Після перемоги над «Зорею» головний тренер «Шахтаря» відповів на питання журналістів.
– Це була гра, яка забрала багато нервів не тільки у тих, хто сидів на лаві запасних, але й у наших вболівальників. А в кінцівці все помінялося радикально – це і є футбол. Поспіх забити, напевно, перешкодив нам на початку, а останні десять хвилин можна, мабуть, назвати виставою. Заради таких моментів хотілося б, щоб стадіон був забитий повністю. Думаю: чи є інший вид спорту чи що-небудь інше в житті, де можна так легко перейти від нервового стану до такої радості, як у футболі? Сьогодні, припустимо. Дуже складна гра для коментаря. Знали, що, якщо не заб’ємо ранній гол, нам буде дуже складно. На початку пробачили суперника, не реалізувавши два вигідних моменти. У нас було дуже багато кутових, але ми, на жаль, не використали жодного з них. Трохи повільно грали і повільно виходили з оборони – це дозволяло суперникові швидко «сісти» на свою половину і правильно згрупуватися в захисті. Було багато непотрібних вкидань в штрафний майданчик – проти дуже потужних і високих футболістів це не давало жодних шансів. Плюс я можу відзначити Сантіні, який сьогодні провів хорошу гру. Все це і призвело до того, що ми не могли забити і стали нервовими, а нервозність ця позначилася на якості матчу. Ми втрачали зовсім необов’язкові м’ячі. Напевно, і суперник відчув, що може добитися позитивного результату, проробив дуже великий обсяг роботи, але в кінці все ж не витримав – бачив, що у деяких футболістів були судоми. Щоб добитися позитивного результату, вони викладалися більше ніж можуть на сьогодні. Напевно, їм не пощастило: в кінці пропустили гол, а далі ми вже повністю їх переграли. Я відчув цей момент і наполягав на брівці, щоб швидше розігрували м’яч і спробували забити другий-третій гол. Щоб різниця в рахунку була коректніша. Так і вийшло. Сьогодні на поле вийшли сім нових гравців у порівнянні з матчем проти «Динамо». В принципі, задоволений їх роботою. Це показує, що в тренувальному процесі всі віддають себе повністю і, незалежно від складу, який вибирається, виходять на поле і демонструють ту гру, якої я вимагаю. Футболісти знають, що я можу в будь-який момент поставити їх у склад, і повинні бути до цього готові. Привітаю Генріха, який повторив рекорд чемпіонату України. Хотілося б, щоб він вийшов вперед і, можливо, побив рекорд Старухіна, встановлений ще за часів СРСР. Також вітаю Адріано, у якого був день народження і який сьогодні відзначився: сам собі зробив подарунок і забив цей третій м’яч.
– Містер, в кінцівці Фернандіньо грав справа…
– Ні, він просто зміщувався в праву сторону. А конкретного завдання грати там у нього не було. Як і не було сенсу залишатися йому в центральній зоні: суперник великих проблем не створював в плані оборонних дій, тому він використовував фронт атаки.
– У нас буде можливість бачити в цьому сезоні на «Донбас Арені» Майкона?
– Напевно прийде і його час. Поки є категорія – футболістів п’ять-шість, – що грають постійно. Решта змінюються в залежності від матчів. Якщо Майкон не виходить, то я відчуваю, що поки він, напевно, не відповідає. Хоча тренується дуже добре і росте. З упевненістю можу сказати, що до кінця чемпіонату він покаже себе.
– Навколо Мхітаряна ходить багато чуток. Його найближче майбутнє пов’язане з «Шахтарем»?
– У футболі складно сказати щось конкретне з цього приводу. Поки немає ніяких офіційних пропозицій. А якби вони були – дійшли б напевно до керівництва клубу. Ми б хотіли, звичайно, щоб він залишився тут.
– Містер, 15 квітня стартує продаж абонементів на новий сезон. І у «Шахтаря» краща відвідуваність в Україні на даний момент. Що для вас це означає?
– Наші вболівальники, які останнім часом так добре нас підтримують, уявляють собі, що значить забезпечити себе абонементом на сезон і бачити таку видовищну гру, яку ми показуємо. Прикладом цьому служать провідні країни Європи, де повністю заповнюються всі стадіони. Хотілося б, щоб наші фанати зрозуміли це і робили те ж саме в Донецьку. Абонемент означає не тільки те, що в тебе є своє місце на цілий рік. Це значить постійно бути поруч з командою і підтримувати її! А також гордість і причетність до всього, що робить клуб і команда. Квиток – це одне: купив його на один матч і не знаєш, чи підеш на наступний. Абонемент – зовсім інше. І він багато до чого, напевно, зобов’язує. Хотілося б, щоб до закінчення мого контракту настав час, коли будуть щорічно купувати по 40-45 тисяч абонементів. Це була б гордість і для команди! І для вболівальників! І для всього Донбасу! Не хочу, щоб у цьому показнику нас обійшло київське «Динамо» з 50 тисячами абонементів. Хотілося б, щоб в цьому плані наші вболівальники були номер один в Україні.
– Оцініть, будь ласка, гру Тайсона. Як ви вважаєте, чи вписується він у вашу команду? Адже таких яскравих результатів, як в «Металісті», він не показує.
– По-перше, у «Металіста» і «Шахтаря» зовсім різна гра – з цього треба починати. Харків’яни частіше грали на контратаках, у них було більше вільних зон, і він використовував швидкість. За рахунок своїх якостей він виглядав краще. Проти «Шахтаря» всі команди сідають на свою половину поля. Скрізь страхують по одному або навіть по два футболіста. Тому складно використовувати свою швидкість, якщо перед тобою один гравець, а за ним – ще й той, що страхує. Тайсон змінює тип гри, він став більше брати участь у комбінаційних діях. А його якості як раз відповідають нашому стилю. Але у нас всі футболісти одного рівня, тому віддавати комусь пріоритет я не можу. Все залежить від того, як вони проводять тренувальний процес. У мене щотижня проблема: обрати кращих гравців на даний момент, з якими можна почати той чи інший матч. Так народжується хороша, здорова конкуренція, яка йде на користь команді.
Прес-служба ФК «Шахтар»
