Наставник “Динамо” Олег Блохін, прилетівши з командою на збори в Іспанію, поспілкувався з журналістами.
– “Динамівські” вболівальники вважають Блохіна чарівником і чекають від нього чудес. Вас ці очікування стимулюють чи, навпаки, роблять завдання ще більш складним?
– Уболівальники різні бувають – і по-різному до мого приходу в “Динамо” відносяться. Одні кажуть, що я ніколи не працював успішно на клубному рівні, інші – вважають, що при Блохіні все в команді миттєво повинно налагодитися. Звичайно ж, для мене очікування шанувальників команди – один з найважливіших стимулів, але так швидко, як їм хотілося б, зміни не настають. Крім того, не забувайте, що я прийшов у вересні, а жовтень і листопад – фактично провів на лікарняному.
– Але якби справді проблеми, які існують в “Динамо”, можна було вирішувати за помахом чарівної палички – що змінили б насамперед?
– Та я б, напевно, нічого принципово змінювати не став. Мене все по великому рахунку влаштовує. Інша справа, що важко приймати команду в розпал сезону. Готував колектив до сезону один тренер, приходить інший, і гравці змушені на ходу перебудовуватися від одних вимог до інших. Навіть не в тренувальному процесі – в простому людському спілкуванні треба притертися, а це вимагає часу.
Але нічого – притираються потроху. Подивимося, як перший збір пройде. Стабільності нам восени бракувало, ми смикали оборону і середню лінію, даючи можливість різним футболістам себе проявити. Хтось своїм шансом скористався, хтось ні. А що поміняв би за допомогою чарівної палички, так це ліквідував би відставання від “Шахтаря” в чемпіонаті України.
– Без чарівництва тут не обійтися?
– Треба бути реалістами. У подібних випадках прийнято вимовляти, наче заклинання, завчену фразу: мовляв, будемо боротися, поки залишається хоча б один шанс. Ніхто боротьби, зрозуміло, не відміняв, але і здорова оцінка ситуації не завадить: конкуренти занадто далеко відірвалися, а матчів, що залишилися, вкрай мало, щоб розраховувати на виправлення ситуації.
– Але в історії протистояння “динамівців” з “гірниками” траплялося і не таке.
– Згоден. Однак нам слід, якщо говорити об’єктивно, зосередити всі сили на битві за друге місце. Це, до речі, теж буде непросто: і “Дніпро”, і “Металіст” перебувають у непоганому стані, команди в Дніпропетровську і Харкові сформовано давно, а ми – лише знаходимося в процесі створення боєздатного колективу. Звичайно, не всі вболівальники пробачать нам відступ в турнірній таблиці, але іноді треба і відійти на заздалегідь підготовлені позиції, щоб потім зробити новий ривок. Адже без падінь не буває злетів. Так що можете скільки завгодно називати мене магом і чарівником, але реального погляду на речі ніхто не відміняв.
– Напевно, якщо не чарівництво, то принаймні трохи більше удачі не завадило б динамівської селекційній службі при пошуках нового форварда…
– Селекція провела за короткий період величезну роботу. Ми розмовляли з багатьма клубами, існували у нас напрацювання та за іншими джерелами, але або ціна в підсумку на нападника виявлялася завищеною, або футболістів просто відмовлялися відпускати – турнірні завдання, як ви розумієте, існують не тільки у нас. Крім усього іншого, не стану кривити душею, мені взагалі вкрай складно підібрати форварда.
– Кожного гравця порівнюєте з собою?
– (Посміхається). Не в цьому справа. Критерії, за якими хотілося б знайти футболіста цього амплуа, напевно, занадто високі. А тим часом не тільки у нас, але і у всьому світі, як я подивлюся, настає дефіцит класних нападників. Стосується ця проблема навіть провідних клубів світу. Важливо при цьому розуміти, що форвард залежний від організації командної гри. Якщо вона не поставлена, успіху не доб’ється в атаці ні Мессі, ні Блохін.
– Які сильні сторони бачите в Кравця?
– Мені важко про це судити. Він з основним складом при мені толком не тренувався, а Кравець на “Местальї” в свій час і зараз – два різних гравця. У 2009 році у нього була швидкість, динаміка, він йшов у боротьбу, створював гостроту. Які з тих його якостей залишилися сьогодні – покаже робота в Марбельї.
– Ви з ним все це обговорювали?
– Поки ні з одним гравцем індивідуальних бесід він не проводив. Хоча, читаючи їх інтерв’ю, зустрічаю буквально в кожному запитання журналіста: “Що вам Блохін при зустрічі сказав?” Це не означає, що пустив процес на самоплив: ще буде час поспілкуватися на зборі з новачками, запитати, як влаштувалися на новому місці, які є побажання. Викладу їм заодно свої вимоги, щоб хлопці розуміли, чого від них чекаю.
– Пролунали не так давно в інтерв’ю слова Євгена Хачеріді – хочу, мовляв, змінити клуб через розбіжності з Блохіним – які емоції викликали?
– У деталі я не вникав і слова гравця не аналізував. Не бачив у цьому принципову необхідність.
– Але практично відразу після сказаного Хачеріді, який мав ще два роки контракту, переуклав його на чотири – на більш вигідних, як я розумію, умовах
– Переуклав. А буквально вчора запізнився на тренування – і буде змушений заплатити штраф.
– Причина виявилася неповажною?
– Якщо чесно, мені ніколи було розпитувати: турбот напередодні вильоту вистачало. Та й чи так важливо, сніг пішов на вулиці або град – футболісти повинні приїжджати на базу за годину до початку заняття, а він прибув за п’ятнадцять хвилин. Санкції набувають чинності “автоматом” – тут ніякі розмови не потрібні. Все до дрібниць розписано, я нічого додатково не зобов’язаний оголошувати. От якщо запізнення набувають систематичного характеру – штрафи стають більш глобальними.
– Тепер, коли Олег Гусєв підписав новий трирічний контракт, можете сказати: не було побоювань, що пропозиція від “Металіста” здасться йому більш вигідною?
– Ні побоювань, ні тривоги. Була тверда впевненість, що Гусєв залишиться в “Динамо”. Сказав Олегові, що розраховую на нього і повідомив про це президенту. Йому залишалося лише зустрітися з Ігорем Суркісом, щоб обговорити деталі нового контракту.
– Ви розповідали, що після комплексного обстеження, яке показало поліпшення в стані вашого здоров’я, сказали лікарям: “Космонавт Блохін до польотів готовий”. А якщо серйозно: що відчували, піднімаючись після довгої перерви на борт літака?
– Чи було хвилювання? Ні найменшого – я в своєму житті стільки тисяч кілометрів налітав! А мій гарний настрій – краще свідоцтво того, що подорож пройшла для мене без проблем. Ось додому між двома іспанськими зборами не полечу: два зайвих перельоти та акліматизація були б явно зайвими.
