На той момент, коли головний тренер національної команди Михайло Фоменко оприлюднив список гравців, викликаних у збірну, він не провів на полі в поточному сезоні жодної хвилини, однак за два тижні ситуація істотно змінилася.
Голкіпер «Шахтаря» Андрій П’ятов відіграв за клуб два матчі (обидва – на нуль) і своєю впевненою грою продемонстрував, що перебуває в повному порядку. При цьому в запасі у основного воротаря «синьо-жовтих» є спаринг з Молдовою. Після можливої участі в ньому всі розмови з приводу відсутності ігрової практики залишаться розмовами. Тим більше, що від добра добра не шукають, а П’ятов при Фоменко провів 14 поєдинків, в яких пропустив шість м’ячів (у середньому-0,43 за гру), попутно встановивши новий рекорд України – 752 хвилини поспіль без пропущених голів!
… В збірну він приїхав в неділю, а напередодні побував у зовсім не чужий для себе Полтаві, де взяв участь у проведенні дитячого турніру пам’яті Віктора Носова. Після урочистої церемонії закриття цього меморіалу Пятов відповів на запитання представників ЗМІ, серед яких був і кореспондент «Команди».
– Андрій, кому належить ідея організації цього турніру?
– Першим її озвучив мій друг, футбольний менеджер Олександр Кисткин, а потім цю ініціативу підтримали Саня Чижов, Сергій Кравченко, Григорій Ярмаш, Денис Кулаков і Вова Попов, з якими ми разом виступали у Полтаві під керівництвом Віктора Васильовича. Посприяла проведенню змагань і «Ворскла». Генеральний директор клубу Дмитро Яворський теж брав участь у нагородженні переможців.
– Хто виграв?
– Діти, у яких було багато позитивних емоцій. Носов любив возитися з малечею, сам працював у школі «Шахтаря», завжди приділяв увагу молоді, не боявся ризикувати, в тому числі і тоді, коли «Ворскла» боролася за виживання, а він ставив мене в основний склад.
– Мудрий був фахівець?
– Не те слово – Васильович дав мені багато порад! Я про них пам’ятаю і донині. Коли «Шахтар» перейшов, він мене з дружиною щотижня на чай запрошував. Говорив не стільки про те, як потрібно ловити м’ячі, скільки про те, як освоїтися в такому клубі. Допомагав, загалом, і у футбольних питаннях, і в життєвих.
– Щось особливе вкарбувався в пам’ять?
– Та багато чого! Наставник, наприклад, забороняв воротарю, а також захисникам бігти до чужих воріт, щоб привітати партнера з голом. Говорив: «Стійте на місці, порадіємо потім у роздягальні».
– Але ти ж зараз все одно бігаєш?
– Раніше бігав тільки тоді, коли «Шахтар» забивав перший м’яч. Була така прикмета. Знаєте, футболісти часто забобонні, тому і стежать за всякою нісенітницею (посміхається).
– Зате фахівці і журналісти відстежують статистику, яка на момент проголошення останнього списку збірників була невблаганна – Андрій П’ятов не зіграв у цьому сезоні жодної хвилини! На тебе це якось тиснуло?
– Я собі голову подібними думками не забивав. Думав тільки про те, що тренер мені довіряє, і цю довіру треба виправдовувати щодня. Потім, коли вже оприлюднили список, мене підтримав Мірча Луческу, який дав можливість зіграти в двох матчах. Це дуже мудрий фахівець, і він завжди думає не тільки про результати команди, але і про футболістів, намагається їм допомогти.
– Така довіра окрилює?
– Звичайно. Але довіра, як часто говорив Віктор Носов, категорія не нескінченна. Тому тепер все залежить тільки від мене.
– З яким настроєм вирушаєш у збірну?
– В цю команду завжди їдеш з особливими почуттями. З багатьма хлопцями ми не бачилися, здається, рівно 100 днів. Початок нового відбіркового турніру, нові завдання – все це дуже цікаво.
– У збірну викликані ще два голкіпера – Денис Бойко і Дмитро Безотосний. Як оціниш своїх конкурентів?
– Свого часу Сергій Долганський, який теж виховував мене в «Ворсклі», вчив ніколи не обговорювати дії своїх колег. Ми їмо один хліб, тому я можу сказати тільки одне – це гарні хлопці, і у мене з ними хороші стосунки.
– Не так давно кіпер «Динамо» Олександр Шовковський натякнув, що готовий повернутися в національну команду…
– Мені здається, за нього говорить його стабільна гра, і якщо він впевнений у своїх силах, то чому б і ні? Конкуренція з таким виконавцем піде на користь будь-якому воротарю збірної.
– Чим запам’яталося перебування у національній команді з голкіпером «Динамо»?
– Це був великий досвід. Коли я вперше потрапив у збірну, приїхавши туди з «молодіжки» на ЧС-2006 в Німеччині, то спочатку навіть соромився підходити до Шовковського. Це був мій кумир! Будучи 14-річним хлопчаком, я дивився по телевізору, як він блискуче виступає в Лізі чемпіонів, а тут опинився з ним в одній команді.
Втім, спочатку ми разом майже не тренувалися, оскільки на чемпіонаті світу у нас був різний графік роботи – Саша знаходився в групі тих виконавців, які грали і відновлювалися, а ми проводили заняття окремо. Це вже потім мені пощастило працювати з ним в одній групі, і я в нього багато чого навчився.
– Андрій, в найближчих поєдинках збірної не допоможуть багато ключові виконавці. Важко буде?
– Безумовно. Але я думаю, що наші тренери щось придумають, а ті хлопці, які отримають свій шанс, неодмінно його використовують.
– Що скажеш про майбутніх суперників?
– З молдаванами ми добре знайомі, зустрічалися з ними в минулому відбірковому циклі. Але головний матч – проти Словаччини. Думаю, буде важка гра. Більшість словаків виступають в європейських клубах і володіють великим досвідом, так що будемо налаштовуватися дуже серйозно.
– З Молдовою у тебе, до речі, особливі рахунки. Чи Не так?
– Так, забили мені тоді, в Одесі, хоч і красивий, але зовсім не обов’язковий гол. При рахунку 2:0 ми трохи розслабилися і поплатилися за це.
– Але з того м’яча пішла твоя рекордна для збірної України суха серія!
– Так вона могла бути і більше (посміхається). Взагалі-то, всі ці серії – для вболівальників і журналістів. Для нас краща серія – переможний рахунок на табло. А який саме, не так вже й важливо.
– Зовсім скоро «Шахтар» чекає черговий старт у Лізі чемпіонів. З жеребкуванням вам, здається, на цей раз пощастило. Згоден?
– На такому рівні подібні заяви краще не робити. Нормальна, рівна група, а якщо хтось вважає, що немає зіркових клубів, то нас це жодним чином не розслабляє. Навпаки, ми добре розуміємо, що попит буде особливий, напевно вболівальники чекають виходу в плей-офф, так що потрібно виправдати їх очікування.
