…Щити прибивати на воротах. Справа «Блохін проти «Динамо», яке в даний момент знаходиться на розгляді в Палаті з вирішення спорів при ФФУ і, на мій погляд, має непогані шанси дістатися до Лозаннського спортивного арбітражного суду, підняло передбачувано неабиякий шум.
Крім того, воно дає нам чудовий привід поговорити про співвідношення між буквою закону і справедливістю, людськими якостями і професіоналізмом, а також про тісний зв’язок понять «розчарування» та «остаточне розчарування».
Спробую максимально неупереджено викласти суть позовної заяви, поданої в ФФУ відомим футбольним юристом Іллею Скоропашкіним, постійним гостем і учасником засідань Палати. Але почнемо, зрозуміло, з контракту Блохіна як тренера «Динамо» – хто ж відмовиться від рідкісної можливості порахувати чужі гроші-до копійки!
Важливе застереження. Я припускаю, що документи, копії яких маю – справжні. Потрапили вони до мене не з «Динамо» і не від Блохіна, так що, принаймні в цьому випадку, угода про конфіденційність не порушувалося.
ТРУДОВИЙ КОНТРАКТ
Документ під назвою «Трудовий контракт» між ТОВ «Футбольний клуб «Динамо» Київ» в особі президента клубу держспоживстандарту україни. Суркіса Ігоря Михайловича та держспоживстандарту україни. Блохіним Олегом Володимировичем вступив в дію 25 вересня 2012 року і передбачав наймання (призначення) Блохіна на посаду головного тренера «Динамо» до 25.09.2016, тобто рівно на чотири роки. Цитую, правлячи подекуди не дуже значиму орфографію і опускаючи пункти, які стосуються, наприклад, догляду главтренера за власним бажанням – ця ситуація, просто кажучи, не виникла:
«Загальні положення…
– Діяльність головного тренера повинна сприяти розвитку Клубу, підвищенню результатів його спортивної діяльності, створення команди міжнародного рівня.
– Головний тренер спрямовує всі свої зусилля на виконання наступних завдань:
завоювання командою «Динамо”.» (Київ) титулів Чемпіона України, а також завоювання Кубка України у сезона-2013/14, 2014/15 і 2015/16 рр.;
– виходу в груповий етап Ліги Чемпіонів УЄФА сезону-2012/13, 2013/14,2014/15 і 2015/16 рр., з п – оследующим виходом з групи Ліги чемпіонів, як мінімум, в Лігу Європи УЄФА.
Умови матеріального забезпечення головного тренера:
– Головному тренеру за виконання обов’язків, передбачених цим контрактом, виплачується заробітна плата у розмірі відповідно до штатного розпису Клубу.
– Внесення змін і доповнень до контракту, його припинення:
– Сторони домовилися, що перший рік дії цього трудового контракту (до 25 вересня 2013 року) є захищеним періодом, протягом якого дострокове розірвання контракту Сторонами неможливо.
– Головний тренер може бути звільнений з займаної посади після закінчення обмеженого періоду, а цей контракт розірваний з ініціативи Клубу до закінчення строку його дії без будь-або грошових виплат:
а) у разі систематичного невиконання Головним тренером без поважних причин обов’язків, покладених на нього цим контрактом, або у випадку низького рівня підготовки команди, неузгоджених моментів, невиконання результатів;
б) у разі неодноразового невиконання завдань, зазначених у п. 4 даного контракту.
Сторони домовилися, що при розірванні даного контракту в будь-якому з випадків, зазначених в пп. 16,18 і 19, Сторони не мають одна до одної жодних претензій (у тому числі фінансових), за винятком випадків дострокового розірвання згідно п. 19*)
У разі досягнення результатів п. 4 (крім хвороби) при звільненні виплачується компенсація в розмірі від річного окладу».
В цілому – нічого особливого, як на мене, цілком стандартна угода. Хіба що завдання перед-сказуемо амбітні плюс констатація факту, що «Динамо» тільки належало створення команди міжнародного класу, здивувало тверезою, але тужливої оцінкою.
УГОДА ДО КОНТРАКТУ
А почім, логічно запитаєте ви? Для цього є окремий документ, іменований «Угоду до трудового контракту від 25.09.2012 р. між держспоживстандарту україни. Блохіним Олегом Володимировичем і ТОВ «Футбольний клуб «Динамо» Київ». Там прописано, що заробітна плата ВВБ становила 1,5 млн. доларів США в рік і зобов’язана була виплачуватися 11-ма платежами в рік (мабуть, щоб не заважати 12-му місяцю відпустки). Також були передбачені преміальні:
– за чемпіонство – 1 млн. дол.; – за 2-е місце і вихід в груповий турнір ЛЧ – 1 млн. дол.;
– за чвертьфінал ЛЧ – 500 тис.;
– за півфінал ЛЧ – 1 млн.
– за фінал ЛЧ – 1,5 млн.
Це персональні бонуси, не враховують загальну систему клубного преміювання, вона не розшифрована. Як би те ні було, премії за титули і виходи не виплачувалися – тому що не було за що. Тому мова в претензії йде тільки про зарплату, а саме про суму, яка повинна була бути нарахована в період між розривом контракту та його номінальною закінченням – з 17.04.2014 за 25.09.2016, а саме 3 653 767 доларів США 12 центів. Саме стільки записано у заяві, поданому в ФФУ, така точна сума претензії. Хоча, звичайно, нам, крутим хлопцям – журналістам, 50 штук баксів туди – сюди – суща дрібниця 🙂
НАКАЗ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ
Всі, хто трішечки стежить за футбольними подіями, знає, що сталося у переддень 17 квітня цього року, тобто на день раніше:
«Динамо» у справі влетіло «Шахтарю» вдома у матчі перенесеного 19-го туру і позбулася шансів не тільки на чемпіонство, але і на друге місце. Справа в тому, що реально залишалося п’ять матчів – за ігри з расформированным «Арсеналом» суперники автоматично отримували по 3 очки. Крім того, графік у донеччан на фініші був той ще – «Таврія», «Металург» Д, «Іллічівець», «Зоря» і «Волинь»!
Я розумію, що юридично і теоретично у «Динамо» залишалися якісь ймовірності за що зачепитися, але адже розгляд буде проходити не в суді загальної юрисдикції і взагалі навіть не в суді, а в організації, де футбольні аргументи чого-небудь та значить. Гаразд, скажу ще, і на тому покінчимо з лірикою. В ті місяці вболівальники «Динамо» одностайно дивувалися довготерпіння Ігоря Суркіса і пояснювали його виключно фантастичними сумами компенсацій, які з нього зажадає Блохін. Буквально кілька людей ще вірили, що Блохін щирий у своїх помилках, чи не бажали піднімати скандал, але факт в будь-якому випадку був в наявності і на всіх обличчях: команда, на укомплектування якої були витрачені десятки мільйонів доларів (а вже скільки коштувало її зміст, о!), показувала щось дуже далеке від футболу.
Загалом, сталося. 17 квітня був підписаний наказ № 89/до (перекладаю з української):
«За систематичне невиконання головним тренером клубу ТОВ «ФК» Динамо» Київ» без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим контрактом, а саме ст. 3,4 Загальних положень Контракту (діяльність головного тренера не сприяла розвитку клубу, поліпшення спортивних результатів команди)
НАКАЗУЮ:
БЛОХІНА Олега Володимировича-головного тренера футбольного клубу, з 17 квітня 2014 г.уволить за п. 8 ст. 36 Кзпп України («обставини, передбачені контрактом», а саме: за пунктами а, б ст. 18 Контракту «низький рівень підготовки футбольної команди «Динамо» Київ»).
Підстава: контракт Блохіна О. В. від 25.09.2012 р.»
Всі ці пункти ви мали змогу прочитати трохи вище.
ЗАЯВА ПРО ВИПЛАТУ КОМПЕНСАЦІЇ
Переходимо до претензії, яка офіційно іменується як зазначено в підзаголовку. Представник Блохіна Ілля Скоропашкин зазначає, що Блохін отримав наказ про звільнення лише 10 червня (передали через водія), а трудову книжку – 13-го.
Зізнатися, не можу уявити, що Блохін приїжджає на «Динамо» і вимагає папір, а його туди не пускають, або просто ігнорують! Припущу, що не дуже-то і потрібно було, а потім розумні люди присоветовали – процес вже входив в стадію офіційної активності.
24 червня Скоропашкин офіційно звернувся до «Динамо» з пропозицією розглянути питання про виплату компенсації до 4 липня, зрозуміло, нічого не добився і 10 липня подав папери вже в Палату з вирішення спорів ФФУ.
Тут логіка така. Трудову дисципліну Блохін не порушував, інакше доведіть. «Згідно п. 4 Контракту головний тренер зобов’язався спрямовувати всі свої зусилля на виконання певних турнірних завдань команди «Динамо» (Київ). Зрозуміло, що мірило зусиль у кожного своє. Але звинувачувати Блохіна О. В. в тому, що він не прикладав максимум своїх зусиль, працюючи в «Динамо» (Київ), впевнений, ніхто не наважиться».
Вибачте, що перебиваю, але якщо таких «вирішили» або «тих, хто наважився» знайдеться чимало? Очевидно, журналістська та уболівальників точка зору тут не має цінності, але є ще і працівники клубу – їм точно не буде чого сказати?! Я б не був так упевнений.
«Питання про виконання/невиконання турнірних завдань на сезон може вирішуватися лише по завершенні цього сезону. Звинувачувати тренера, звільненого протягом тривалого ігрового сезону, в тому, що він не виконав завдання на сезон – неможливо».
Ось це і є те, про що я говорив – наріжний камінь усіх претензій. А якби «Динамо» напружився, а якби суперники дружно розвалилися, а якщо. І ми з вами можемо довго і криво посміхатися. Вирішувати не нам, а юристам, вкрай специфічної категорії населення.
Наказ про звільнення суперечливий, тому що в його преамбулі і фабулою вказані різні причини звільнення, до того ж всі вони занадто суб’єктивні. «Якщо допустити можливість розриву контрактів з футбольними тренерами в ході сезону на таких підставах, це буде знищенням принципу контрактної стабільності – одного з основоположних принципів ФІФА».
Ну а хто Блохіну винен, що він не запросив держспоживстандарту україни. Скоропашкина раніше (не запросив?) і підписав контракт з такими досить суб’єктивними пунктами?! Вони і справді дають привід звільнити його, скажімо, на підставі овіяного славою КАС і реально працюючого принципу «комфортної впевненості». Ось ви, дорогий читачу, зізнайтеся – були комфортно впевнені в тому, що продовження роботи Блохіна нічим хорошим клубу не загрожує і вже точно йому навіть другого місця не бачити? Після однокалиточных влетов «Валенсії», «Дніпру», «Шахтарю», з єдиним досягненням у вигляді перемог над распустившим півкоманди «Металістом»? Після антирекордных результатів минулого сезону – третього місця, купи поразок, у тому числі унікального великого у Харкові? Після метушні зі слабенькими командами у Лізі Європи? Після того як до почесного прізвисько Блохіна «Мотиватор» додали зневажливу приставку «Де»?! О, тут можна багато перерахувати.
ГРОШІ ТА РЕПУТАЦІЯ
Відверто кажучи, я не розумію, про що тут взагалі тяганина. «Низький рівень підготовки футбольної команди «Динамо» Київ» і «відсутність поліпшення спортивних результатів команди» були очевидні кожному, скільки-небудь розбирається в футболі з числа тих, хто не зацікавлений у скачуванні з київського клубу грошей. Але юриспруденція – штука темна, закон і справедливість в ній часто вступають у непримиренну суперечність, і тому при всій «нормальної» прозорості відбувається, цілком допускаю, що якусь заковику знайдуть. Або ж позивачі, не отримавши необхідного ФФУ, вирушать далі в Лозаннський КАС. Там люблять тяжби персон проти юросіб, треба сказати.
Але є одна серйозна застереження. Вісім разів рішення Палати оскаржувалися в Лозанні і всі вісім разів КАС підтверджував прийняті в Києві рішення. Лише на дев’ятий раз («Іванко проти донецького «Металурга») палатний вердикт змінили: грубо кажучи, було, що футболіст винен у розриві контракту і повинен клубу грошей; а стало так, що винен, але не повинен. Загалом, запасаємося попкорном і спостерігаємо, як великий футболіст Олег Блохін продовжує знищувати свою репутацію, як професійну, так і людську.
Варто це примари 3,65 млн. дол. за вирахуванням податків? Не знаю, у мене в житті такої колізії, слава Богу, не виникало, так що не буду бити себе п’ятою в груди. Може, ці гроші Блохіну і справді кров з носу потрібні, раз він так довго терпів наростаючу вболівальницьку кхгм, неприязнь, залишаючись на посаді головного тренера. Можу ще припустити, що він всього лише по-своєму тлумачить справедливість – а думка вболівальників «Динамо» і просто людей його не надто цікавить.
