Напередодні матчу «Дніпра» з «Копенгагеном» запитав Мирона Маркевича: «чи Не здається вам, що з поверненням Ротаня пазл командної гри вмить зійдеться?» На що досвідчений фахівець без коливань відповів: «Сподіваюся, що так і буде».
І дав зрозуміти: у складі його команди Руслан вийде на поле вже в наступному матчі чемпіонату країни з «Карпатами».
Все так і сталося: ветеран «Дніпра» з львів’янами зіграв, а пазл – зійшовся.
ВИХІД З ПАТОВОЇ СИТУАЦІЇ
– З боку здається, ніби ви нікуди з команди не йшли…
– (Посміхається). У мене точно таке ж відчуття. Я повернувся в сім’ю. Як мовиться, все добре, що добре закінчується: тепер вже можна думати виключно про футбол, зосередившись на матчах чемпіонату та Ліги Європи.
– Що визначило ваше повернення?
– Бажання обох сторін. Всі питання, пов’язані з продовженням кар’єри в «Дніпрі», були вирішені, шорсткості усунені. Ми з президентом клубу подивилися один одному в очі, поспілкувалися – і все само собою стало на місця. Висловлюючись шаховою термінологією, до цього була патова ситуація, але ми з неї вийшли. (Посміхається).
А до цього був епізод, тронувший до глибини душі. У трансляції матчу з донецьким «Металургом» побачив, як хлопці розгорнули майку з адресованій мені написом: «Ротань – дніпрянин назавжди! Повертайся!» В душі одразу ж прокинулася ностальгія. Ось це більшою мірою і визначило мою долю.
– З батьком, що виступав свого часу в чемпіонаті СРСР за полтавські «Колос» і «Ворсклу», радилися?
– Звичайно. Він теж підтримав мене в бажанні повернутися в «Дніпро».
ПОВ’ЯЗКА ВІД КОНОПЛЯНКИ
– Ви підписали новий контракт з дніпропетровським клубом. На який термін?
– Угода оформлена за системою «2+1».
– Наскільки я знаю, в день підписання ви планували прилетіти в столицю Данії, щоб підтримати своїх одноклубників. Не вийшло?
– Як раз з тієї причини, що в цей день ми зустрічалися з президентом клубу і обумовлюючи всі умови мого майбутнього, вибратися в Копенгаген не вдалося. Втім, навіть якщо б зустріч відбулася вранці, я б навряд чи встиг добратися. Мені, звичайно ж, хотілося бути поруч з командою, але на жаль…
– Матчі «Дніпра» в чемпіонаті і Лізі чемпіонів по телевізору дивилися?
– Так, вдалося побачити поєдинок з донецьким «Металургом» і обидві гри з «Копенгагеном».
– У двох перших турах в ролі капітана команду виводив на поле Євген Коноплянка, в матчі з «Карпатами» з пов’язкою на руці ви вийшли. Чиє це було рішення?
– Як команди на чолі з тренером, так і самого Жені. Коноплянка передав пов’язку ще у товариській грі, до матчу з «Карпатами». Його вчинок був красивим, і я, трохи посопротивлявшись, проти волі команди піти не зміг. (Посміхається). Приємно, що в колективі мене, як і раніше шанують. Взаємність у відносинах з одноклубниками постараюся виявляти в кожному матчі, допомагаючи їм на полі справою і добрим словом.
– Як вас зустріли вболівальники «Дніпра»?
– Добре. Правда, в поєдинку з «Карпатами» я був більше зосереджений на грі, а не на зовнішній реакції. Тим не менш, нічого поганого від вболівальників не почув. Допускаю, що одні могли прийняти моє повернення негативно, інші-позитивно. Але більшість прихильників «Дніпра» все ж зустрів мене привітно.
ДВЕРІ В ОСНОВУ
– Крім вас у склад «Дніпра» повернулися Іван Стрініч і Роман Зозуля. Цей фактор став визначальним у грі з львів’янами?
– Головне, що ми перемогли: після поразки в повторному поєдинку від «Копенгагена» цей виграш був для команди вкрай важливий. Адже після невдачі з данцями хлопці сильно переживали – тому, що, незважаючи на величезне бажання, не пройшли далі в Лізі чемпіонів. У поєдинку з «Карпатами» ми показали хорошу гру і мають намір продовжувати в тому ж дусі. Потрібно лише розслабитися і грати в своє задоволення. Найголовніше, що колектив у нинішньому «Дніпрі» хороший – кожен коштує один за одного.
– Про домашнє фіаско у зустрічі з «Карпатами» у весняній частині минулого сезону згадували?
– Навесні львів’яни дали нам урок, який важко забути. На недільну гру ми налаштовувалися дуже серйозно, і я радий, що вдалося впевнена перемога.
– Чим поясните той факт, що всі чотири м’ячі влетіли у ворота суперника у другому таймі?
– Перш за все нашим бажанням. Ми хотіли перемогти, порадувавши наших уболівальників на «Дніпро-Арені». Могли забити і в першому таймі – як, втім, і пропустити. Але, відкривши рахунок на початку другої половини зустрічі, трохи розслабились, грати стало легше. Але повторюся: ми зустрічалися з гідним суперником.
– Як вам вихід у «старті» Валерія Лучкевича?
– Він молодець. Валера своєю працездатністю показує іншим молодим хлопцям, що двері в основу відкрита для всіх. Враховуючи, як він працює на тренуваннях і в іграх, його поява в стартовому складі закономірно. Тепер Лучкевичу потрібно продовжувати в тому ж дусі.
РЕСУРСИ ДЛЯ ТРЬОХ ФРОНТІВ
– Після трьох матчів у вашої команди дев’ять очок. Вболівальники «Дніпра» вважають це добрим знаком.
– Це лише початок чемпіонату, тому розслаблятися не варто. Попереду довга дистанція, і нам потрібно налаштовуватися на кожну окремо взяту гру і бути готовим до важкої боротьби.
– Враховуючи, що попереду у «Дніпра» битви відразу на трьох фронтах – в чемпіонаті, Кубку України і Ліги Європи, логічно запитати: чи вистачить ресурсів, щоб однаково успішно виглядати на кожному з них?
– Ми професіонали, і як би нам не було важко, з кожної гри потрібно вичавлювати максимум. Будемо намагатися, віддаючись боротьбі на сто відсотків. Наш колектив здатний демонструвати якісний футбол завдяки майстерності та самовіддачі кожного гравця. Впевнений, що у «Дніпра» все буде добре.
– Про наступному єврокубковому суперника – хорватському «Хайдуку» – довідки наводили?
– Поки цікавимося ним самостійно. Детально вивчати «Хайдук» будемо після гри з запорізьким «Металургом». Хоча вже зараз знаємо, що це – хороший суперник. Про нього схвально відгукуються наші хорвати Стрініч, Бартулович і Калинич. За їх словами, нинішній «Хайдук» – молода і перспективна команда, в ній зібрані майстровиті футболісти. Розслаблятися ні в якому разі не можна, адже у нас свої цілі. І як би нам не було важко, ми повинні їх досягти.
ПРИВІД ДЛЯ РЕВАНШУ
– З новоспеченим гравцем «Хайдука» Артемом Мілевським випадково не зідзвонювалися?
– Ні. Але я радий, що Артем після важкого для нього періоду нарешті повернувся у футбол. Упевнений, що якщо Мілевський буде грати стабільно, не виключено і його повернення в збірну.
– Чи відомо вам, що майже тридцять років тому «Дніпро» вже зустрічався з «Хайдуком»?
– Знаю про це. Тоді обидва матчі «Дніпро» програв – спочатку 0:2 в гостях, а потім 0:1 в домашній зустрічі. Стало бути, є хороший привід для реваншу.
– Чого очікуєте від майбутнього сусідського дербі з запорізьким «Металургом»?
– Як завжди це буде важка, але в той же час цікава гра. Матчі в Запоріжжі «Дніпру» завжди даються непросто. У якому б стані не була «Металург», проти нашої команди він завжди б’ється з особливим завзяттям. Це факт, в якому я переконуюся на протязі багатьох років…
