодні ми тут, і мені дуже приємно. При в’їзді я в нього запитав: «Ігоре, ти хвилюєшся чи ні?» Він відповів: «Дуже хвилююся і переживаю». І я переживаю. Я переживав так, ніби в нас гра Ліги чемпіонів – якийсь відповідальний матч. Може бути, хвилювання Ігоря, а може бути, і така тепла зустріч – це все мені передалося. Знаєте, те, що ви болієте футболом, – це дуже добре. Болійте тільки футболом. Інші хвороби не потрібні. Те, що ви вболіваєте за «Шахтар», – це дуже добре. Мої симпатії також тут, і я вдячний вам і вашій землі за те, що ви підготували чудову людину, прекрасного композитора і для мене – великого друга. А що ж до нашої зустрічі, то, будь ласка, давайте вчитися один в одного. Головне, щоб ви, музиканти, не стали футболістами, а футболісти не стали артистами. Я починаю співати, коли душа співає, але жодного глядача немає – всі йдуть. (Сміх і оплески в залі).
– Запитання і до Ігоря Яковича, і до Ріната Леонідовича. Скажіть, якби кінець світу справді був реальністю, що б ви хотіли встигнути зробити за два дні?
Ігор Крутой: – По-перше, під наші гарантії, він не настане. А якби настав, напевно, побув би зі своїми дітьми дні, що залишилися. Тому що, зважаючи на зайнятість, не завжди є така можливість.
Рінат Ахметов: – По-перше, я звик робити все те, що від мене залежить. Якщо кінець світу настане – це від нас не залежить. Ми не можемо тут вплинути. А в ці два дні ми маємо робити все для того, щоб він не настав. І щоб усі на землі були живі, здорові й щасливі.
А далі музиканти знову завели мову з Ігорем Крутим. Зокрема, запитали його про нові концерти, що плануються…
– Насправді, вже за півтора роки в мене буде ювілей, – зазначив композитор. – Я готую два великі концерти. У московському «Олімпійському» всі зірки естради співатимуть популярні пісні, а в Кремлі виступатимуть Дмитро Хворостовський, Лара Фабіан і корейська співачка Сумі Джо. Усе це буде в Москві. А взагалі, діти, Новий рік – це свято, коли завжди чекаєш на диво. Я хочу, щоб справдилися всі ваші новорічні передчуття і очікування. Щоб здійснилися мрії. Щоб ви не хворіли і… всі були відмінниками!
Ігор Якович пригадав, що після написання гімну «Шахтаря», який тепер стоячи зустрічають 50 з гаком тисяч уболівальників на «Донбас Арені», до нього почали звертатися й інші клуби. Після чого Рінат Ахметов пожартував: «Я зрозумів так: ви дали освіту Ігорю, а розкрутив його ФК «Шахтар». Крутой же, своєю чергою, закликав присутніх підтримувати «гірників» і зазначив, що сподівається на його успіхи в єврокубковій весні.
Рінат Ахметов та Ігор Крутой подарували кіровоградській музичній школі імені Мейтуса два роялі. За словами композитора, тепер піаністи гратимуть на них під час академконцертів. А у відповідь подарунок від Генріетти Рубіної став для Крутого приємною несподіванкою. Викладач презентувала Ігорю Яковичу портрет, який той ще в 11-му класі особисто підписав своєму вчителю Кіму Олександровичу Шутенку! На ньому були такі слова: «Кіму Олександровичу від невизнаного за межами 11-го класу композитора Ігоря Крутого». Крім того, гості міста отримали книги про Кіровоград і приділили чимало часу на фотографування з представниками музичної культури міста, які зібралися в школі.
Наступним пунктом візиту Ріната Ахметова та Ігоря Крутого був дитячий будинок сімейного типу в Кіровограді. Про це читайте на нашому сайті трохи пізніше.
Прес-служба ФК «Шахтар»
