Після дострокового завоювання «Шахтарем» звання чемпіона України журналіст російського видання «Спорт: день за днем» поговорив із півзахисником «гірників» про справи українські та міжнародні.
– Томаше, «Шахтар» виграв чергове золото. Чи не притупилися переможні емоції?
– Коли боротьба за чемпіонство триває до останнього туру, то емоції зовсім інші, є фактор спонтанності. А коли за п’ять турів до кінця ти лідируєш із відривом у 15 очок, то перше місце святкується зовсім інакше. І я не думаю, що це чемпіонство треба святкувати в один день, – ми йшли до нього весь сезон, кожну гру відзначали по-своєму, тому що кожен переможний матч давав нам шматочок цього підсумкового першого місця. Особливо раділи, коли виграли на виїзді в Києві на початку квітня. Навіть після недільної нічиєї з «Металістом», коли ми офіційно оформили чемпіонство, в нас не було стільки емоцій, як після перемоги над киянами.
– Відрив «Шахтаря» говорить про виняткову силу вашої команди чи про проблеми конкурентів?
– Я гадаю, «Шахтар» додав і піднявся на вищий рівень, ніж був раніше. Але й суперники від нас не відстають. Може бути, в очках різниця здається великою, але навіть у нашому матчі з «Металістом» було видно, яка гарна у харків’ян команда. Вони показували відмінний футбол і в єврокубках. Я не став би говорити, що рівень наших суперників йде вниз. Те ж «Динамо» втратило очки в якихось матчах через банальну недооцінку суперника.
– Для вас тепер принципово, хто стане другим в чемпіонаті України? Адже ваш матч із Харковом був багато в чому визначальним у цьому питанні…
– Я скажу так: мені все одно, в мене немає жодних особливих почуттів ані до «Динамо», ані до «Металіста». Хоча перед нашою грою з харків’янами було багато розмов на зразок: ми будемо «просувати» «Металіст» на друге місце за потрібним йому результатом. Але в професійному футболі таке неможливо – у нас своє завдання, в них своя. І все вирішується на полі. А що стосується другого місця, то «Динамо» для нас дійсно принциповий суперник, але тепер їм належить боротьба з «Металістом» за друге місце, і нехай його завоює найсильніший з цієї пари, яка зможе добитися чогось у Європі – в Лізі чемпіонів або Лізі Європи.
– Може, дійсно варто реалізувати ідею об’єднання чемпіонатів України та Росії, щоб тому ж «Шахтарю» було цікавіше боротися із сильними суперниками типу «Зеніта», ЦСКА, «Спартака», а не вигравати з величезним відривом черговий чемпіонат України?
– Це, може бути, і непоганий проект, непогана ідея. Але тут найголовніше – мати підтримку з боку УЄФА. І щоб люди його приймали. Адже якщо розуміння не буде, все зробиться через силу, потім і російські, і українські команди можуть постраждати, втративши можливість грати у єврокубках. Із іншого боку, інтерес до такого проекту є, і не тільки у футболістів, а й у вболівальників, і в спонсорів. Матчі кращих команд обох ліг між собою – «Динамо» (Київ), московське «Динамо», «Шахтар», «Спартак», ЦСКА, «Зеніт» – були б дуже цікаві для всіх і за якістю футболу не відставали б від кращих матчів найсильніших чемпіонатів світу.
– Після недільної гри президент клубу Рінат Ахметов сказав, що дуже радий цій перемозі, але буде ще більше радий перемогам майбутнім. Як ви думаєте, Рінат Леонідович мав на увазі Лігу чемпіонів?
– Не знаю, що мав на увазі президент, – вам треба в нього запитати. Але ми самі розуміємо, що якби були більш уважні, якби в нас було більше фарту в матчах із «Боруссією», то все могло б скластися інакше. Чогось нам не вистачило, щоб обіграти Дортмунд… Адже зараз «Боруссія» однією ногою у фіналі Ліги чемпіонів! І якщо згадати нашу домашню гру з німцями, то ми мали б вигравати… Але шлях до фіналу Ліги чемпіонів дуже нелегкий, а вже виграти цей турнір – просто величезне досягнення. Нам ще дуже багато треба працювати, щоб добитися цього.
– Чи буде в наступному сезоні «Шахтар» робити ставку саме на Лігу чемпіонів? Адже в чемпіонаті України у вас виходить досить легко…
– Останнім часом «Шахтар» зробив досить серйозну заявку своєю участю в Лізі чемпіонів – ми виходили з групи… Але якщо тоді завдання ставилося тільки на рівні саме виходу в плей-оф, то зараз ми хочемо вже до чвертьфіналу, а може бути, і в стадію півфіналів.
– До речі, у вас у цьому році закінчується контракт із клубом, яким ви бачите своє майбутнє в команді? Адже навіть у цьому сезоні ви не завжди потрапляли до складу…
– Ще не знаю. У мене угода з клубом до грудня цього року. А що буде потім – поки що це питання відкрите.
– Але вам би хотілося залишитися в Донецьку?
– Я провів тут дев’ять років свого життя – і звичайного, і футбольного. Звичайно, мені хотілося б тут залишитися. Але яким буде бажання футбольного клубу – подивимося. Захочуть вони мене залишити чи ні? Звичайно, я піду, якщо не відчую інтересу з боку клубу.
Прес-служба ФК «Шахтар»
