Провідною подією минулого тижня стали матчі раунду плей-офф Ліги Європи, в яких вирішувалася подальша доля тріо вітчизняних клубів у турнірі. Однак найбільш широкий резонанс викликала анонсована УЄФА тристороння зустріч 18 вересня за участю ФФУ і РФС щодо «кримського питання».
ЄВРОКУБКИ. КВАРТЕТ ЗІГРАЄ В ГРУПІ
Напередодні повторних зустрічей другого за значимістю єврокубка українські ЗМІ були солідарні у своїх прогнозах. «Металіст» зобов’язали на своєму полі вирішити всі питання з «Рухом» після нульової нічиї в Польщі. «Дніпру» в Хорватії приділялося достатньо шансів на утримання домашнього переваги у вигляді перемоги з рахунком 2:1 над «Хайдуком». Прохід «Зорі» після 1:1 в рідних стінах з «Фейєнордом» виглядав чи нездійсненним голландської місією.
У підсумку, прогнози преси збулися, але тільки в плані результатів, а не гри. Харків’яни, продемонструвавши досить посередній футбол, змогли вирвати перемогу лише в овертаймі завдяки видалення голкіпера гостей і пенальті, реалізованого Клейтоном Шав’єром. Дніпропетровці так і не зуміли пробити зловив ще в Києві кураж голкіпера Ловро Калініча, нехай це і не знадобилося. А луганчани ледь не посоромили скептиків, зробивши неймовірний камбек, поступаючись в три м’ячі, однак втратили путівку в груповий етап у компенсований час.
По справі були і коментарі наставників.
«Ми шукаємо атакуючих футболістів і виходимо з того, що в команді є новачки. У будь-якому випадку, у нас є зрушення, є позитивні результати і емоції. Перебудовуватись важко, але в результаті, я сподіваюся, ми отримаємо те, що хочемо. Крім того, у нас була важка гра на Кубок України – виходить, за чотири дні ми зіграли два матчі по 120 хвилин», – пояснив непоказну гру своєї команди наставник «Металіста» Ігор Рахаєв. (Metalist.ua, 28.08.14).
«У «Хайдука» просто хороший воротар. От і все. Якщо футболіст дві гри поспіль проводить на такому високому рівні, це говорить про його майстерність. Ми хотіли досягти потрібного результату. Напевно, тому грали занадто глибоко в обороні. Хоча я закликав гравців діяти так само, як у першому таймі. Це психологія», – поскаржився головний тренер «Дніпра» Мирон Маркевич. (Fcdnipro.ua, 28.08.14).
«Нам не вистачило навіть не крок, а півкроку, щоб зробити чудо. Але футбол є футбол. Все одно грали і виглядали гідно. Радий за команду. Вдячний хлопцям за відношення до справи і за самовіддачу. Програючи 0:3 не кожен зміг би вирівняти шанси. Ну а в кінці… Дуже прикро, звичайно. Більшою мірою прикро самим футболістам. Потрібно це пережити і чим швидше це трапиться, тим краще», – не журився керманич «Зорі» Юрій Вернидуб, команда якого, незважаючи на виліт, зуміла навести шороху в Європу в своєму дебютному виступі на євроарені. (Zarya-lugansk.com, 28.08.14).
Втім, командам колись. На наступний день представники України у Лізі Європи дізналися своїх суперників по груповому етапу, а «Шахтар» обзавівся супротивниками по квартету Ліги чемпіонів прямо в четвер.
Волею жереба в компанію до гірників потрапили португальський «Порту», іспанський «Атлетик» і білоруський БАТЕ. Київське «Динамо» проекзаменує румунську «Стяуа», португальський «Ріо Аве» і данський «Ольборг». «Дніпро» зіграє з італійським «Інтером», французьким «Сент-Етьєном» і азербайджанським «Карабахом». І, нарешті, «Металіст» схрестить шпаги з турецьким «Трабзонспором», польською «Легією» і бельгійським «Локереном».
Преса і на цьому етапі єдина в своїй думці – всі групи в тій чи іншій мірі удобоваримы і українські повпреди мають хороші шанси на подолання групового раунду.
ФФУ І РФС – ЗА СТОЛОМ ПЕРЕГОВОРІВ УЄФА
Тим часом, зроблене наприкінці позаминулого тижня заяву Європейського футбольного союзу з кримським клубам, прогнозовано отримала продовження на минулої семиденки. Так, президент УЄФА Мішель Платіні 28 серпня на брифінгу з журналістами в Монако оголосив, що кримський питання буде обговорюватися 18 вересня цього року на тристоронній зустрічі, коли президенти РФС і ФФУ приїдуть в штаб-квартиру УЄФА в швейцарському Ньоні.
«Все, що я б хотів зробити зараз, це подякувати національні асоціації обох країн [Росії і України]. За те, що в неймовірно складних обставинах вони відкрили двері для діалогу, щоб найближчим часом можна було знайти рішення», – підкреслив Платіні (UEFA.com, 28.08.14).
«Це дуже делікатна тема, тому ми запросили обидві футбольні асоціації в нашу штаб-квартиру для обговорення цієї ситуації, і спробуємо знайти рішення. Досі нікому не вдавалося сісти за стіл переговорів, і те, що ми зробимо 18 вересня, буде зроблено на благо футболу», – додав генеральний секретар УЄФА Джанні Інфантіно (Obozrevatel.com, 28.08.14).
«У зустрічі візьмуть участь серед інших віце-президент УЄФА Григорій Суркіс і член Виконкому УЄФА Сергій Фурсенко. Формально – як представників європейської організації, але очевидно, будуть представляти інтереси сторін «конфлікту», України і Росії відповідно, – ділиться інформацією «КП в Україні» (28.08.14).
Що цікаво, раніше Російський футбольний союз висловив готовність вести такі переговори, тоді як представник Федерації футболу України напередодні назвав всякі контакти з російською стороною з кримським клубам безпідставними і непотрібними.
«Ніяких зустрічей з представниками РФС не планувалося, не планується і плануватися не буде. Переговори по кримських клубах безпідставні і не потрібні українській стороні. Ми не визнаємо кримські команди в складі РФС, а визнаємо їх виключно в складі Федерації футболу України», – наводить слова глави департаменту інформації ФФУ Павла Тернового Champion.com.ua (28.08.14).
Активно закликали не вступати в переговори з Російським футбольним союзом щодо кримського питання і ультрас футбольних клубів України, які звернулися з відкритим листом до президента ФФУ Анатолію Конькову.
«Заклик до переговорів, де одна сторона є порушником, а інша – не порушником, є безпрецедентним. Він суперечить здоровому глузду. Порушників карають, а не влаштовують ним переговори. Тому ми чітко заявляємо, що в даному випадку предмета переговорів не існує. І вимагаємо від ФФУ не брати участь ні в яких переговорах з РФС», – йдеться у зверненні на офіційній сторінці ультрас Вконтакте (Politrada.com, 28.08.14).
Тепер же, коли від перших осіб УЄФА надійшла офіційна пропозиція спільно обговорити ситуацію, жодних заперечень бути не може апріорі. Інша справа, що до зустрічі 18 вересня української національної асоціації потрібно підійти у всеозброєнні – виробити офіційну позицію, створити дорожню карту і без образ, толерантно, аргументовано, предметно почати діяти і захищати свої інтереси.
Втім, для цього необхідно для початку припинити викидати в маси суперечливу інформацію за допомогою свого прес-аташе, який до того ж інколи дозволяє собі неприпустимі речі а-ля образливі висловлювання на адресу вищестоящої організації: «Трошки бентежить поза страуса, яку зайняли наші колеги з УЄФА. Нам не потрібна різкість, але потрібна конкретика, а не якісь завуальовані фрази»…
«Схоже, нинішні керівники вже остаточно довели ФФУ до ручки. Якщо офіційну позицію федерації формує не виконком, не президент, а скоморох з театральною освітою і «нульовим» досвідом роботи в спортивній журналістиці до приходу в ФФУ! Такі неприпустимі трактування сьогодні ганьблять весь український футбол в очах світової громадськості, і формують негативний імідж УЄФА, який, загальновідомо, моніторить всі інформаційний простір України ще з 2007 року, коли ми разом з Польщею отримали ЄВРО-2012. Необхідно не хамськими фразами свою думку відстоювати, а зробити те, чого з незрозумілих причин досі не робить Ковзанів – зібрати вищий на даний момент орган управління ФФУ, виконком», – обурюється Golos.ua (28.08.14).
«Вважаю, що позицію Виконкому ФФУ повинен озвучувати, як мінімум, перший віце-президент ФФУ пан Попов. А краще – президент Федерації пан Коньков. І жодним чином не прес-аташе пан Терновий. І я не розумію, яким чином ті люди, які зараз очолюють український футбол, можуть здати інтереси України. Тоді їм треба буде змінити територію проживання», – різко відреагував і віце-президент УЄФА Григорій Суркіс в ефірі телеканалу «2+2» (31.08.14).
Почесний президент ФФУ також висловив свою позицію щодо «кримського питання».
«Якщо говорити про Статуті ФІФА як футбольної конституції, то вона порушена Росією за всіма критеріями. Я б на місці пана Товстих, як мінімум, поставив керівництво його країни до відома, що в результаті рішень РФС російський футбол виявляється під можливістю застосування санкцій. Але це не означає, що ФФУ повинна ухилятися від зустрічей. Ми бачимо, що Президент України зустрічається з президентом Росії. 18 вересня буде зустріч в перший день засідання Виконкому УЄФА. Туди запрошені президенти РФС і ФФУ, запрошений туди я як віце-президент і член Виконкому УЄФА. Відповідно запрошений і мій колега Сергій Фурсенко.
Я думаю, що і президент ФІФА, і президент УЄФА, і юридичні служби цих двох організацій прислухаються до моєї думки про те, що потрібно врегулювати цей конфлікт в рамках, насамперед, футбольної конституції. Те, що незаконно, для нормальних людей не законно. І я в рамках законності буду відстоювати інтереси своєї країни як її громадянин і представник УЄФА і ФІФА», – запевнив Григорій Суркіс. (Dynamo.kiev.ua, 31.08.14).
З одного боку українського футболу відверто пощастило в тому, що його інтереси є кому захистити на рівні УЄФА і ФІФА. Але на превеликий жаль ми маємо і п’яту колону в особі нинішнього керівництва національної асоціації, яке навіть не здатен грамотно скористатися такою унікальною можливістю.
ФФУ. ДВА РОКИ ПРОКОЛІВ
А адже другого вересня виповниться рівно два роки, як команда Анатолія Конькова розквартирувалася у стінах Будинку футболу. Однак за звітний період вона навряд чи може похвалитися якимись досягненнями. У ЗМІ нові управлінці за цей час піддавалися нещадній та аргументованій критиці.
«Чим далі в ліс, тим більше дров», – саме такою приказкою, мабуть, можна охарактеризувати діяльність президента ФФУ на своєму посту, який за ці два роки роботи повністю дискредитував себе, перетворивши Будинок футболу в вируючий казан з конфліктами і корупцією; показав кричущу нездатність справлятися з викликами часу; розвів кумівство і перевів колись найпотужнішу і прогресивну спортивну федерацію країни на совкові рейки. По суті, Ковзанів ледве тягне управлінську лямку, спотикаючись на кожному кроці.
«Футбольний клуб» згадав головні промахи Анатолія Дмитровича на посаді глави ФФУ, які стали наслідком або його незрозумілих дій, або, навпаки, бездіяльності:
«1. СПРАВА «МЕТАЛІСТА»
Як відомо, влітку 2013 року Міжнародний арбітражний спортивний суд оголосив вердикт про договірний характер матчу «Металіста» з «Карпатами», на підставі якого Апеляційна інстанція УЄФА дискваліфікувала на один сезон харківську команду з єврокубків. Враховуючи широкомасштабну і жорстку боротьбу Європейського футбольного союзу з маніпулюванням результатів, ФФУ, діюча в рамках норм і законів УЄФА, повинна була відреагувати відповідним чином на таке резонансне рішення. Але замість цього на виході ми отримали неоднозначний коментар Конькова. «Ми засмучені тим рішенням, яке є. Переживаємо за цей момент, робили і робимо все можливе, щоб не сталося того, про що ми сьогодні чуємо», – красномовно пояснив він свою позицію. Ви теж побачили тут закамуфльовану спробу ФФУ «відмазати» попалися на нечесній грі ділків від футболу?..
2. ДИСКВАЛІФІКАЦІЯ «АРЕНИ ЛЬВІВ»
Трохи пізніше з подачі колишнього віце-президента ФФУ Сергія Стороженка, який, до речі, з-під крила Конькова сміливо критикував вердикт Лозанни, дисциплінарний комітет ФІФА ухвалив рішення, що матч відбору ЧС-2014 року між збірними України та Польщі пройде без глядачів. Крім того, даним рішенням збірної України було заборонено грати на стадіоні «Арена-Львів» під егідою ФІФА до закінчення відбіркового турніру чемпіонату світу 2018 року в Росії.
Покарання ФІФА стало перевіркою на профпридатність для нового керівництва ФФУ, на публіці довго бив себе в груди, а на ділі сів у калюжу. Мало того, гордії спочатку навіть відмахнулися від допомоги віце-президента УЄФА Григорія Суркіса. «Мене ошелешив відповідь Анатолія Дмитровича, який сказав, що моя допомога не потрібна – федерація сама впорається», – дивувався тоді Григорій Михайлович.
В результаті без нього все ж не впоралися. На початку жовтня Суркіс і Ковзанів відвідали штаб-квартиру ФІФА в Цюріху, представивши Апеляційному комітету міжнародної федерації аргументи нашої сторони. Результат ми пам’ятаємо – вирішальна гра з Польщею в Харкові пройшла з глядачами, хоча згодом «врятувати» «Арену Львів» не вдалося…
3. ЗНИКНЕННЯ «КРИВБАСУ» І «АРСЕНАЛУ»
«Чемпіонат не може знизитися, якщо випадуть клуби без племені і роду. Футбол, навпаки, від цього виграє, – міркував Ковзанів на початку травня 2013-го. – Я не бачу проблеми в тому, яка кількість клубів будуть представляти наш чемпіонат. Звичайно, сумно якщо ми втратимо регіони, де вони постійно базувалися. Але! Треба дивитися в корінь цього питання. Якщо такі клуби, як, скажімо, «Арсенал», який намагається, дряпається… Ось для чого його існування? Ні для чого і ні для кого. Стадіону немає, бази немає, вболівальників немає. Нічого немає. Сенс цієї команди?»
Як же змінився тон глави ФФУ, коли після зникнення «Кривбасу» колапс спіткав і столичних «канонірів». «Є низка причин, за яких таке сталося з «Арсеналом», – стверджував він вже в жовтні. – Перша, і, швидше за все, найважливіша – відсутність бажання Прем’єр-ліги брати участь в обговоренні питання про киян, до речі, так само було і з «Кривбасом». Необхідно було кожен день займатися пошуком шляхів виходу зі сформованої ситуації. Але цим займалися лише ми. Я, як президент ФФУ, день у день працюю над тим, щоб створити максимально комфортні умови для розвитку футболу в країні і впевнено заявляю, що ФФУ зробила максимум для того, щоб допомогти «Кривбасу», а нині – «Арсеналу».
Цікаво, що так звана допомога ФФУ викликала гнівну реакцію у тодішнього генерального директора «канонірів» Віктора Головко: «Переді мною заяву керівника інформвідділу ФФУ Павла Тернового. Читаю її з обуренням, бо пан Терновий заявляє про нібито надійшов пропозицію від ФФУ керівництва ФК «Арсенал» щодо сприяння у проведенні чергового домашнього матчу: нібито пропонувався стадіон, автобус і пр. Це – брехня від першого до останнього слова. Соромно представнику ФФУ брехати футбольної громадськості країни! Я сьогодні є єдиним керівником ФК «Арсенал»: ніхто до мене не звертався, ніхто не пропонував допомогу… Я прошу всіх припинити піаритися на вмираючому «Арсеналі»!
4. КОРУПЦІЙНИЙ СКАНДАЛ
Перемога Майдану позначилася і на нашому футболі, де теж зазвучали заклики до очищення. Черговим плямою на репутацію Конькова ліг відданий розголосу документ про його корупційні оборудки. Перший віце-президент ФФУ Анатолій Попов підтвердив справжність з’явився в інтернеті документа, який глава федерації охрестив анонимкой. Після цього між футбольними керівниками спалахнув бурхливий конфлікт з обопільними звинуваченнями, і розсудити їх тепер повинен аудит ФФУ. Кого викриють в махінаціях, той повинен піти – так запропонував Попов, а Коньков під тиском громадськості був змушений погодитися.
5. СПРОБА ЗІРВАТИ МАТЧ УКРАЇНА – США
Не встигла футбольна громадськість відійти від інформації про фінансові зловживання Конькова, як він видав новий фортель. Карколомний. Збірна України повинна була грати товариський матч з командою США, який з-за складної ситуації перенесли на Кіпр; всі організаційні питання були улагоджені, 140 тисяч євро за організацію зустрічі – заплачено. Американці вже вирушали на острів, підготовка до трансляції на декілька країн йшла повним ходом, коли Ковзанів виступив в ефірі національного каналу з несподіваною заявою: гри не буде! І це, по суті, за лічені години до вильоту нашої збірної! Сказати, що всі були в шоці, – не сказати нічого. І знову розсьорбувати кашу довелося іншим. До вирішення питання вчасно підключилися Григорій Суркіс та міністр молоді та спорту Дмитро Булатов, з боку ФФУ здорові сили представляли Анатолій Попов і голова правління компанії УФІ Володимир Лашкул. У підсумку, все завершилося благополучно, хоча і не без нервів. Так і наша збірна перемогла.
6. ПИТАННЯ ПО КРИМУ
Нові сумніви щодо відповідності Конькова займаної посади виникли, коли ФФУ треба було оперативно зреагувати на події в Криму та чітко викласти свою позицію щодо майбутнього тамтешніх представників Прем’єр-ліги – «Таврії» та «Севастополя», які опинилися жертвами псевдореферендума про приєднання півострова до РФ.
Замість чіткого меседжу на сайті федерації з’явилося розпливчасте заяву, що не містить нічого конкретного. А навколо кримських команд продовжилися танці з танцями. Ні Ковзанів, ні його команда не здатні були ясно пояснити: що чекає «Таврію» і «Севастополь», Федерації футболу Криму і всі інші футбольні суб’єкти півострова. Замість нього з цього найважливішого питання знову довелося говорити іншим: Суркісу, Булатову, або того ж Попову…
7. ПРОЩАННЯ З ЄВРО-2020
Чергове упущення нашого футбольного керманича можна сміливо порівнювати зі свинею, підсунутою не тільки вітчизняного футболу, але і всій Україні.
У січні ФФУ заявила про бажання позмагатися за право проведення матчів ЄВРО-2020, який пройде в 13 містах по всьому континенту. В числі 32 національних асоціацій УЄФА вона подала відповідну заявку, взявши участь у першій стадії відбору і маючи всі підстави розраховувати на успіх. Ще б! Тільки-тільки відгриміли у нас баталії ЄВРО-2012, сучасні арени, аеропорти, готелі та інша інфраструктура – у повній бойовій готовності, місцеві фахівці навчені, враження від східно-європейського футбольного свята в УЄФА залишилися самі що ні на є позитивні. Як тут було не замахнутися на три-чотири топ-ігри і право стати співорганізатором ще одного незабутнього дійства?
Однак ФФУ оступилось на першому ж кроці – зробила стратегічний промах, заявивши столичний «Олімпійський» на «елітний пакет» (хто б, цікаво, віддав Києву другий фінал за дев’ять років?), а «Донбас Арену» – на «стандарт». Необдуманий хід помітно зменшив шанси України, але не звів їх до нуля. За місце під сонцем ще можна було пободаться, і Виконком федерації навіть проголосував за участь у другому етапі відбору. З якої причини рішення поважного органу було проігноровано, можна тільки здогадуватися. До 25 квітня, коли закінчився термін подачі таких заявок, таких в УЄФА виявилося 19. Української серед них не було.
Хто чи що змусило Конькова забути про грандіозному проекті, той пояснювати відмовився, порадивши журналістам звертатися в прес-службу ФФУ. Однак і там добитися переконливих відповідей на прості питання не вдалося. Лише Дмитро Булатов потім констатував, що запит ФФУ про погодження її позиції по ЄВРО-2020 з позицією керівництва країни в Міністерство молоді і спорту так і не надійшов…
8. САГА ПРО КУБКОВОМУ ФІНАЛІ
Дивна річ: у понеділок ввечері, 12 травня, менш ніж за три доби до фіналу Кубка України, громадськість перебувала в повному невіданні, де відбудеться вирішальний матч, у скільки почнеться, і зможуть на ньому присутні глядачі.
Спочатку виконком ФФУ, з легкої руки якого українські клуби змушені були їздити на ігри в окупований Росією Крим, без тіні сумнівів довірив право прийняти фінал Харкову. Рішення викликало хвилю протестів не лише тому, що в цьому місті за останні шість років трофей вручали тричі. У Харкові орудують сепаратисти, на вулицях виникають вуличні сутички, не вберігся від кулі навіть мер – про який футбол в таких умовах можна вести мову?
Не зумівши переконати Конькова в особистій бесіді, Булатов звернувся за підтримкою до Міністерства внутрішніх справ, чия позиція в підсумку і стала визначальною. Внемля рекомендацій МВС, Ковзанів товаришами не тільки прийняли рішення проводити без глядачів матчі 29 туру і кубковий фінал, але і перенесли останній в Полтаву.
Однак і цей вердикт ніяк не назвеш вдалим. Полтава знаходиться в 2 годинах їзди від того ж Харкова, а значить, перебуває у все тій же вибухонебезпечній зоні. Що завадило ФФУ відразу віддати вирішальну зустріч розіграшу раніше жодного разу не удостаивавшемуся такої честі Львову з його першокласним стадіоном, прекрасною інфраструктурою і мирної атмосферою? Адже тут можна було б сміливо запускати на трибуни вболівальників. Як це можна було б робити в тому ж Києві, за останній місяць встиг хлебосольно зустріти і «Шахтар», і «Чорноморець».
На жаль, як і у випадку з заявкою на ЄВРО-2020, мотиваційна частина рішення членів виконкому ФФУ залишилася цілковитою загадкою. Спроба прес-служби федерації обілити своїх патронів успіхом не увінчалася, швидше – навпаки.
Коньков при цьому ще й став у позу. Подейкують, навіть пробував скаржитися в УЄФА на тиск з боку Булатова, ризикуючи накликати на Україну серйозні санкції. Однак з Ньона ніякої реакції не було – там, мабуть, швидко розібралися, що до чого.
Таким чином, пасивна позиція відомства Конькова, який не зумів чи не захотів захистити інтереси вболівальників та футболістів, виллється в перший фінал національного кубка, який пройде при порожніх трибунах. І яка тепер різниця, де саме».
Цей матеріал був опублікований «Футбольним клубом» ще в середині травня, проте з тих пір громадськість не побачила навіть мінімальних спроб виходу з піке. Та ж тема кримських клубів на сьогоднішній день із-за тривалої бездіяльності та мовчання ФФУ раз за разом підриває інформпростір за рахунок російських ЗМІ і в потрібну їм сторону.
Зате в самій федерації продовжують відбуватися незрозумілі, на перший погляд, речі. Наприклад, з моменту приходу Конькова на пост глави ФФУ абсолютно необгрунтовано було призупинено членство вже трьох структур – асоціації «Футбол-захід», асоціації футбольних арбітрів та Молодіжного футбольного союзу. Не залишені, судячи з усього, і недавні спроби «прибрати» ексклюзивного комерційного партнера – компанії «Україна Футбол Інтернешнл», туристичного партнера «Спорт Лайн Тревел», громадське об’єднання «Граємо за Україну разом», ряд спортивних товариств («Динамо», «Спартак», «Україна» тощо).
Втім, дивного тут нічого немає – об’єднує ці абсолютно різні за спрямованістю і структурі діяльності організації те, що вони не підтримували ті чи інші рішення нинішнього президента ФФУ та його управлінської команди. У цьому контексті, до речі, звертає на себе увагу і зміна керівництва Професійної футбольної ліги, до чого теж доклав руку глава ФФУ.
Абсолютно очевидно – Коньков відчуває, як стискається навколо нього кільце масового невдоволення. Розуміючи, що вже найближчим часом може втратити свою посаду, він гарячково вживає будь-які кроки, щоб зберегти зручний для нього особисто порядок речей, але не для українського футболу.
ЗБІРНА УКРАЇНИ. ПІДГОТОВКА З БАР’ЄРАМИ
До речі, встигни глава федерації «розібратися» з компанією «Україна Футбол Інтернешнл», напевно не минути б йому ще одного проколу. На початку тижня національна команда Парагваю категорично відмовилася їхати в Україну для проведення товариського матчу з нашої збірної, який був запланований на 3-е вересня.
«Асоціація футболу Парагваю запропонувала перенести товариський матч між національними збірними України та Парагваю, який повинен відбутися 3-го вересня, на нейтральну територію. На жаль, ми не отримали жодної відповіді від ФФУ на нашу пропозицію. Таким чином, наша футбольна делегація не поїде в Україну через загрозу військових дій і тероризму. Подібна ситуація описана в пункті 4.1 цього контракту, укладеному між нашими федераціями, як форс-мажор», – говорилося в повідомленні на офіційному сайті Асоціації футболу Парагваю. (Sport.ua, 26.08.14).
Залишався лише один варіант – в терміновому порядку знайти команду, яка погодилася б приїхати в Україну. І тут треба віддати належне представникам «УФІ», які протягом 12-ти годин знайшли заміну парагвайцам. Командою, яка дала згоду приїхати 3 вересня на матч до Києва, стала збірна Молдови. Таким чином, підопічні Михайла Фоменка не залишаться без такої необхідної ігрової практики напередодні старту у відбірній кампанії ЄВРО-2016 зі словаками (8 вересня).
«Готуємося, як і запланували. Збираємося 1 вересня. Спочатку зіграємо, а потім уже подивимося, краще це чи гірше, – як завжди лаконічно прокоментував «Вістям» (27.08.14) ситуацію зі зміною спаринг-партнера наставник «синьо-жовтих». – Ближче Молдова за стилем до Словаччини, ніж Парагвай? Напевно…»
Між тим, Фоменко оголосив список гравців, які готуватимуться до спарингу і першій офіційній грі міжнародного сезону. Звертає на себе увагу, що в обоймі відразу п’ять потенційних дебютантів – Громов, Ковальчук, Дитина, Шахов та Будковський. Після тривалої перерви можуть з’явитися у складі головної команди Гладкий і Гоменюк.
«Цей факт цілком зрозумілий скороченням кількості легіонерів в українських клубах і амбіціями молоді, міцно ухватившейся за свій шанс і енергійно постучавшейся в двері національної команди. А плутанина з суперником нашої збірної команди у товариському матчі, якщо й здатна вплинути на бойовий дух нашої команди, то мінімальний», – резюмує «СЕ в Україні» (27.08.14).
Як кажуть, не завдяки, а всупереч, дай Бог переживемо і це…
