Бразильський футболіст, якого придбано минулої зими «Шахтарем» у «Металіста» за 20 мільйонів доларів, в неділю може вперше вийти на поле проти нещодавніх одноклубників.
– Наскільки великим є ваше прагнення неодмінно зіграти проти «Металіста»?
– Воно не більше, але й не менше, ніж бажання зіграти проти будь-якого іншого клубу. Як нормальний профі, не хочу залишатися в запасі, хочу грати постійно. Тим більше зараз, коли переживаю процес адаптації до «Шахтаря».
– Якщо заб’єте в неділю, чи святкуватимете гол на полі? Або делікатно втримаєтеся, як це зробив свого часу Едуарду, забивши м’яч у ворота лондонського «Арсенала»?
– Зрозуміло, візьму приклад з Едуарду. Буду дуже задоволений собою, але не допущу, щоб радість вихлюпнулася на суперників, партнерів і публіку.
– Наскільки несподіваним для вас стало запрошення в «Шахтар»?
– Абсолютно несподіваним. І для мене, і для моєї сім’ї.
– Як поставилися партнери за харківським клубом до вашого переїзду в Донецьк?
– Добре поставилися. Вони були задоволені, що переходжу в сильний клуб, і підтримали зміну в моїй долі. Жодних недомовок на цьому ґрунті в Харкові в мене не виникло ні з ким.
– Чим вас привабив «Шахтар»?
– Якщо ви маєте на увазі фінансовий бік переходу, то, не приховую, він був привабливим. Однак не вирішальним, смію вас запевнити. «Шахтар» відомий у Європі завдяки постійним виступам у єврокубках, і це притягувало найбільше.
– За ігровою філософією «Металіст» і «Шахтар» сильно відрізняються?
– Два абсолютно різних клуби. У цьому проблема для будь-якого новачка «Шахтаря» – звикнути до своєрідної інтерпретації футболу, іншого стилю гри.
– Що є найбільш складним в осягненні ігрових принципів Мірчі Луческу?
– Багато речей, які проповідує Луческу, я вже розумію, однак для повної адаптації необхідно час. У цій ситуації час – мій головний союзник.
– Вас запросили в «Шахтар» в якості альтернативи Вілліану. Чи означає це, що ви маєте діяти в тій же манері, що й він?
– Вілліан – дуже хороший гравець, який зробив собі ім’я в «Шахтарі». Я не можу порівнювати себе з ним, але прагнутиму до того, щоб бути так само ефективним для команди. А в якій манері та на якій позиції діяти, це підкаже тренер.
– Кого з донецьких бразильців ви знали до переїзду в Донецьк? Може, з кимось підтримували стосунки, і тепер це полегшує адаптацію на новому місці?
– До появи в Донецьку я був добре знайомий із Луїсом Адріано та Дугласом Костою. Що не дивно: ми знали один одного ще в Бразилії, оскільки жили в одному місті.
– Одним із важливих достоїнств «Металіста» Луческу вважає поєднання бразильських та аргентинських гравців, які вдало доповнюють один одного. Якщо ви з цим згодні, то кому віддасте провідні ролі в харківській команді – спадкоємцям Пеле чи Марадони?
– Так, я згоден, що в «Металісті» склалося вдале поєднання бразильських і аргентинських футболістів, багато в чому зумовлює обличчя цієї команди. Але якщо говорити про провідні ролі, я все ж віддав би перевагу моїм співвітчизникам, нікого не бажаючи образити.
– Чому серед молодих бразильських футболістів чемпіонат України знаходить дедалі більшу популярність?
– Тому що цей турнір стає дедалі сильнішим і змагальним. Український чемпіонат знають тепер не тільки у Європі, але й у Бразилії. Можливість пограти тут приваблива для багатьох моїх співвітчизників.
– Тиск силою у 20 мільйонів доларів, які за вас сплатив «Шахтар», не відчуваєте, коли виходите на поле?
– Відтоді, як місяці три тому мені довелося вперше відповісти на це запитання, нічого не змінилося. Приємно, звичайно, усвідомлювати, що тебе так високо оцінили. Однак до своєї улюбленої справи я ставлюся так само, як і раніше, коли не вартував таких грошей. Тренуюся і граю з повною самовіддачею – цього достатньо, щоб жодні мільйони не тиснули.
– Чи вдоволені тим, як складаються ваші справи в новій команді?
– Дуже задоволений. Покладаю великі надії на новий сезон, коли період адаптації закінчиться і глядачі побачать стовідсоткового Тайсона.
– З ким із нових партнерів ви вже близько зійшлися і можете назвати їх своїми друзями?
– Я комунікабельний хлопець, досить легко йду на контакт із оточуючими. Тим більше що йдеться про людей, з якими роблю одну справу. У команді з усіма підтримую рівні стосунки – з бразильцями, українцями, хлопцями з інших країн.
– Чий харківський номер набираєте частіше за інших? Ностальгії за «Металістом» немає?
– Ностальгії немає, а найчастіше телефоную Вільягрі.
– Якщо «Металіст» завадить «Шахтарю» оформити чемпіонство найближчої неділі, вас це сильно засмутить?
– Нічого не можу сказати з цього приводу. Знаю тільки, що кожна команда бореться за перемогу, щоб у кінцевому підсумку досягти мети, поставленої на сезон, і «Металіст» не є винятком. Тому я не посмію засуджувати свою колишню команду, якщо вона стане боротися за перемогу в Донецьку і краще становище в турнірній таблиці на фініші чемпіонату.
– Легко здогадатися, на чиєму боці ваші симпатії, коли йдеться про претендентів на срібні медалі та другої української путівки до Ліги чемпіонів. А в кого об’єктивно кращі шанси?
– Складно зберігати абсолютну об’єктивність, коли симпатії очевидні й немає необхідності їх приховувати. Зрозуміло, за підсумками сезону я хотів би бачити на другому місці «Металіст», якому багато чим зобов’язаний, про що пам’ятатиму завжди.
Прес-служба ФК «Шахтар» за матеріалами «Спорт-експреса» в Україні»
