Олександр Ткач розбирає опубліковану в «Новій газеті» стенограму виконкому РФС по Криму в пошуках важливих для України висновків.
1. Жодного варіанту «на мазі» з Блаттером і Платіні у РФС немає
Ключові люди російського футболу протягом довгого і відвертої розмови жодного разу не обмовилися про те, що у ФІФА і УЄФА у них є якась підтримка. Навпаки – тільки й розмов про неминучі санкції. Максимум: шалена ідея пошукати варіанти у протистояннях двох головних футбольних чиновників світу – і та не знаходить підтримки.
Євген Гінер: «Володимир Іванович, можемо зіграти на чому – зараз Платіні з Блаттером зчепилися».
В’ячеслав Колосков: «Не допоможе це».
У підсумку вирішують відкласти на день голосування, щоб міністр спорту Мутко ще раз перепитав у ФІФА, що Росії за це буде.
В’ячеслав Колосков: «Мені здається, Микола Олександрович (Товстих – прим. Tribuna.com), було б правильно попросити Віталія Леонтійовича зателефонувати не лише президенту країни, але і президенту ФІФА. На всяк випадок. Щоб не підставити президента країни. От нехай міністр подзвонить сьогодні ж Блаттеру і скаже: ми маємо намір прийняти такі команди туди-то – тоді ми не підставимо президента».
2. РФС не відчувала особливого бажання включати кримські клуби
Вся драматургія засідання зав’язується навколо того, хто саме прийматиме рішення про прийняття клубів Севастополя, Сімферополя та Ялти в лоно російського футболу. І відповідно, нести за них відповідальність. Бажаючих – як ми і припускали – мало.
Глава РФС Микола Толстих починає з фраз на кшталт «Міністерство спорту рекомендує нам прийняти», підкреслюючи, що вказівка йде зверху. Але бути особисто відповідальним за чуже рішення Товстих не хоче. Тому він перекладає його на президентів клубів та інших членів виконкому: проголосуйте письмово, а я оголошу результат, яким би він не був.
Микола Толстих: «Тому ми і зайняли таку позицію: яка буде позиція держави – отримали відповідний відповідь. Все інше – це ваше право прийняття рішення».
3. Президенти клубів бояться санкцій Заходу ще більше, ніж РФС – санкцій ФІФА
Голів ЦСКА, «Зеніта», «Краснодара» і «Анжі» варіант Товстих категорично не влаштовує. Всі вони великі бізнесмени і не на жарт побоюються персональних санкцій, під якими їм пропонують особисто підписатися.
Сулейман Керімов: «Просто члени виконкому під санкції можуть потрапити».
Євген Гінер: «І я потім не буду їздити за це ось…»
Очолює «рух опору» у виконкомі власник ЦСКА Євгеній Гінер.
Євген Гінер: «Чорт закатай…. Так що мені утримуватися?! Хто тут мені десять мільйонів євро зараз або ось кожному тут сидить відновить: ви або Міністерство спорту?
Євген Гінер: «Розумієте, йому (Товстих – прим. Tribuna.com) нічого втрачати. А мені треба клуб утримувати. Чому? Бо деякі тут мудрі люди, у вигляді президентів, просять поставити галочку кожного «за» або «проти»…»
4. Президенти клубів готові підписати що завгодно, якщо Путін скаже
Але ще більше, ніж санкцій Заходу, власники клубів бояться гніву першої особи. Тому і гучний Гінер, і набагато більш дипломатичний Галицький підкреслюють: я готовий підписати хоч про Крим, хоч про Рим, готовий постраждати і піддатися санкціям – але мені б розуміти, що інакше не можна було, і так вирішили нагорі.
Сергій Галицький: «Я хотів би два слова сказати. Я будував свою компанію 25 років, капіталізація – 30 млрд зараз. І те, що ми потрапимо під санкції, в мене немає жодних сумнівів… І те, що у мене компанія впаде рази в 4-5 і стане коштувати мільярдів 7 з 30… Це зрозуміло, що це моя приватна історія. І зрозуміло, що я готовий постраждати. Але це вже цифра величезна. У мене працюють 250 тисяч людей – це найбільша приватна компанія в Росії. І я просив би консультацію з першою особою. Тільки після цього я готовий знищити те, що я робив 25 років.
25 років, 250 тисяч чоловік. Так не можна з нами поступати. Я готовий за свою країну йти воювати, але я не готовий підставлятися безглуздо… Ви мусите мене розуміти. У нас є економічна, спортивна і політична складові. Ми знаємо, як у нас в країні все складно. Давайте отримаємо консультацію – і все. Але ми не повинні діяти таким чином. У мене зараз в дитячій школі 6 тисяч хлопчиків. Через три роки буде 15 тисяч – це буде найбільша школа у світі. І я її фінансую за свої гроші, кожен день. І я будую стадіон, везу італійський камінь на 15 млн євро, щоб його зробити. Я готовий на це піти заради своєї країни, але я хочу одного: проведіть консультації, будь ласка. Якщо я зараз не проголосую, я буду негідником, а якщо проголосую – потраплю по-ідіотськи під санкції, потім це все врегулюють, а ми там і залишимося».
Євген Гінер: «Ось ми всі тут говоримо: патріот-непатриот. Тут непатріотів немає, тому що за ті гроші, які ми заробили, ми могли б тут не сидіти, а хоча б відпочивати за кордоном. Ми за цю Батьківщину, наші приватні клуби грають. Я просто не можу зрозуміти, Сергій Вадимыч, чому треба цю секунду? У нас що, є вказівка від когось? Можна ж дня взяти – і тоді поставимо галочку».
5. Вказівка згори про кримський футбол: жодних компромісів
Точно так само, як Путін вирішив не залишати Крим «незалежною державою», незважаючи на ризик санкцій і конфонтации, вирішено вчинити з місцевими футбольними клубами.
Про це всю бесіду каже головний «реакционер» у виконкомі – глава «Російських залізниць» і «Локомотива» Володимир Якунін. Він на відміну від бізнесменів начебто Гінера і Галицького, управляє держмонополією, а не власним бізнесом, тому може дозволити ставити ідеологію вище інтересів бізнесу. Якунін наполягає, що кримські клуби потрібно включити з принципу, в піку «прогнившему Захід».
Володимир Якунін: Ви про що говорите? У нас країна під санкціями. У нас президент один на бруствері варто. А ви міркуєте про те, що ви країну підведете, що нам додаткові санкції вставлять? Вставлять! Що б ви не робили. Ви хоч на пузі перед ними будете повзати – вставлять! Розумієте? Тоді ви або линяйте з цієї країни, або ведіть себе відповідно, як громадяни цієї країни».
Євген Гінер: «Володимир Іванович…»
Володимир Якунін: «Почекай, я ще не закінчив! Це питання політичне. Ось тут ти правий. Він політичний! І Сергій (Степашин – прим. Tribuna.com) не дасть збрехати: я перший виступав і умовляв Миколи Олександровича (Товстих – прим. Tribuna.com), ще раніше на футбольному матчі нашому, не поспішати, подивитися, чи є якісь варіанти, при яких ми не дамо їм ще однієї можливості нас мати! Тоді про це треба говорити. При чому тут юридична правильність або неправильність? У санкціях яка юридична правильність? Ти про що говориш? Теж мені – політик! З горщика… Давайте повернемося до того, хто ми такі, в якій країні живемо, громадяни якої країни, а потім рахувати, які санкції нам американці впежат. Мені вже впежили».
Зрештою, якщо Путін вирішив включити Крим незважаючи на наслідки, то яке право має футбол відхилятися від його лінії.
Володимир Якунін: «Ми можемо зняти це питання. Давайте, знімайте. Тоді президента залишаємо ще разок на бруствері, а ми там у тиші…».
Через тиждень після цього засідання обговорення рішення прийняти кримські клуби, незважаючи ні на що, було прийнято.
5. ЧС-2018 – остання зачіпка здорового глузду
Залишати Путіна де б то не було, а тим більш на бруствері, нікому не хочеться. Відкрито заперечувати таку державницьку позицію (та ще й перед людиною, який вхожий до Путіна і якого за це «вже впежили») – занадто ризиковано. Тому президенти клубів шукають інші зачіпки, щоб відстрочити остаточне рішення.
По-перше, свідомо драматизують питання можливого позбавлення Росії чемпіонату світу в 2018 році. Мовляв, ми-то ладно, з клубишками своїми, постраждаємо, але ЧС-2018 – це ж государеве справа. Це ж все його заслуга – ану як розгнівається на нас, що все своїм малим розумом порушили?
Олександр Дюков: «Сергій Вадимович, що стосується участі російських клубів у єврокубках, зрозуміло, питання важливе, але ми, напевно, переживемо без Європи. Але якщо говорити про чемпіонат світу, ось це питання політичне. Нам не просто ж так передали право провести чемпіонат світу 2018 року. Була проведена певна робота. Там, звичайно, ми співпереживали, хто допомагав, якщо порахувати нас всіх разом, наша заслуга – 1-3%. Всю роботу виконав зрозуміло хто».
По-друге: хто взагалі сказав, що Путін в курсі і схвалює такі ризики. Треба перепитати, уточнити, щоб не наробити дурниць. Зрештою, що у нас є конкретно крім уривчастих сигналів від Віталія Мутко?
Сергій Галицький: «Зараз йде непроста політична гра. Ми можемо припустити, що нашому першій людині в державі це не потрібно? Якщо ми у нього не запитаємо, а зробимо це, може, він нам не буде вдячний… Нам треба провести політичні консультації».
Сергій Галицький: «Якщо рішення прийнято на найвищому рівні, ми підпишемо, але якщо рішення там не прийнято, а я, наскільки розумію, міністр спорту, ну сам чітко не сказав…»
Олександр Дюков: «Зрозуміло, що політичне рішення вже прийнято – Крим у складі РФ. Але тим не менш «Газпром» у Крим не йде, «Роснефть» в Крим не йде, РЖД в Крим не йдуть, Ощадбанк не йде… І це відбувається не просто так…»
Олександр Дюков: «У моєї компанії [«Газпромнафта»] була можливість піти в Крим, і добре, що я проконсультувався».
Сергій Степашин: «З президентом?»
Олександр Дюков: «Ну по суті це була консультація з президентом через мого керівника».
Сергій Степашин: «Через Міллера».
Олександр Дюков: «Сказали мені: ні в якому разі і не думай. Я міг, звичайно, це зробити, керуючись тим, що я зараз почув, але отримав по голові».
По-третє, добре б все-таки пошукати якийсь безболісний варіант – наприклад, зареєструвати клуби насправді не в Криму, а в РФ.
Сергій Галицький: «Але, може бути, є якісь проміжні варіанти. Ось тут говорилося, міністр спорту говорив про те, що вони повинні мати юридичний російський адресу. Вони можуть хоч захищатися, що у них російський юридичну адресу. Раз. Друга. Може, все-таки раз чотири клубу є, санкціонувати освіта п’ятого і зіграти в три-чотири кола їм один рік?»
Євген Гінер: «Їм-то можна це сказати, і вони із задоволенням це зроблять: російська адресу, прям поруч – Краснодарський край…»
Сергій Степашин: «Ну нехай тоді зареєструються в Росії».
Сергій Прядкін: «Так, до речі, правильно».
Сергій Степашин: «Нам важливо, щоб вони грали. Вони будуть грати! А де юрособи, господи… У нас півкраїни в офшорах поки сидить ще».
Але спроба компромісу провалюється: державника Якуніна обурює сама ідея намагатися уникати санкцій хитрістю.
Володимир Якунін: «Ми про що говоримо? Є акт про включення Криму до складу РФ. Всі. Всі! В принципі на цьому обговорення закінчуються».
Микола Толстих: «Ну як ви уявляєте, перепрошую, футбольний клуб «Ялта», зареєстрований в Ростові. Це ненормально. А потім наші рішення будуть обговорювати: а чого ми сховалися?»
6. РФС намагалася провести переговори з ФФУ через ФІФА
Що вже було відомо: що ФФУ відмовилася від переговорів з РФС по Криму. Що стало відомо: що цю схему з переговорами росіянам порекомендували в ФІФА.
Микола Толстих: «Хвилинку. При чому тут юристи, коли мова йде про зовсім інші речі? Юридичні питання [обговорюються], коли рішення буде прийнято. Наші доводи з приводу 84-ї статті Статуту ФІФА спрямовані у ФІФА і УЄФА».
Євген Гінер: «Відповідь який?»
Микола Толстих: «Відповідь дуже проста: чотиристороння зустріч, яка була запланована. Українська федерація не буде зараз йти на всякого роду переговорні процеси».
Для вболівальників України це, швидше, тривожний акцент: переговори з росіянами в одному кроці, ФІФА достатньо трохи більш настійно рекомендувати їх. Переговори означають «пошук компромісу» – то є шанс, що Росія, нехай і не відразу, але щось від кримського футболу отримає. См. футбольну ситуацію Сербії і Косово.
7. У власника ЦСКА давно був важливий бізнес в Криму
Не найважливіше і запізніле, але досить цікаве відкриття.
Євген Гінер: «Володимир Іванович, щодо країни я вам відповім. Сьогодні в Криму, притому що я страждаю в фінансовому і в іншому сенсі цього слова, по своєму бізнесу, є лампочка, що горить, тому що я громадянин цієї країни. Розумієте? Тому що енергетика там належить мені. Я не соромлюся говорити. І ходжу, вмовляю цих українських розумних бізнесменів, щоб вони не відключали. Тому що ми не можемо на сьогоднішній день постачати туди електрику. А ту генерацію, що ми ставимо, – рівно три години може працювати. Всі. Розумієте, тепла не буде, і все.
А ось санкцій, Володимир Іванович, я не боюся. Я вам даю слово. Тому що у мене бізнес на 85 відсотків зараз на Україні, 15 – кримських. Я їм сказав: нічого, я буду робити так, як це вигідно Російської Федерації. І так, як вигідно громадянам Російської Федерації. Я сподіваюся, я вам відповів на це питання».
І він чудово знайомий з новим главою російського Криму Сергієм Аксьоновим.
Євген Гінер: «Володимир Іванович, чесно кажучи, я з Аксьоновим розмовляв. Це мій приятель, я його знаю 20 років, йому футбол от взагалі… Я зателефонував Сергію, він говорить: «Жень, жени всіх, я тебе прошу! Коли треба буде, я тобі наберу». Не проблема і набрати йому».
PS. Засідання відбулося 31 липня. Не день, а цілий тиждень, 8 серпня бюро виконкому РФС постановило все-таки прийняти кримські футбольні клуби у другий дивізіон. Тим не менш, фактичний дебют кримських клубів у ньому відкладається. Федерації Криму та Севастополя до складу РФС все ще не прийняті.
