Після продажу Брауна Ідейє, травми Дьемерси Мбокані і в зв’язку з не надто результативною грою Артема Кравця, «Динамо» до закриття трансферного вікна просто зобов’язана придбати класного нападника.
Вибирати нині особливо не доводиться. Часи не ті, та й футболіст не потрібен на перспективу і навіть не на «зараз», а на «вчора». Причому, бажано, той, хто знайомий з чемпіонатом України і вже встиг показати свою кваліфікацію.
Враховуючи, що в нашій прем’єр-лізі і так існує проблема з нападниками, оскільки майже всі команди вибирають тактичну схему з одним форвардом, то за критеріями відбору підходить не так вже й багато кандидатів.
Щоб зовсім вже звузити пошук, «СЕ» вибрав для себе кілька основних факторів, які і допоможуть визначити того єдиного, кому в підсумку зупинить свій вибір керівництво і тренер киян.
КРАЩИЙ БОМБАРДИР
Так уже повелося, що футболіст, чиї бомбардирські якості допомагали йому стати кращим серед колег по амплуа, буквально відразу виявляється на олівці у гранда – якщо гравець, звичайно, в цей момент не виступає в його складі.
Далеко ходити не будемо.
Олександр Гладкий став кращим бомбардиром в лавах давно забутого «Харкова» – і відразу перебрався в «Шахтар». Олександр Ковпак виграв голеадорский суперечка, будучи гравцем «Таврії», після чого у нього не було проблем у важку хвилину з пошуками клубу. Євген Селезньов став кращим у складі «Дніпра», і «Шахтар» негайно повернув його до себе. Не кажучи вже про Генріха Мхітаряна, наколотившем в чемпіонаті стільки, що навіть його втеча в дортмундську «Боруссію» ніхто не охрестив самопроизволом. Хоча вірменин в той момент надійшов не краще, ніж ті ж бразильці, що зараз вередують під крилом Мірчі Луческу.
Загалом, підібрати або швидше переманити кращого бомбардира – цілком звична справа. Тим більше коли у клубу і ім’я є, і фінанси сприяють переговорів.
Ну що, давайте конкретизувати.
Зрозуміло, що Луїс Адріану, який виграв гонку голеадорів, точно не переїде в Київ, хоча він уже в столиці за іншою, доволі сумною, причини. Однак його конкурент, довгий час лідирував в заліку, цілком може стати тим, кому надійде конкретна пропозиція.
Жуніор Мораэс, непогано проявив себе у донецькому «Металурзі», можливо, і є та ідеальна кандидатура, яка значиться в списку потенційних покупок «Динамо» під номером один. Бразилець, який відчув рівень українського елітного дивізіону, давно адаптувався в наших умовах, і показав себе з кращого боку, хоча його команда, на відміну від нього самого, не особливо-то і блищала в попередньому сезоні.
Йдемо далі. Марко Девіч, який завершив сезон на третьому рядку, хоча пропустив половину чемпіонату, вже не варіант. Український серб перебрався в «Рубін», і, незважаючи на те, що справи у нього йдуть не кращим чином, навряд чи Ігор Суркіс знову повернеться до його кандидатури. Двічі в таку команду, як «Динамо» не кличуть, особливо коли футболіст в останній момент вибирає конкурента. Хоча, знову ж таки, якщо не брати неприємну історію в минулому, Девіч досить непоганий варіант, враховуючи, що він до того ж власник українського паспорта.
Серед інших бомбардирів минулого чемпіонату варто відзначити Матеуса, все того ж Селезньова і Янніка Болю. Останній міг би бути ще однією цікавою кандидатурою, яка заслуговує особливої уваги. Якби не одна важлива обставина: у цьому сезоні він вже заграний за «Зорю» у Лізі Європи.
Що ж стосується Матеуса і Селезньова, то бразильцеві днями тільки-тільки зробили операцію, і він зараз явно не помічник. А Євген не перейде в «Динамо» тому, що це «Динамо» – головний конкурент його рідного «Шахтаря». Принаймні він сам так колись казав.
ЗАБРАТИ У КОНКУРЕНТА
Ще один спосіб знайти форварда – забрати його у конкурента. Враховуючи, що таких у минулому сезоні було троє – вибір невеликий. Хоча той же «Шахтар» якимось чином примудряється латати дірки за рахунок «Металіста», чиї бразильці, схоже, у повному складі скоро переберуться до гірникам.
Однак нас цікавлять нападники. А таких у претендентів на медалі не так вже й багато. Якщо брати «Шахтар», то це Луїс Адріану та Олександр Гладкий. Перший варіант, а українець цілком би міг підійти. Ось тільки навряд чи його вже хто відпустить. Потрібно було після «Карпат» його брати, звідки йшов Гладкий вільним агентом. Втім, не факт, що Олександр підійшов би киянам за стилем гри.
У «Дніпрі» також трохи нападників, але хтось один все одно постійно сидить на лавці. Найчастіше це Нікола Калініч, який не раз скаржився на незавидне становище. Є ще Селезньов, але про нього вже було сказано.
В принципі форвардом вважається і Роман Зозуля – такий собі універсальний солдат, який би напевно підійшов «Динамо». Але знову ж – хто тепер його віддасть? Втім, враховуючи, що і Руслан Ротань нещодавно міг покинути Дніпропетровськ, дивуватися вже нічому не доводиться.
Кадровий потенціал «Металіста» якось навіть незручно обговорювати. Після всього, що пережила харківська команда, відбирати у неї Олександра Гоменюка, досить непогано проявив себе за цей час, просто ніяково. А більше у неї, не раз отбиравшей очки у киян, і взяти кого.
ЗНАЙТИ МАЙБУТНЮ ЗІРКУ
З цим у наш час ще складніше. Чомусь ніхто з молодих нападників не подає таких надій, за які не гріх було б вже зараз видати їм достатньо авансів. Це що стосується необстріляних молодиків, хоча той же Владлен Юрченко чимось таки вразив «Байєр», що без нього команда не може грати в Кубку Німеччини, не відпустивши українця в «молодіжку» Сергія Ковальця.
Якщо брати контингент постарше і вже відбулися як особистості, то складно прогнозувати, як поведеться той чи інший гравець в нових умовах. Маючи певний талант, він може як стушуватися, так і повністю розкритися. От тільки хто б це міг бути?
Відразу приходить на розум лише кілька кандидатур. Жуніор Мораэс і, можливо, Ахмед Янузі. Їх поки що складно назвати зірками, але якостями, які дозволяють вважатися такими, вони володіють. Хоча, зрозуміло, зірка в Україні і зірка в Іспанії – це дві великі різниці.
А ще було б цікаво подивитися, як у добротному українському клубі проявив би себе Олексій Антонов, який виїхав до Казахстану. Чомусь здається, що він цілком міг підійти нинішньому «Динамо» і розкритися з нової сторони. Форвардів з таким бажанням грати і жагою боротьби в Києві люблять.
КОЛИШНІЙ ДИНАМІВЕЦЬ
Ну і останній варіант – вибрати з тих, хто вже грав в команді, але з якоїсь причини пішов. Якщо чесно, ротація нападників за цей час була велика, але тих, хто залишив після себе в київському клубі помітний слід згадати складно. Є хіба що Максим Шацьких і Артем Мілевський, проте першому давно не тридцять, а другого – потрібно заново доводити, що він вміє грати у футбол.
Хоча варіант з нинішнім нападником «Говерли» дуже навіть непоганий. Думаю, Шацьких не загубився б у новому київському колективі і приніс би чимало користі. Принаймні своїм досвідом.
Можна, звичайно, згадати ще Ісмаеля Бангура, якого «Динамо» вдало продав у «Ренн» за 11 мільйонів євро. Але зовсім не факт, що гвінеєць відповідає необхідному рівню.
Загалом, зірок рівня Андрія Шевченка та Сергія Реброва в київському клубі вже давно немає. З’являться? Питання до дитячої академії, яка давненько не пропонувала головній команді дійсно цього форварда.
Підводячи підсумок, приходиш до думки, що вибір у Суркіса і Реброва справді невеликий. Ідеальною кандидатурою бачиться лише Жуніор Мораэс. За нього донецький «Металург» нібито запросив цілих 20 мільйонів євро. Враховуючи, що диму без вогню не буває, здається, кияни і працюють зараз у цьому напрямку.
Хоча сюрпризів також виключати не можна…
