Фінал Кубка України п’ять років тому вперше відбувся не в Києві. 7 травня вирішальний поєдинок між «Шахтарем» і «Динамо» приймав Харків. Дощова, холодна погода не остуджують запал учасників поєдинку. Матч увійшов в історію як найбільш червонокарточний фінальний поєдинок розіграшів національного трофея. Арбітр зустрічі одесит Віктор Швецов, який, до слова, дебютував в якості судді фіналу, видалив п’ятьох футболістів. Та до того ж іще показав п’ять жовтих карток. У результаті до фінального свистка на полі було вісім донеччан і дев’ять киян.
Підсумковий рахунок 2:0 цілком відображає те, що відбувалося на полі. «Гірники» впевнено контролювали м’яч, а з ним і перебіг поєдинку. Наші футболісти були мобільніші й гостріші за суперників. Двома гольовими передачами відзначився Ілсіньо. Спочатку під завісу першого тайму він зручно виклав м’яч під удар Олександру Гладкому, який залишив не при ділі Олександра Шовковського.
У другій половині, коли в командах уже було видалено по одному футболісту, Ілсіньо, отримавши пас від Дарійо Срни, продовжив його до Олексія Гая, який потужно пробив метрів із 20. Цей гол, можна сказати, остаточно позбавив киян надії на успіх.
– Такі моменти незабутні, – згадує Гай. – Усе-таки це мій єдиний гол у фіналах Кубка. Думка вдарити прийшла, як завжди в таких випадках, спонтанно. Ілсіньо віддав мені пас, біжучи. М’яч попався на моєму на шляху, і я пробив. (Сміється).
– Разом із радістю від забитого гола прийшло розуміння, що за час, який залишився, «Динамо» не відіграється?
– Ні. Звичайно, почуття були непередавані. Але про перемогу говорити було рано. Біля наших воріт динамівці встигли створити за два напружені моменти. Тому по-справжньому раділи тільки після фінального свистка.
Прес-служба ФК «Шахтар»
