Відомий спортивний коментатор Денис Босянок поділився своїми думками стосовно селекції киян.
Джермейн Ленс та Дьємерсі Мбокані, літні новачки київського «Динамо», хоч і виступають у складі своїх національних збірних, представляли першості Голландії та Бельгії, з якими пересічний український вболівальник навряд чи добре знайомий.
Відповісти на запитання щодо новобранців київського клубу ми попросили людину, яка не тільки знайома з грою Ленса та Мбокані, а яка упродовж останніх сезонів з професійної точки зору за нею слідкувала – спортивного коментатора Дениса Босянка.
– Які Ваші враження від гри Джермейна Ленса в ПСВ? Чим особливим він запам’ятався?
– Джермейн Ленс – дуже сильний форвард, один із найкращих форвардів в голландському чемпіонаті. Він, як на мене, входить до трійки найшвидших нападників у найвищому голландському дивізіоні. Тому це уже зрілий форвард міжнародного класу, це форвард основи національної команди Нідерландів. Так що, це рідкісне, безпретензійно вдале (якщо говорити про гру) придбання селекційної служби київського «Динамо». Інша річ, що все ж таки це форвард, який зробив собі ім’я в голландському футболі. Всі прекрасно розуміють, що він приїжджає в інший світ, в український чемпіонат, в інший футбол. І питання: наскільки швидко він порозуміється з головним тренером, зрозуміє головного тренера і адаптується в систему гри київського «Динамо».
– Тобто в цьому можуть бути нюанси, які завадять йому заграти?
– Це головний момент. Тому що в Голландії інший футбольний світ, в Голландії будь-яка команда, навіть найменша, грає з трьома форвардами в передній лінії, там усі грають за системою 4-3-3. Ця система абсолютно априродня в українському футболі, так ніхто не грає. Ця система є голландською, відповідно, рідною для Ленса, який виріс в ній, починаючи зі шкільних років. Головний, найважчий момент буде в тому, що йому треба намацати систему київського «Динамо», тому що в голландському футболі будь-який тренер виходить з кращих сторін футболіста, ну, принаймні, якщо говорити про Ленса. Там тренер дивиться на футболіста і намагається його найкращі сторони вже використати у своїй системі гри. А у нас же навпаки усе. В нас тренер – Бог, і всі інші, всі футболісти мають ламатися під його систему – це українські реалії. В цьому і може бути проблема в Ленса.
– Якщо брати ігрові характеристики Джермейна, чим він може допомогти «Динамо», з якого боку може бути киянам корисний?
– Він повинен грати так, як він грав у «ПСВ». Ось тут головне, щоб не було зламу, щоб його не почали ламати, змушувати грати в інший футбол. Це дуже важливо зрозуміти головному тренеру. Він розуміє, що Ленс буде адаптовуватися, але це не той хлопець, якого будуть довго «маринувати»: його взяли одразу в основу.
– Вже другий футболіста за останній час (після Велозу), який грає в європейській топ-збірній, переходить в «Динамо». Така тенденція про щось говорить?
– Говорить про те, що, насправді, йде пошук, що хочуть знайти гарну команду в середній лінії та в атаці. Два форварди прийшли зараз, крім Ленса, це Мбокані, конголезець, кращий бомбардир бельгійського «Андерлехта». Можна говорити, що Мбокані також футболіст міжнародного класу, футболіст своєї національної команди, зрілий футболіст. І якщо починати з Велозу, це, мабуть, три зрілих майстри міжнародного класу. Але ми можемо тільки це констатувати – плодів ще нема. Ленса та Мбокані ми ще не могли побачити, а от Велозу ми бачили. Він справді гравець міжнародного класу, інша річ, що «Динамо» потребує зараз все ж таки ідеолога гри, яким Велозу не є. Тому що Велозу не є класичним ідеологом, тобто десяткою, плеймейкром, фантазистою, як кажуть в Італії. Він хороший футболіст, володіє класним пасом, але це футболіст-удар, я б так його назвав. Нам потрібен ідеолог, який малює, який будує гру. Після продажу Романа Єрьомєнка нема такого футболіста, є порожнє місце в середині команди.
– Цю проблему можна закрити одним трансфером чи на таку роль футболіста потрібно виховувати?
– Ну, ясно, що треба виховувати своїх, це взагалі корінь всіх проблем в нашому футболі, але, якщо вже є гроші, якщо вже шукати когось… Насамперед, мені здається, треба купувати найважливіших футболістів для обличчя команди, якими є футболісти з десятими номерами, які є ідеологами гри, як я їх називаю. А після Єрьоменка нікого не було куплено. Велозу – не той футболіст. Він у всіх своїх попередніх командах, в Португалії та Італії, не грав ідеолога. Це футболіст з неймовірно гарним та поставленим ударом з точки і пасом.
– А прихід Ленса та Мбокані якось може вплинути на гру Велозу?
– Велозу може вплинути на гру «Динамо». З появою цих форвардів, вони можуть вкупі вплинути на гру команду. Вкупі, якщо їм буде органічно знайдено місце, якщо вони будуть себе комфортно почувати, їх не почне під свою систему ламати головний тренер.
– Ми вже почали говорити про Мбокані. Ви його також неодноразово бачили на полі. Чим його гра привертала Вашу увагу?
– Дьємерсі Мбокані – інакший нападник, ніж Ленс. Точно все правильно розрахували селекціонери улюбленої команди, тому що взяли двох різноприродних форвардів. Мбокані природою своєї гри нагадує, напевно, Дідьє Дрогба. Мбокані – типовий центрфорвард. З пристойною швидкістю, але все-таки це центрфорвард, гравець центру штрафного майданчика. Він ще старший за Ленса, тобто він зрілий. Він трохи посмакував футболу німецького та французького, хоча ім’я зробив собі, звичайно, у Бельгії. Цей форвард мене влаштовує абсолютно. Та сама перспектива його очікує, що і Ленса. В «Андерлехті» в нього був голландський тренер, і команда в минулому сезоні грала фактично в голландський класичний футбол, з трьома футболістами в передній лінії, з трьома футболістами в середній лінії. «Андерлехт» був налаштований на ворота суперників. А тут так ніхто не грає. В цьому і буде проблема їх адаптації.
– Претензій щодо ціни Ленса майже ні в кого немає, а от орієнтовні 9-10 мільйонів, які були заплачені за Мбокані, дехто вважає завеликими грішми…
– Важко оцінювати суми, тому що це дуже відносне і суперечливе питання. Тут думка не може бути об’єктивною. Як можна аналізувати, багато це чи мало, якщо продукт ще не вживали, грубо кажучи? Але вартість не може бути меншою, точно знаю. Це, мабуть, та ціна, яка відповідає їм, бо це футболісти вже міжнародного рівня. Але, знову ж таки, оцінювати, багато це чи мало – примітивно.
– Звісно. Але доводилося читати слова самого Мбокані, який був здивований сумою власного трансфера.
– Так вони ж ідуть сюди точно не виростати, вони ідуть на грошима. Цього ніхто не приховує. Аби вони поїхали сюди, треба перебивати контракти, які пропонують в Західній Європі, це ж очевидна річ для всіх. Шейху Куяте, дуже сильний сенегальський центральний захисник «Андерлехта», якого хотіли забрати ще до Мбокані і до Ленса селекціонери «Динамо», не захотів їхати у Східну Європу. Він чекає на бельгійський паспорт і поїде в Англію, тому що звідти в нього є реальна пропозиція. А сюди їдуть за грошима. Вони вже на своєму рівні, вони вже на висоті, вони обидва футболісти національних команд – Ленс та Мбокані. В попередніх клубах в них була куди менша зарплатня, ніж їм запропонували тут, в Києві. Інакше вони б сюди не поїхали.
– Для Ленса, наприклад, перехід в «Динамо» – це крок назад, якщо брати кар’єрний ріст як футболіста?
– Це гра покаже.
– І виклики в збірну?
– Звичайно. Тим більше, він прекрасно усвідомлює, що до чемпіонату світу залишилося менше року.
– Блохін в інтерв’ю сказав, що до закриття трансферного вікна ще планують підписати лише одного новачка. Ви декілька місяців тому говорили, що «Динамо» потребує підсилення в кожній позиції. Тобто, на Вашу думку, цього мало?
– Так, звичайно. Мінімум, я вважаю, потрібен ще один сильний центральний захисник та ідеолог. Я так розумію, якщо Блохін каже, що буде ще один новачок, то цей новачок буде не такої ваги, як хотілося би мені. Виходить, його влаштовують всі захисники, які в нього є зараз. Це особливо дивує після продажу Тараса Михалика. Центральний захисник, центральний хавбек (воротар, слава Богу, у нас є) – це ж хребет команди, це стрижень. А от я не бачу ні ідеолога зараз вагомого, ні центрального захисника. Хотілося б, щоб цим єдиним трансфером був серйозний центральний захисник, такий як Шейх Куяте.
– А як Ви ставитеся до відходу Михалика? Багато хто вважає, що з ним негарно попрощалися…
– Я теж так вважаю. Мені не хочеться говорити якось грубо, але, здається, його вирішили просто списати з «Динамо». Він зіграв слабий сезон. Через важку травму, якої зазнав Тарас, він почав грати слабше. Травма дуже вплинула на його гру. Але, враховуючи фігуру Михалика, враховуючи, що це людина, яка сім років серцем була футболістом київського «Динамо», яка все серце віддавала київському «Динамо», не можна було його віддавати «абикуди». Я так розумію, Блохін вважав, що Михалик йому не допоможе, і тому вирішив скористатися моментом і ще отримати гроші якісь, коли є можливість. Мені вкрай не сподобалося, як попрощалися з Михаликом.
– Якщо узагальнювати, з Ваших слів, я так розумію, Ви не бачите світлого майбутнього «Динамо» в наступному сезоні?
– Ні. Ні в якому разі не хочу так говорити перед сезоном. Тим більше, ви знаєте, ми і так уже в такій темряві знаходимося, на дні вже сидимо. Я вірю в те, що Блохін розвивається як тренер. Для нього це визначальний сезон, адже насправді чи не найважчий в нього буде сезон в тренерській біографії. Втім я вірю, що Блохін еволюціонує як тренер, і, маючи пристойний матеріал, він побудує команду. В будь-якому разі, я вірю в цю команду.
Джерело: EURO.com.ua
