Знімальна група УЄФА поспілкувалася з новачком «оранжево-чорних». Пропонуємо вашій увазі це інтерв’ю.
– Тайсоне, мабуть, почнемо з твого трансферу. Як відбувся перехід до «Шахтаря»?
– Я був у відпустці зі своєю сім’єю і друзями, а трохи пізніше відбулася розмова з моїм агентом, яка стосувалася пропозиції «Шахтаря». Потім я спілкувався з директором «Металіста». Думаю, це було правильним рішенням. Дякую «Металісту» за все, що він зробив для мене за ці два з половиною роки. Сьогодні я щасливий. Це новий шанс і виклик для мене в такому великому клубі, як «Шахтар», і, сподіваюся, що зможу допомогти всім моїм партнерам по команді.
– Як ти адаптувався до українського футболу?
– Добре, я перебуваю тут протягом двох з половиною років і звик до всього. Зараз мені набагато спокійніше. Найстрашніше – це клімат, температура іноді опускається до -20 градусів, і ми, гравці, які приїхали з Бразилії, вже не з чуток знаємо, що таке справжній холод. Зате тепер у моєму новому клубі є чимало бразильців, які мені допомагають.
– Яким був твой розвиток як гравця в «Металісті»?
– Це був хороший період і дуже плідний етап моєї кар’єри. Я також допоміг клубу, вірно? Ми добралися до чвертьфіналу Ліги Європи в минулому сезоні. Дуже хотілося пройти далі … На жаль, ми програли португальському «Спортінгу». Але це частина моєї еволюції як гравця. Я щасливий і бажаю великої удачі всім, хто працює в харківському клубі.
– Ти згадав про Лігу Європи. Як би ти оцінив виступ в цьому турнірі?
– Для «Металіста» це був дуже гарний виступ – ми дісталися до чвертьфіналу.
– Це очевидно і неминуче – гол, який ти забив «Русенборгу». Як би ти його описав сьогодні?
– По правді кажучи, я бачу його кожен день. У реальності забити таким чином дуже складно. Я дякую Богові за гол, який буде зі мною до кінця мого життя.
– Про що ти думав у той момент, коли м’яч був у повітрі?
– Коли м’яч прилетів, я відразу зрозумів, що буду бити. Я не знав, чи полетить м’яч на трибуни або в сітку воріт. Коли він полетів у бік воріт, навіть не повірив. Я сторопів у той момент! Але це було величезним щастям.
– Як ти думаєш, той гол був забитий завдяки твоїм технічним характеристикам або таке може трапитися з будь-яким гравцем?
– Суть у тому, що це може трапитися з будь-яким футболістом, але техніка також має велике значення. Це ж і стосується партнерів по команді. Я не забуду гравця, який виконав на мене передачу. Ну і, звичайно, потрібно трохи удачі для нанесення такого красивого удару.
– Цей гол порівнювали з іншим м’ячем, забитим ван Бастеном на чемпіонаті Європи в 1988 році. Як тобі таке порівняння?
– Мені дуже приємно порівняння з таким великим гравцем.
– Повернімося до «Шахтаря». Які відмінності ти сподіваєшся знайти між Лігою Європи і Лігою чемпіонів, турніром, в якому будеш тепер брати участь?
– Безумовно, в цьому турнірі усі найсильніші клуби. Скоро нам належить зіграти важливий матч проти одного з них – дортмундської «Боруссії», «Шахтар» дуже старанно готується, щоб підійти до цієї гри, як до фіналу. Таким чином ми сподіваємося здобути перемогу в цьому протистоянні.
– Якою взагалі вам бачиться ця зустріч?
– Це буде відмінний матч двох гарних команд з прекрасними гравцями, але я сподіваюся, що «Шахтар» вийде переможцем.
– На твою думку, який чинник буде ключовим для перемоги?
– Ми повинні не пропустити жодного гола вдома, тому що це може суттєво ускладнити ситуацію. Важливо добре відіграти цей матч і виграти.
– Що є найбільшою мотивацією для гравців «Шахтаря»?
– Грати в такому великому клубі, як «Шахтарі», – вже само по собі найбільша мотивація.
– А що ти думав про «Шахтар», коли зустрічався з ним під час виступу за «Металіст»?
– «Гірники» – дуже сильна команда, і всі інші ставляться до неї з великою повагою. Якщо не помиляюся, в чемпіонаті я програвав їм три або чотири рази, а одну гру вдалося виграти.
– На твій погляд, як далеко «Шахтар» може пройти в Лізі чемпіонів?
– Ми повинні робити крок за кроком. Зараз найголовніше – пройти «Боруссію».
Прес-служба ФК «Шахтар»
