Захисник збірної України В’ячеслав Шевчук розповів про “секрети” Фоменка і перспективи команди у боротьбі за путівку до Бразилії.
– В’ячеславе, перед матчами з поляками і модованами очікували, що здобудете шість очок, практично не залишивши шансів суперникам?
– Найголовніше для нас було не програти боротьбу, добре рухатися і виконати установку тренера. На щастя, у всіх цих компонентах ми досягли успіху, тому і перемоги були настільки впевненими. У нас була відмінна мотивація, настрій, що й призвело до перемоги в першій грі. А за нею прийшла ще одна перемога в Одесі.
– Впевненості у власних силах додалося після товариського матчу з Норвегією?
– Вже з першого дня зборів Михайло Фоменко нас вразив своїм ставленням до роботи, настроєм і здатністю мотивувати. У нас було багато теорії, в тренувальному процесі багато уваги приділялося високому пресингу, при втраті м’яча одразу ж вступали у відбір.
Думаю, що у всіх трьох матчах ми продемонстрували, що вимоги наставника всі зрозуміли, а з поставленими завданнями впоралися, позбавивши всіх суперників простору.
– Як і очікувалося, збірна Молдови закрилася на своїй половині. Виходить, що і в цьому матчі тренерський штаб придумав свою протиотруту проти цієї команди?
– Так, наш суперник грав від оборони. Єдиний удар у площину наших воріт вийшов результативним, більшого ми їм зробити не дозволили. Перед цим ми дивилися зустріч з Чорногорією, в якій молдовська команда поступилася – 0:1. Але рахунок був явно не по грі, скажу більше – збірна Молдови повинна була перемагати. Але господарі втратили ряд стовідсоткових моментів і припустилися дитячих помилки в обороні. Якщо б молдованам більше фарту, чорногорці могли втратити очки.
У грі з поляками ми віддали чимало сил і емоцій, тому розуміли, що простим другий матч “спарки” для нас не буде. Спочатку розраховували на серйозний опір з боку суперника, так воно і вийшло. Приємно, що з перших хвилин ми показали відмінний настрій і у підсумку добилися перемоги.
– Зараз кожна команда здатна піднести сюрприз. З ким було складніше і цікавіше грати в цій “спарці”?
– Зрозуміло, що рівень Польщі та Молдови сильно відрізняється, але три очки дають тільки за перемогу. Тому зараз, коли футбол в якійсь мірі підрівнявся, кожна перемога має свою ціну. Тим більше в нашій ситуації. Перемога в Польщі важлива по-своєму, адже вдалося зупинити одного з головних конкурентів. А вже перед Одесою ми були зобов’язані добре відновитися, щоб здобути чергову перемогу і продовжити боротьбу за поїздку до Бразилії.
– Багато хто скептично ставилися до призначення Фоменка, але саме він повернув вас до основного складу збірної. Приємна довіра тренера головної команди країни?
– Він не тільки для мене спочатку був великим авторитетом. У тренера величезний футбольний і життєвий досвід, який він намагається передавати і нам. Я знаю, що він дуже уважно і пильно стежив за кандидатами в збірну, зробив свої висновки. Багато що дали і теоретичні заняття, яким Михайло Іванович приділяв багато уваги. Думаю, що у нас багато що вийшло виконати з його завдань. Та й на тренуваннях ми відпрацьовували багато різних комбінацій.
В основі всіх його вимог – мінімум контролю м’яча в задній лінії, оперативний пресинг суперника при втратах і агресія попереду. Думаю, всі три матчі під його керівництвом відрізнялися великою напругою біля воріт суперника, яку нам вдавалося створювати.
– Про спокій Фоменка вже почали ледь не легенди створювати…
– Видно, що він з тих людей, які все тримають в собі. Зрозуміло, що це дається йому нелегко, але завдяки цьому футболістам передається енергетична впевненість, відсутність нервозності, додаються сили. Мені складно це пояснити, але психологічно з Михайлом Івановичем працюється дуже легко. Його велика заслуга в тому, що нам вдавалося уникнути нервозності у всіх ігрових епізодах.
– Тобто, він ніколи не підвищує голос на гравців?
– Я й сам супротивник того, щоб кричати на когось. Фоменко належить до тих людей, який ніколи до цього не опуститься. Якщо гравець не розуміє його вимог, то замість нього буде грати інший. Як бачите, цей метод дієвий.
– Багато хто відзначає і вміння тренера збірної знайти особистий підхід до кожного. У вас була індивідуальна бесіда?
– Розмовляли з ним про все. Михайло Іванович цікавився моєю думкою, чому провалили старт відбору, ділився своїм баченням виправлення ситуації. По всьому видно, що тренер цікавиться і переживає за моральний стан усередині колективу.
– Зі Степаненком вже говорили з приводу ситуації з Бордіяном в кінцівці гри?
– Так, ситуація не з найприємніших і сам Тарас дуже переживає з цього приводу. Вважаю його досвідченим футболістом, який в 23 роки побачив на своєму футбольному віку чимало. Видно, що він заряджений на боротьбу, занадто емоційно діє в деяких моментах. Але це в нього пройде, він навчиться виявляти більше холоднокровності і це тільки піде на користь футболістові.
– Після нічиєї в очному протистоянні Англії і Чорногорії обговорювали з хлопцями шанси збірної вийти на ЧС-2014?
– Після невдалого старту, як і перед матчем з Польщею кожна гра у нас, як остання. Попереду нас чекає не менш принципова зустріч з Чорногорією, у протистоянні з якої ми повинні віддати всі сили і на полі померти. Але говорити про неї ми будемо вже безпосередньо на зборах, до цього нас чекає Прем’єр-ліга.
– Очікували, що на матчі в Одесі буде аншлаг? Уболівальники сподобалися?
– Атмосфера була просто фантастична. Новий стадіон, повні трибуни, шалені вболівальники. Для Одеси погода, що встановилася в день матчу, була незвичною, але незважаючи ні на що вони повністю заповнили арену, ставши повноцінним дванадцятим гравцем. Велике їм спасибі, що прийшли нас підтримати. Не перемогти при таких умовах було б злочином.
– Коли розпочалася підготовка до матчу з “Карпатами”?
– Вночі після матчу ми повернулися в Донецьк і вже в середу були на базі, де проходили відновлювальні процедури. З цього моменту, вважайте, і довелося переключитися на внутрішні змагання. Але це не проблема – грати в такому режимі доводиться не вперше.
