35-річний серб Мілан Обрадовіч, відданий “Металістом” в оренду київському “Арсеналу”, – про гімни, Девіча і корки.
– Мілан, ви працювали з Савічевічем в збірній Югославії, з Сьоміним в “Локо”, з Маркевичем у “Металісті”. Які тренування у Бакалова в “Арсеналі”?
– Всі ігрові, з м’ячем. І трохи фартлек (це тривалий біг з багаторазовою зміною швидкості), який не люблять всі гравці. Але футболу без цього немає. Набираємо “фізику”, якої не вистачає. Два тренування в день. Втома є. А це ознака хорошої роботи.
– Взагалі Мілан Обрадовіч зрадів оренді з “Металіста”, який бореться за вихід в ЛЧ, в “Арсенал”, якому за щастя не вилетіти?
– Мілан Обрадовіч отримує величезне задоволення від того, що грає у футбол. Буду допомагати “Арсеналу” не вилетіти і вболівати, щоб “Металіст” вийшов у ЛЧ. З “Локо” я брав участь у цьому турнірі, слухав цей гімн. Скучив за ним.
– Ваш найкращий друг Девіч повернувся в “Металіст” якраз в той день, коли ви перейшли в “Арсенал”. Хоч побачилися?
– Так, я радий його поверненню. Він не сказав останнього слова. І буде забивати ще більше…
– Більше, ніж в “Шахтарі”, або більше, ніж під час першої каденції в “Металісті”?
– Забивати більше, ніж в “Шахтарі”, йому нескладно, тому що він там мало забивав. Однозначно буде забивати більше, ніж до відходу з “Металіста”. Чому так думаю? Марко отримав хороший досвід, подивився на все зі сторони.
– Чому в “Шахтарі” у нього не склалося?
– Переходячи в “Шахтар”, футболісти починають розкриватися через півроку-рік. Тиск ЗМІ на Марко – відразу грати, відразу забивати – був неправильним. Упевнений, якби він у “Шахтарі”, отримав би більше довіри Луческу то приніс би багато користі і голів для “гірників”. Але він повернувся в “Металіст”. І це вірне рішення.
– У цю неділю – матч “Арсенал” – “Металіст”? Ви, Романчук, Шарпар можете зіграти проти клубу, якому належите?
– Наскільки я знаю, ні – так домовилися клуби. А шкода, хотілося б перевірити себе.
– Так адже довелося б бити свого друга Девіча по ногах…
– Ні-ні, я ніколи не бив його по ногах і зараз не збирався. Ну, може, – раптом, випадково. Але це не рахується.
– А за кого вболівати-то будете?
– За обидві команди. А виграє нехай найсильніша.
– Але для “Металіста” очки важливіші…
– Знаєте, у “Металіста” все просто – щоб вийти в ЛЧ, потрібно виграти всі матчі, що залишилися. Думаю, команді це по зубах. Тим більше “Дніпро” і “Динамо” вона приймає вдома.
– У Києві вже знайшли квартиру?
– Поки живу на базі. Номер теплий, подушка м’яка, і гаряча вода, і телевізор є. І годують. Все нормально!
– З київськими корками зіткнулися?
– До московських їм ще далеко. А з терпінням у мене все нормально.
– До речі, Мілан, ви за “Мілан” вболіваєте?
– “Мілан” і “Реал” – мої улюблені команди.
– Пройде “Мілан” “Барсу”?
– Ну що за питання вболівальнику “Мілана” (сміється) …
– Я знаю фанів “Мілана”, які і після 2:0 сумніваються…
– Це не справжні вболівальники “Мілана”.
– Все-таки “Барселона”…
– Ну і що? “Реал” показав, що можна її обігравати. Зробив це і “Мілан”. Взагалі я за фінал ЛЧ “Мілан” – “Реал”. Хто б не переміг, я буду у виграші.
– Наостанок питання про збірну Сербії. Як ставитеся до рішення тренера Сініші Міхайловіча вигнати Льяіча за те, що той відмовився співати гімн перед грою?
– Послухайте, все залежить від тренера. Є тренер, який любить, щоб команда вже в 23:00 лежала в ліжку. А є тренер, якому це не важливо. Міхайловіч вимагає, щоб співали гімн. Не згоден – до побачення!
