Відомий український журналіст, головний редактор журналу «Футбол» Артем Франков про події в країні і про те, як вони позначаться на місцевому футболі.
За іронією долі, дзвінок «Радянського спорту» застав Артема Франкова в Одесі, де проходив матч між «Чорноморцем» та «Металістом». В цей же день в місті сталися сутички, в яких взяли участь і футбольні фанати.
– Одразу скажу вам, що в місцеві події я не беру участь. Покришки не палю, нікому морду не б’ю.
– Охоче вірю. А свідком цих подій вам довелося бути?
– Ні. Найголовніше, що сьогодні було – це те, що ультрас пішли зі стадіону участь у всьому цьому. Я все-таки перебував на стадіоні під час футболу. Ми навіть відволікалися від футболу і стежили за тим, що відбувається буквально неподалік від нас. Тому що це люди, це людські життя, людське здоров’я. Це страшно. І це набагато більш значуще, ніж футбол. За відсутності ультрас відчувалося, що щось відбувається поруч.
– Багато народу було на матчі?
– На стадіоні оголосили 21 000 глядачів, яку я абсолютно не побачив. Оголосили, що на 34-х тисячному стадіоні «Чорноморець» була 21 з гаком тисяча вболівальників. Можливо, це дані по проданим квиткам. Я стільки не побачив.
– Загрожує нинішня ситуація проведення чемпіонату України?
– Загрожує, і ще як. Зрозумійте, що футбол, це не більше ніж гра. Як би я її не любив, і як би вона мені не допомагала в житті, але футбол залишається футболом, а людське життя понад усе.
– Чи можливий на даний момент варіант із зупинкою чемпіонату України?
– Я б не хотів розглядати цей варіант. Але, в принципі, у мене є таке враження, що всі наші футбольні події пливуть за течією. Звичайно, можна допускати найгірші варіанти. Ми вже починаємо думати про Донецькій та Луганській області, де знаходяться чотири команди прем’єр-ліги і два головних претенденти на вихід у прем’єр-лігу. Ми думаємо про все. І це набагато важливіше, ніж футбол. Але все-таки хотілося б вірити, що це все заспокоїться.
– Чи можна сказати, що футбол зараз є віддушиною для українців?
– Не тільки віддушиною. Це ще й об’єднуюче начало. Ультрас це продемонстрували. Вони моментально забули всі суперечності між клубами і згадали про те, що питання життя самої країни, самої держави набагато важливіше будь-яких ігрищ і будь-яких клубних симпатій і антипатій. Все відійшло на другий план.
– Бачиться вам реальним варіант зі скороченням кількості учасників української прем’єр-ліги?
– Так, такий варіант мені здається дуже реальним. Більше того, я вважаю, що нам це піде тільки на користь. Якщо у нас замість 16 команд утворюється 12… Поки я не знаю, як конкретно це буде здійснено. Але, в будь-якому випадку, зараз або через сезон, мені здається, що 12 – це краще, ніж 16.
– Чи торкнулися як-то останні події в Україні вас або близьких вам людей?
– Те, що відбувається зараз в країні, не може не стосуватися кожного з нас. Ніхто з моїх близьких не брав участь у цих подіях, не воював на барикадах, не загинув. Але повірте, що всі ми мріємо про повернення нормальної, стабільної, спокійного людського життя і, більше того, про спокійному стабільній державі, яке має повернутися. Тому що те, що відбувається зараз – це погано і страшно.
– Повертаючись до футболу, зараз в чемпіонаті України другим йде «Дніпро» Хуанде Рамоса, відомого російським уболівальникам по роботі з ЦСКА. Цей підйом «Дніпра» – результат його плідної роботи або наслідок ослаблення суперників?
– Я з великою повагою ставлюся до роботи Хуанде Рамоса, але від нього очікували дещо іншого. Я вважаю, що «Дніпро» в ці роки повинен був вийти в Лігу чемпіонів і стати чемпіоном України. Судячи з усього, у тому числі і по сьогоднішньому результату матчу «Чорноморець» – «Металіст» (1:1), «Дніпро» потрапляє в Лігу чемпіонів. Але все одно осад залишиться, тому що «Дніпро», на мій погляд, втратив історичний шанс стати чемпіоном. Причому у «Дніпра» залишився той самий весняний синдром, коли команда грає чудово, а потім раз – і провалюється.
– Кажуть, що київське «Динамо» може очолити Курбан Бердиєв. Як вам така кандидатура?
– Курбан Бердиєв – дійсно чудовий тренер… Але він зробив казанський «Рубін» в своєму культурному середовищі. Поки що я взагалі не можу уявити Курбана Бердиєва на чолі київського «Динамо». І, повірте мені, те, що у нього є російське громадянство – це другорядний фактор. Є певні культурні кордони. Бердиєв – чудовий фахівець. Без всяких питань. Я не знаю, як би він попрацював в «Динамо», але йому саме із-за цієї культурної різниці було б важкувато вписатися в нашу дійсність.
– Якщо не Бердиєв, який тренер потрібен київському «Динамо»?
– Це дуже складне питання. Тут потрібно враховувати багато факторів. Зараз я дуже сподіваюся, що Сергій Ребров виграє Кубок України і залишиться головним тренером київського «Динамо».
– Чому не вийшло у Олега Блохіна? Чи бачите ви у нього тренерські перспективи в майбутньому?
– Олегу Володимировичу Блохіну я шалено вдячний за те, що він зробив для збірної України з 2004 по 2006 рік. У той же час немає вболівальника київського «Динамо», який згадав би його перебування на чолі команди хоч одним гарним словом. Дай Боже йому щастя в подальшій тренерській кар’єрі. Але київське «Динамо» – це для нього перекреслена сторінка. Зарисованная чорною фарбою.
– Нещодавно з’явилася ініціатива про перенесення Кубка України з Харкова до Львова. У Федерації футболу України вирішили цього не робити. Чи Правильно це?
– Знову ж таки, в Україні зараз ситуація, яка виходить за рамки футболу. Місце проведення фіналу Кубка – це не футбольні проблеми. Це зовсім інше. Я прийму будь-яке рішення. Питання тільки в тому, щоб це рішення було прийнято з усією відповідальністю. У мене є серйозна підозра, що наша Федерація футболу та прем’єр-ліга пливуть за течією. Тобто не вони керують подіями, а події керують ними. І це страшно, цитує sovsport.
– Як ви в цілому оцінюєте діяльність Федерації футболу України та її президенту Анатолію Конькову?
– Різко негативно. На даний момент різко негативно. Від Федерації футболу ми чекаємо, щоб вона керувала і направляла вітчизняним футболом. А цього немає. Вона чекає, щоб її хтось керував і спрямовував. Це просто огидно. Історія із заявкою на Євро-2020, яку просто, вибачте за вираз, про…. – це характеристика роботи Федерації футболу.
– Чи чекаєте ви падіння рівня українського футболу у зв’язку з останніми подіями?
– Зрозуміло. А як ви вважаєте – якщо в країні чорт знає, що твориться, то рівень футболу має підніматися? Звичайно, він впаде. У будь-якому випадку будуть легіонери, яких відлякує те, що відбувається в країні. А рівень футболу в чому диктується наявністю якісних легіонерів. Як не крути, на певному етапі падіння неминуче. Тим більше, що зараз у нас проблема Криму, проблема південно-сходу України. Зрозумійте, що всі ці речі набагато важливіші футболу. І менше за все ті люди, які затівають ці розборки з різних приводів, думають про існування футбольних клубів і про те, як вони переживуть цю ситуацію.
