Півзахисник “Дніпра” Сергій Кравченко розповів про свій гол у ворота “Карпат”, про порівняння з биками і чесністю у футболі.
– У вболівальників і журналістів своє сприйняття дій футболіста на полі – відзначився голом, зробив результативну передачу, значить – гідний похвали. Хоча, і у команди, і у мене в матчі з “Карпатами” виходило дуже багато чого. Та й гол вийшов красивий.
– До речі, після забитого м’яча ви схопилися за голову. Не очікували від себе такого удару?
– Були в моїй кар’єрі голи і красивіші (посміхається). А те, що взявся за голову – це своєрідне святкування. При цьому, звичайно, вдар так ще сто разів, навряд чи вийшло б забити. Коли після гри аналізував гол, то досі не розумію, звідки взялася ідея пробити з такої дистанції. Такі думки можуть з’явиться тільки на футбольному полі під час гри.
– Уже після першого тайму “Дніпро” вигравав – 3:0. Накопичилася злість на самих себе за втрачені очки в попередніх матчах або “Карпати” відверто слабко виглядали?
– Напевно, обидва чинники зіграли свою роль. Так, львів’яни проти нас показали далеко не найкращу свою гру. Але й ми діяли добре, виконали всі настанови тренера, все робили в задоволення, що і вилилося в розгромний рахунок вже після перших 45-ти хвилин.
Визнаю, на цю гру ми виходили розлюченими на самих себе, а бажання виграти – зашкалювало. Розуміємо, що особливих шансів на третє місце у нас вже немає, але є ще честь клубу та ім’я. Тому на такому рівні мотивація не потрібна.
– Після цієї гри від гравців “Карпат” доводилося чути, що їм навіть соромно в місто виходити. Не шкода суперника?
– Це спорт вищих досягнень і тут місця жалю бути не може. По-людськи хлопців, звичайно, шкода, ми теж були в такій ситуації. Але ми хотіли забити. Тим більше, перед грою спілкувалися між собою, тренерський штаб говорив, що в будь-якому випадку зупинятися й опускати руки не можна. Коли виникають моменти, то їх потрібно реалізовувати, забивати скільки можемо в кожному матчі.
– Але другий тайм ви програли, якщо судити за рахунком.
– Так, ми пропустили два голи, але тут більше позначилася наша розслабленість. Адже у нас ще в першому таймі було два-три моменти, коли ми могли піти на перерву з більш значною перевагою. І в другому таймі Калініч мав відмінну можливість забити, але влучив у голову супернику, було два моменти після “стандартів”… Але рахунок на табло і він закономірний.
– Як у команді поставилися до слів Дячука-Ставицького, який порівняв гравців “Дніпра” з биками? Мовляв ви лише завдяки кращій фізичній готовності перебігали його команду?
– Думаю, він так сказав через результат, який ми показали в плані “фізики”. Але коли у нас були невдачі, в тих же іграх з “Динамо”, “Зорею”, доводилося чути, що наша фізична готовність залишає бажати кращого. У всякому разі, в порівнянні з осінньою частиною сезону. Тому, коли нам вдається перемагати, то, за словами експертів, ми фізично і технічно готові на всі сто. Поступися в наступному матчі, і всі наші кондиції виявляються на їхню думку не на рівні.
– Що для “Дніпра” буде означати матч з “Металістом”? Чи будете ви тримати в розумі можливість допомогти “Динамо”?
– Що стосується допомоги київському клубу у боротьбі за друге місце, то про це ми будемо думати найменше. Для нас це буде черговий матч чемпіонату, в якому будемо грати виключно на перемогу. Будемо грати заради себе, наших уболівальників. Матч з “Металістом” принциповий для нас, незважаючи ні на які турнірні розклади. Ми вже не раз довели, що в закулісні ігри не граємо. Тому налаштовувати на цей матч нас зайвий раз не потрібно. Чекаємо справжньої битви, і нехай переможе найсильніший.
Чи телефонував хтось із хлопців з “Динамо”? Думаю, кожен з них і так розуміє, що нас не влаштує жоден інший результат, окрім перемоги. Тим більше, в останні роки наше протистояння з “Металістом” те ж саме дербі “Динамо” та “Шахтаря”.
– У цьому сезоні ви втратили багато очок у протистоянні з “Кривбасом”, “Волинню” і “Арсеналом”, які також так чи інакше пов’язують з власником “Дніпра” Ігорем Коломойським.
– Ці команди у нас кожен рік очки відбирають. Тому, думаю, ніхто не наважитися сказати, що наша команда веде якісь позафутбольні ігри. Це підтверджує і те, що “працювати” з арбітрами нам недоцільно. Тому всі знають “Дніпро”, як чесну команду, до якої всі ставляться з повагою. Нічого не хочу сказати поганого про наших суперників, але ми багато на цю тему спілкуємося з хлопцями… Нас ні в чому дорікнути і нам не соромно, насамперед, перед самими собою.
– Враховуючи, що у весняній частині “Дніпро” був претендентом на “срібло”, а зараз у вашої команди залишилися лише теоретичні шанси на третє місце, сезон – провальний?
– Так, друге коло внутрішньої першості ми провалили. Але можна згадати, що в цьому сезоні “Дніпро” у групі Ліги Європи, і в компанії з одними з кращих команд континенту зайняв перше місце. Причому, в це практично ніхто не вірив.
Всі від нас чекали виходу у фінал Кубка України. Але вихід у півфінал цього змагання, на старт якого вийшло понад п’ятдесят професійних вітчизняних команд, я вважаю цілком гідним результатом, хоча ми все зробили для того, щоб грати в головному матчі турніру.
Що стосується Прем’єр-ліги, то багато в чому у весняних невдачах ми можемо звинувачувати тільки самих себе. Так, два тури після відновлення сезону ми утримували другу сходинку, яку упустили в матчі з тим же “Кривбасом”. Втім, в подальших зустрічах у нас відбирали очки не лише суперники. Думаю, ви розумієте про кого йде мова, але знову піднімати цю тему не хотілося б.
