Бразильський півзахисник “Газ-Метану” Ерік де Олівейра поділився враженнями від періоду, який він провів у львівських “Карпатах”.
“Я хочу викреслити цей етап кар’єри зі свого життя. Був час, коли я міг розраховувати тільки на дружину і Бога.
У мене були проблеми з одноклубниками. Вони бачили, що вболівальники мене полюбили і почали заздрити. В один момент партнери по команді почали погрожувати побиттям – і я зрозумів, що якщо захочуть, то поб’ють мене, адже я тут один. Вони змовилися. Ветерани в команді не хотіли бути резервістами і виступили проти нас, легіонерів.
На тренувальних зборах я був найкращим бомбардиром команди. Прийшов новий тренер, але з п’яти перших матчів року ми програли чотири. Грали від захисту, не атакували. Повернувся старий тренер і без всяких пояснень виключив мене зі складу. Стало ясно, що я тут не потрібен.
Були проблеми і на грунті расизму. Крім мене, в команді перебував ще один чорношкірий хлопець, і ці проблеми виникали.
Через цей стрес я почав покриватися висипом. Єдина радість, що на світ з’явився мій син, Дерик, і у мене був стимул боротися. Бували дні, коли не можна було їсти, виходити на світло. Я спав цілодобово безперервно. У якийсь момент я так ослаб, що вже ні на що не годився. Але на сайті вболівальників “Карпат” я прочитав, що мене поставили на друге місце серед кращих гравців команди, хоч грав я мало. Це додало мені сил – як і фраза “Герої не здаються”. Так у мене з’явилися сили на боротьбу.
Коли я нарешті повернувся до тренувань, мене заслали в ліс окремо від команди. Там були тільки я і мій друг іспанець. Нам навіть не дозволили тренуватися разом, я працював на одному кінці лісу, він – на іншому. Все закінчилося тим, що я почав передавати відео та знімки своєму адвокату,” – пригадав Ерік де Олівейра.
