У неділю, 10 лютого, Генріх Мхітарян презентував уболівальникам січневий номер журналу «Шахтар». Чому саме він? Усе просто: Генріх – особа з обкладинки цього випуску!
Зустріч проходила у фірмового магазину «гірників» на другому поверсі ТРЦ «Донецьк Сіті».
Тут задовго до появи футболіста за його автографом вишикувалася просто приголомшлива черга – здавалося, що вона закінчується як мінімум поверхом вище. Пояснення тому просте: мало того, що донецькі фанати скучили за своїм улюбленцями, так ще й на зустріч з ними прийшов один з найпопулярніших гравців «Шахтаря».
Природно, головним атрибутом справжнього вболівальника сьогодні був свіжий випуск журналу. Хтось купував новий примірник видання прямо в магазині, а хтось приходив вже зі своїм, зачитав до дір, – як, наприклад, 10-річний Арсен. Хлопець виявився ще тим знавцем футболу і тут же продемонстрував свої знання, впоравшись з усіма завданнями зі сторінки «Оранжеві шнурки» – нового дитячого розділу. А вгледівши Генріха, сам став заводити натовп, голосно скандуючи: «Мхітарян! Мхітарян!»
Під бурхливі овації футболіст зайняв своє місце, привітав уболівальників і відразу став відповідати на питання, більшість з яких була присвячена майбутнього матчу «Шахтаря» в Лізі чемпіонів.
– «Боруссію» зробимо?
– Не «зробимо», але будемо грати виключно на перемогу!
– Якого суперника хотів би бачити в 1/4 фіналу Ліги чемпіонів?
– Спочатку потрібно пройти «Боруссію», а потім вже думати про інших суперників.
– Як би ти вчинив, якби перед тобою стояв вибір: «Шахтар» виграє Лігу чемпіонів лише тоді, коли ти перейдеш в київське «Динамо»?
– Таке неможливо, думаю.
– Скільки заб’єш «Боруссії»?
– Постараюся забити стільки, скільки зможу. Але найголовніше – перемога команди. Якщо ми виграємо, це буде куди важливіше кількості забитих м’ячів.
– 21 січня у тебе був день народження. Який найкращий подарунок ти отримав?
– Вітання моїх друзів і рідних.
– До якого року збираєшся грати в «Шахтарі»?
– У мене контракт до 2015 року, я збираюся грати до його закінчення. А потім вже буде видно.
– Дивився матч «Боруссія» – «Гамбург»?
– Ні, тому що в цей час у нас було тренування. Але Містер нам все розповість про цей матч.
– Не потрапляв хоч раз у порожні ворота?
– Частіше, ніж забивав! (Сміється.)
– Якщо почнеться чемпіонат СНД, проти «Арарату» будеш грати?
– А «Арарат» в ньому буде брати участь? Якщо так, то буде приємно з ними зіграти.
– Скільки збираєшся забити ще в чемпіонаті?
– Залишилося 12 турів, потрібно забити ще більше, ніж до того, і допомогти команді виграти чемпіонат України.
– «Золоту бутсу» плануєш отримати?
– Постараюся забити багато голів, щоб виграти цей трофей. Але ви знаєте, що у Ліонеля Мессі вже 34 м’ячі, буде дуже складно. Але все одно буду намагатися забивати, як можна частіше.
– Коли ти зрозумів, що будеш футболістом?
– У 7 років почав робити свої перші футбольні кроки. З тих пір зрозумів, що можу займатися футболом, бути професіоналом.
– Як ставишся до об’єднаного чемпіонату СНД?
– Не мені це вирішувати, буде таке змагання чи ні. Але якщо так, то, звичайно ж, буду там грати, тому що дуже цікавий чемпіонат між командами Росії, України, Вірменії, інших країн.
– Яка у тебе улюблена команда, окрім «Шахтаря»?
– Зараз я перебуваю в «Шахтарі», граю за «Шахтар» – це моя улюблена команда!
– Дружиш з колишніми партнерами по «Металургу»?
– Так, підтримую зв’язок не тільки з гравцями, але і з керівництвом. Особливо тісно спілкуємося з вірменськими футболістами, тому що з ними ми граємо ще й у збірній, займалися разом юнацьким футболом.
– Яке у тебе улюблене місце в Донецьку?
– Крім бази мені подобається центр міста. Наприклад, бульвар Пушкіна, де можна прогулятися, посидіти з друзями.
– Як себе відчувають в команді новачки команди Гречишкін і Соболь?
– Ми хочемо допомогти їм освоїтися в команді, влитися в сім’ю. Чим швидше вони адаптуються, тим швидше зможуть розкритися і допомогти «Шахтарю». Вони дуже хороші хлопці.
– Плануєш завести сім’ю?
– Дуже хотілося б. Якщо буде час, звичайно ж. Найголовніше – знайти підходящу дівчину, яка буде вірна мені впродовж усього життя.
Одне з головних питань, яке цікавило фанатів, – звідки взявся чудовий сніговик, який сидить на плечі Генріха на головному фото січневого номера журналу «Шахтар». Відповідь на нього виявилася досить простою: ця іграшка просто перебувала у фотостудії і в потрібний момент була використана як відмінний реквізит.
Після того як інтерес публіки був в повному обсязі задоволений, у шанувальників «гірників» з’явилася можливість взяти на пам’ять автограф і сфотографуватися з Мхітаряном. Крім того, всі бажаючі могли сфотографуватися ще й з трьома трофеями, які «Шахтар» вже встиг завоювати в 2013 році. Це Matchworld Cup, суперкубок чемпіонів і Copa del Sol.
Першою з почесною місією вдалося впоратися вболівальниці зі стажем Євгенії Живицької:
– Я вболіваю за «Шахтар» з 18, ось вже 48 років! Цей автограф взяла спеціально для чоловіка – він молодший за мене на 16 років. Чоловік пересувається на інвалідному візку, і я привозила його на всі матчі ще на стадіон «Шахтар». І сама, звичайно ж, ігор не пропускала. Футбол з чоловіком любимо – пристрасть! Він так готується до кожного матчу – ви б тільки бачили!
Тим часом Генріх не тільки сам роздавав автографи, але й встигав отримувати приємні подарунки від шанувальників, особливо прихильниць. Приміром, саморобний брелок з прапорами безлічі країн, у багатьох з яких йому тільки належить побувати. А Аріна Белодедова презентувала своєму улюбленому футболісту саморобний кухоль. Дівчина каже, що всі малюнки на ньому були виконані лаком і надійно закріплені, так що прослужить виріб дуже довго! Багато подарунків і записок так і залишилися секретними для сторонніх очей, а з їх вмістом Генріх пообіцяв детально ознайомитися вже на базі.
Паралельно з журналістами зустріч Генріха з уболівальниками висвітлювала 17-річна Анастасія Постільняк. Вся справа в тому, що дівчина є адміністратором найчисленнішої групи «ВКонтакте», присвяченій Мхитаряну, і, звичайно, не могла упустити випадку зустрітися зі своїм кумиром. До речі, запрошення вступити в співтовариство однодумців попросила передати всім фанатам «Шахтаря».
Людей, які бажали поспілкуватися з вірменським півзахисником, зібралося так багато, що свої останні автографи гравець «Шахтаря» роздавав вже по дорозі до машини – на тренування спізнюватися не можна ні в якому разі! Буквально на ходу ділився Генріх і своїми враженнями від зустрічі з фанатами:
– Дуже приємно, що зібралося стільки людей. З багатьма ми встигли поспілкуватися, сфотографуватися. Для мене важливо отримати такий заряд енергії напередодні важливого поєдинку Ліги чемпіонів. Дуже скучив за нашим шанувальниками, адже останній раз у такій неформальній обстановці ми зустрічалися з ними ще восени.
Прес-служба ФК «Шахтар»
