Капітан і багаторічний гравець полтавської «Ворскли» албанець Арменд Даллку не стримав сліз під час хвилини мовчання перед матчем проти «Динамо». Напередодні гри трагічно загинув президент «біло-зелених» Олег Бабаєв.
– Було дуже важко зібратися на матч («Ворскла» програла 0:1), – сказав Даллку після гри. – Ми понесли велику втрата. Нашого президента вже немає з нами. Команда хотіла забити і намагалася всі 90 хвилин грати у футбол. У деяких футболістів це вийшло, у когось-не дуже. Ми намагалися грати за нашого президента.
В останній момент керівництво прийняло рішення, що потрібно грати. Йшлося про перенесення матчу. Але ми вийшли на поле. Намагалися зробити все можливе, щоб домогтися позитивного результату. На жаль, не вийшло. Будемо рухатися далі і постараємося виконати ті завдання, які озвучив наш президент на зустрічі з командою в п’ятницю (25 липня). Постараємося фінішувати в зоні єврокубків.
У президента дуже напружений графік. Але в п’ятницю він прийшов на нашу відкрите тренування і представив новачків. Всіх нас заспокоював. Казав, що все добре. І всі обов’язки, які керівництво взяло на себе, будуть виконуватися. Я з ним особисто спілкувався. Ми, як президент і капітан, обговорили кілька питань. А в суботу вранці людини вже не стало. Я досі не можу в це повірити. Іноді мій мозок не сприймає цієї втрати.
Зараз потрібно допомагати один одному. Нам важко. Але наш почесний президент (Костянтин Жеваго) сказав, що все буде добре. Будемо намагатися грати за Олега Мейдановича.
– Ви в команді вже довгий час. З 2005-го року. Яким ви запам’ятаєте Олега Бабаєва?
– Так вийшло, що ми одночасно прийшли в «Ворсклу». Олег Мейданович прийняв команду за два або три місяці до мого приходу. Ми разом працювали дев’ять років. За цей час ми пережили багато хороших і поганих моментів. Разом раділи і разом плакали, коли «Ворскла» невдало виступала або перебувала за крок від вильоту з вищої ліги.
Але він завжди нас підтримував. Від передавав свої позитивні емоції кожному з гравців. Він був не тільки нашим президентом, але і іншому. Близько знав кожного з футболістів. І робив все можливе, щоб кожен гравець, який одягав футболку «Ворскли» відчував себе тут, як вдома. І щоб його ніщо не відволікало від футболу.
– Команда буде присутній на похоронах?
– Обов’язково. Домовимося з тренером і керівництвом і всі разом підемо. Підтримаємо родину Олега Мейдановича. Нам дуже важко, а близьким покійного тим більше. Життя триває, але ми завжди будемо пам’ятати нашого президента. Сьогодні я попросив хлопців, щоб вони, коли надягають бутси на тренування або матч згадували його.
– Як тренер Василь Сачко налаштовував сьогодні команду на гру?
– Ми всі дорослі люди і розуміємо, що у нас сталося горе. Тренер намагався кожного футболіста підтримати словами. Як я вже говорив, ми намагалися грати, але не у всіх це вийшло. У нас була дуже важка субота. Ми приїхали в Київ і не знали чи буде матч. В підсумку вирішили, що потрібно грати.
Зараз у вашій країні, точніше в нашій, адже я живу в Україні вже 9 років, складний період. Війна. А у нас подвійний удар. Не стало президента. Але треба жити далі, дивитися вперед і сподіватися на кращі часи.
– У «Ворсклі» є багато молодих гравців. Їм важче переживати ці події?
– Звичайно. Я, як досвідчений футболіст, намагався зайти до кожного гравця, заспокоїти і підтримати. Молодих більше переповнюють емоції, які заважають на поле.»
– Буквально за кілька днів до старту чемпіонату вирішили, що він пройде за традиційною схемою у два кола.
– Це оптимальне рішення. Я не бачу сенсу у варіанті, який запропонував донецький «Шахтар». А два кола можна грати. Також додали більше матчів в Кубку України. Сподіваюся, в наступному сезоні у нас знову буде 16 команд.
