Захисник “Шахтаря” Ярослав Ракицький про майбутню гру з “Динамо” і не тільки.
– Ярославе, в неділю Україну очікує топ-матч “Динамо” – “Шахтар”. Такі ігри називають центральними в колі і у всьому чемпіонаті. Ви вважаєте так само, враховуючи солідний відрив від конкурентів?
– Для нас це дуже важливий матч. Хіба колись було по-іншому? Це той випадок, коли не потрібна додаткова мотивація, вона і так позамежна. Хочемо обіграти “Динамо” в Києві і відвезти три очки. Готуємося дуже серйозно. Нам потрібно постійно вигравати і в чемпіонаті, і в Кубку, щоб у підсумку мати хороший результат. Тим більше зараз нас чекає зустріч з найбільш принциповим противником.
– На боці “Динамо” буде підтримка трибун “Олімпійського”…
– Зрозуміло, що вболівальники прийдуть на гру. Напевно, буде повний стадіон. У всіх українських містах, де грає “Шахтар”, відвідуваність збільшується, що приємно. Але наша мета від цього не змінюється. Уболівальники “Шахтаря” теж будуть дивитися гру, і на стадіоні, і біля телевізорів! А ми зробимо все, щоб перемогти.
– З “Карпатами” довелося грати після паузи, пов’язаної з іграми національних команд. Перемоги над Польщею і Молдовою надали всім збірникам гарного настрою?
– Так. У нас було мало очок, турнірне становище не дуже хороше… Тепер же збірна сконцентрувалася, билася на полі, і в підсумку – два позитивних результати. Треба так і далі діяти. Шанси у нас є.
– У Варшаві ми побачили зовсім іншу збірну України. Команда піднеслася духом і добилася позитивного результату. У чому секрет такого перетворення?
– По-перше, це було бажання всіх хлопців. Всі розуміли, що у поляків хороша команда, добротна. Вийшли, забили два швидкі голи. Так, згодом господарі на час заволоділи перевагою, але в другому таймі, вважаю, ми могли забивати ще чотири голи. Молдову довго розгойдували, але головне – в результаті перемогли. Подивимося, як буде надалі. Думаю, з Сан-Марино візьмемо свої очки. Також у нас ще матчі з Чорногорією, Англією, Польщею. Боротьба обіцяє бути запеклою.
– Навколо тебе постійно ходять розмови про те, що ти нібито не гориш бажанням грати за національну команду?
– Не знаю, хто і навіщо розпускає такі чутки. Я українець, і виступати за збірну своєї країни для мене честь. Так, я кілька разів не зміг туди приїхати. Але на те були вагомі причини, про які знали і клубний лікар, і лікарі збірної. Це зовсім не означає, що я не хотів грати. Якби лікарі мені дозволили, я б перший побіг готуватися до матчу. Так що моїх “доброзичливців” я попрошу взяти себе в руки і припинити намагатися облити мене брудом. Набридло вже читати цю маячню. Тему вважаю закритою.
– На чемпіонат світу до Бразилії хочеться?
– Звичайно, хочеться! Тим більше що про цю країну я знаю зі слів моїх партнерів по команді. Подивимося, як це вийде, що буде далі.
