Наша команда провела 5 матчів, з яких 2 виграла та 3 завершила внічию. Різниця м’ячів: 6–3.
| Рік | Турнір | Етап | Місто | Стадіон | Поле | Суперник | Рахунок |
| 1980 | КС | Зональний | Іштихан | Міський | д | «Кузбас» (Кемерово) | 1:0 |
| 1981 | КС | Зональний | Сочі | Центральний | д | «Кубань» (Краснодар) | 1:1 |
| 2003 | КУ | 1/2 1 матч | Дніпропетровськ | «Метеор» | г | «Дніпро» (Дніпропетровськ) | 0:0 |
| 2005 | ЧУ | 17 | Донецьк | РСК «Олімпійський» | д | «Волинь» (Луцьк) | 3:1 |
| 2006 | ЧУ | 20 | Донецьк | РСК «Олімпійський» | д | «Таврія» (Сімферополь) | 1:1 |
Чим знаменитий матч із «Волинню», ви можете дізнатись із наших «Пам’ятних дат», до додачу до яких нюанси інших зустрічей.
Боротьбу за Кубок СРСР – 1980 «Шахтар» почав із зонального турніру. Група, в якій опинились «гірники», змагалась у Самаркандській області Узбецької РСР. Поєдинок із «Кузбасом» був четвертим, перемігши в якому донеччани достроково пройшли в 1/8 фіналу. Єдиний гол в активі Миколи Федоренка. Ось як газета «Радянський спорт» після завершення зонального етапу оцінила виступ «гірників»: «У Самарканді, мабуть, лише «Шахтар» справляє враження клубу, який знає, чого він добивається. І навіть на полях, занесених снігом, видно високий потенціал цієї команди. Словом, «Шахтар» наступає». Журналісти столичного видання як у воду дивились. «Гірники» впевнено здолали всі наступні стадії Кубка й у фіналі перемогли тбіліське «Динамо» 2:1.
У матчі із «Кубанню» був свій підтекст. Перед початком сезону-1981 до краснодарського колективу перейшов капітан «Шахтаря», що завоював Кубок-1980, Володимир Сафонов. Щоправда, тренери кубанців на гру проти колишніх партнерів його не випустили. А ось Микола Федоренко на поле вийшов та, як і рівно рік тому, знов відзначився голом. Надрідкий випадок, щоб футболіст відзначився у двох матчах одного й того ж турніру, котрі розділяє рівно рік.
Прес-служба ФК «Шахтар»
