Новополоцький “Нафтан” оперативно, ще до Нового року, знайшов заміну Ігорю Ковалевичу на посту головного тренера клубу.
Керівництво “сіверян” здивувало громадськість призначенням зарубіжного фахівця – Павла Кучерова, який пропрацював майже 10 років в структурі голландського “Віллема II” і спробував свої сили в львівських “Карпатах”.
– Ваш досвід роботи в “Карпатах” допоможе в Білорусі?
– Будь-який досвід, який ти отримав у своєму житті, допомагає. Але в основному я буду спиратися на свій голландський досвід, адже як тренер я формувався саме там.
– Чому не залишилися у Львові?
– По-перше, у мене там ніколи не було стабільної довіри, я виконував обов’язки головного тренера, а головним, по суті, ніколи й не був. Допомагав Олегу Кононову, коли він пішов з клубу, довгий час перебував у статусі “в.о.”. Але в цей час я ще й вчився, а навчання для мене було набагато важливішим. Клуб, напевно, когось шукав. Я проводив з командою збори, а в цей час керівники знайшли нового тренера, і моїх послуг більше не потребували. Тому подальших планів у мене у Львові не було.
– Тобто ви були “на валізах”…
– Так. Але при всьому при цьому нам з колегами багато чого вдалося: в минулому році ми зуміли залишити “Карпати” в Прем’єр-лізі. У тій ситуації це було дуже складно. І в такому важкому сезоні ми ще дісталися до півфіналу Кубка України, в якому програли тільки по пенальті. Повернись удача до нас, в наступному сезоні команда повернулася б в Лігу Європи. Такий виступ команди в Кубку України – великий успіх. Особливо враховуючи тодішній моральний стан команди.
– У “Нафтані” ви будете головним тренером. Які очікування від роботи на новій посаді?
– Сподіваюся, що в “Нафтані” зможу самостійно будувати роботу, займуся формуванням тренерського штабу, побудовою команди. Очікую, що сповна скористаюся напрацьованими досвідом та контактами. Цього у мене не було в “Карпатах”, хоча саме такі можливості дуже важливі. Коли ти не можеш сам керувати якимись процесами в клубі, тоді дуже складно добитися позитивного результату.
