Кілька років тому протистояння «Металіста» і «Дніпра» охрестили «міні-класіко». Звичайно, в той період команди, які оспорювали виключно 3-е місце, і не могли претендувати на те, щоб матчі між ними носили визначення «класіко».
Воно в нашому футболі було одне і затмевало собою інші принципові битви.
Ось тільки куди поділася тепер зарозумілість динамівських і шахтарських фанів? «Металіст»і «Дніпро» скуштували принадність срібного успіху, зазнавши при цьому навіть щось подібне розчарування (особливо синьо-біло-блакитні в минулому сезоні) від упущеного титулу.
Нині харківсько-дніпропетровські розбирання – в епіцентрі уваги футбольної України, а самі клуби стали повноцінними членами великої четвірки. Розмови про те, що четвірка потихеньку трансформується в трійку, що йдуть зараз все частіше, заглушити нелегко. Це під силу лише «Металісту», вже поступається по ходу сезону іншим представникам елітного клубу українського футболу, але повного рішучості надолужити згаяне в матчі з одвічним суперником.
«Металіст» і «Дніпро» в останні роки привчили нас до того, що матчі між ними виглядають на одному диханні, захоплюють з першої хвилини і тримають в напрузі до самого фінального свистка. Іноді навіть післяматчеві прес-конференції несуть на собі печатку протистояння – супроводжуються тренерськими словесними пікіровками.
Новітня історія матчів між суперниками – все одно що книга з популярної детективної серії «Ліки від нудьги», складеної Борисом Акуніним, – відірватися неможливо. Але сучасність сучасністю, а давайте зробимо невеликий екскурс в історію і згадаємо найбільш бойові битви при Дніпропетровську та Харкові.
1. 15.07.2004. ДНІПРО – МЕТАЛІСТ – 4:2 (2:1)
Ця гра відкривала черговий чемпіонат України. 8-тисячна аудиторія побачила прекрасний футбольний спектакль, кожен з таймів якого завершився мінімальною перемогою «Дніпра». Один з голів у тій грі на рахунку футболіста, який визначає обличчя нинішнього «Дніпра», на жаль, зараз травмованого Руслана Ротаня. Відзначу і нереалізований Олександром Рикуном пенальті. «Весела зірка українського футболу», як назвали його московські журналісти, тоді захищала кольори синьо-біло-блакитних.
2. 05.04.2009. МЕТАЛІСТ – ДНІПРО – 3:2 (2:1)
Обмін гольовими ударами (у харків’ян відзначився Жажа, а також дубль на рахунку Девіча, у дніпропетровців досягли успіху Бєлік і Ротань) закінчився з перевагою «Металіста». Господарям поля, за успіхом яких спостерігала без малого 20-тисячна аудиторія, допомогло вилучення дніпропетровця Євгена Боровика в епілозі першого тайму. Примітно і те, що автори голів «Дніпра» через дві-три хвилини після свого успіху отримували жовті картки.
3. 12.12.2009. МЕТАЛІСТ – ДНІПРО – 3:2 (3:0)
У тому ж році на тому ж місці з тим же результатом, при такому ж погану якість газону (оцінений «трійкою», як і навесні), але в іншому чемпіонаті і з іншого сюжетною лінією. На цей раз «Металіст» взявся за справу з перших же хвилин і вже до кінця першого тайму провів три м’ячі у ворота гостей. Олександр Рикун на цей раз забив за «Металіст», дублем відзначився Жажа (його цілком можна очікувати на полі у жовто-синій футболці і в майбутній уїк-енд). Але після перерви «Дніпро» доклав максимум зусиль, щоб переламати хід боротьби. Стараннями Євгена Селезньова та Максима Калініченка до 58-й хвилині розрив у рахунку був скорочений до мінімуму, але більшого, незважаючи на всі потуги, дніпропетровцям домогтися не вдалося.
4. 06.10.2013 – 04.12.2013. ДНІПРО – МЕТАЛІСТ – 2:2 (2:1)
Безпрецедентно тривалий матч минулого сезону, здається, ще не встиг стертися з пам’яті вболівальників. Почали в жовтні – закінчили в грудні. Причина – проблеми у висвітленні на «Дніпро-Арені». Якщо в жовтневій частини поєдинку краще виглядав «Дніпро», що і знайшло відображення у переможному рахунку першого тайму, то взимку переконливіше був «Металіст», який зумів зрівняти рахунок.
5. 30.04.2006. МЕТАЛІСТ – ДНІПРО – 0:6 (0:1)
Принизливої домашньої поразки від принципового суперника досі є одним з найбільш неприємних спогадів харківської торсиди. Мирон Маркевич, який тренував тоді харків’ян, після матчу тільки розвів руками: «Буває». Парадоксально, але в тому чемпіонаті «Металіст» зміг випередити «Дніпро» на одну сходинку в турнірній таблиці. При рівності очок і негативною різницею забитих і пропущених м’ячів (- 7) «Металіст» перевершив одвічних суперників по загальному числу перемог. «Дніпро» ж, маючи різницю забитих і проущенных м’ячів +10, задовольнився 6-м місцем.
6. 10.08.1983. ДНІПРО – МЕТАЛІСТ – 2:1 (0:1)
У серпні 1983 року «Дніпро» на всіх парах мчав до свого першого союзному чемпіонства, і на цьому шляху дуже значущим був матч проти харків’ян. У грі першого кола у Харкові суперники задовольнилися нічиєю (відзначилися знакові для своїх команд футболісти Юрій Тарасов і Олег Протасов), у Дніпропетровську ж компромісів на поле місця не було.
В той день у місті на Дніпрі пройшов найсильніший злива паралізувала рух транспорту і заливший водою полі «Метеора». Може бути, це трохи злякало публіку (цифра в 22 300 глядачів для тогосезонного «Дніпра» досить скромна). До складних умов швидше пристосувалися гості, і вже в дебюті матчу екс-дніпропетровець Сергій Миколайович Мотуз відкрив рахунок. Потім був удар Володимира Устимчика у поперечину і непримиренна боротьба на важкому в’язкому газоні. Гостріше «Дніпро» заграв після перерви, коли на поле вийшли Геннадій Литовченко та Олег Протасов. Шквал атак на ворота харків’ян матеріалізувався у два забитих голи. Спочатку Протасов відгукнувся на передачу Миколи Павлова, а під завісу матчу, залишивши не у справ двох харківських оборонців, дотепно переграв Юрія Сивуху.
Та перемога «Дніпра» пам’ятна його вболівальникам ще й тим, що після неї їх улюбленці вийшли на чисте 1-е місце (благо, мінчани, делившие з ними лідерські функції, в тому турі оступилися, зігравши вдома внічию з ЦСКА). 1-й рядок турнірної таблиці «Дніпро» вже не віддав нікому, ставши в підсумку чемпіоном СРСР.
7. 01.10.1989. МЕТАЛІСТ – ДНІПРО – 0:4 (0:2)
Сезоном раніше команди досягли вагомих успіхів: «Металіст» вперше виграв Кубок СРСР, а «Дніпро» вдруге став чемпіоном великої країни. Під завісу сезону-89 і «Дніпро», і «Металіст» йшли в лідируючій групі: дніпропетровці – другими, а харків’яни – п’ятими. Гра була дуже важливою для боротьби за медалі. Але, власне, в самому матчі боротьби не вийшло: «Дніпро» просто знищив своїх суперників. Хет-трик незабутнього Миколи Кудрицького розчарував 14 000 харківських уболівальників, собравшися на трибунах стадіону «Металіст».
