Вашій увазі найважливіші складові в грі київського «Динамо» під керівництвом Сергія Реброва.
18 вересня, усього після двох років з того моменту, як знаменитий нападник «Динамо» став асистентом тренерського штабу киян Сергій Ребров дебютував у єврокубках вже в якості головного тренера команди. З моменту його призначення на цю посаду пройшов всього тримісячний ігровий період – більш ніж стрімка кар’єра. Після низки тренерських невдач і безлічі розмов про остаточно назрілої необхідності залучення іноземного фахівця з ім’ям», керівництво київського клубу все ж зробив ще одну спробу звернутися до кола власних ресурсів.
За цей час Sport.ua уважно стежив за роботою молодого тренера в очікуванні можливості оцінити результати його роботи на такій відповідальній посаді. Тим більше, що обставини, в яких він сьогодні працює з оглядкою на найближче минуле команди, можна без сумнівів назвати драматичними. Про мірою відповідальності і покладених уболівальниками надіях говорити зайве. І ось слушна нагода випала – пройшов достатній часовий період, за який у грі вже можна реалізувати власні нові ідеї і принципи.
Команда вступила в новий сезон чемпіонату з низкою кадрових змін, які, очевидно прийняті і головним тренером. «Динамо» стартувало в іграх європейського клубного турніру. Яким же сьогодні представляється київське «Динамо» сергія Реброва? Що вже вдалося зробити і в якому напрямку розвивається гра команди з точки зору тактики?
Відразу слід зазначити, що перші штрихи нового тактичного малюнку киян стали проявлятися ще на кінець минулого сезону. Вже це змушувало констатувати, що в тренерському штабі тоді ще в.о.» Реброва ведеться значна робота. Ймовірно, перші її результати краще видно зсередини клубної кухні і змусили керівництво команди прийняти важливе рішення про призначення Сергія Станіславовича на цей пост.
По закінченні більшого часу вони стали проявлятися і ззовні, на футбольному полі. Спробуємо перерахувати найбільш помітні складові ігрової філософії головного тренера «Динамо» сьогодні.
Тактична схема, реалізована командою на полі, спостерігається більш ніж виразно. У цьому, до речі, полягає важлива відмінність команди Реброва від варіантів ряду попередників, спостерігаючи за якими навіть по результату матчу деколи важко було визначити ймовірні тактичні завдання і ролі гравців. Сама по собі вираженість тактичної побудови не є чеснотою – багато футбольні команди у нас і за кордоном успішно грають в гнучкому тактичному ключі і на імпровізації окремих виконавців. Однак вже те, що ігрову побудову команди на полі досить чітко спостерігається, змушує констатувати наявність чіткої тренерської установки і дисципліну її виконання футболістами. Це особливо важливо в нинішніх умовах.
Отже, зрозуміло, що команда будує свою гру за схемою 4-1-4-1. Над четвіркою захисників розташовується Рибалка, страхує захисників, і вже вище, на рівні флангових хавбеків Беланда і Сидорчук. Друге: дана структура організації гри використовується і в атаці і в обороні, а заміни виконуються переважно «по позиції» (Ленс – Калитвинцев, Сидорчук – Велозу, Бурда – Селін).
Третій елемент, який поки виявляється більш явно в іграх всередині чемпіонату – високі позиції крайніх захисників. При цьому особливо важлива розігрується роль належить Макаренко, який володіє відповідними навичками в організації гри. Це не може не вселяти оптимізм – ще в часи гри Макаренко «Говерли» Олександр Севідов використовував універсальні навички цього гравця, і періодично – в якості центрального півзахисника. Вже тоді молодий вихованець «Динамо» звернув на себе увагу організаційної грою. Тому повернення його на провідні ролі у власному клубі, де він витіснив з цієї позиції і Селіна, і Тремулінаса, представляється аж ніяк не випадковим.
Атаки на лівому фланзі через зв’язку Макаренко – Ленс. Пунктирна лінія – переміщення гравців, суцільна – типові передачі.
Четвертим (і одним з найбільш важливих) принципів гри «від Реброва» є швидка доставка м’яча в атаку з використанням довгих передач. У матчі проти «Ріу Аве» портал WhoScored.com нарахував таких 73 із загального числа 389 передач. Без малого це 19%, що навіть багато для команди, яка будує свою гру в подібному ключі
Таким чином, можна однозначно стверджувати, що даний тактичний елемент є ключовим. Це просто-таки єлей на душу численних супротивників гри «Динамо» часів Сьоміна, коли розіграш будувався в неспішному темпі і з великою тривалістю попередньої стадії. Багато до речі називають цей футбол «спартаківських», що помилково. Скоріше це «романцевский» стиль, що далеко не одне і те ж.
Однак залишимо такі теоретичні вишукування до кращих часів. Поки ж можна явно виділити постійних адресатів довгих передач голкіпера та захисників – Кравця та Ленса.
Зліва: вихід в атаку довгим пасом через Кравця. Праворуч – підключення Види, які були корисні в результаті його вдалої гри в цьому матчі у відборі і перехоплення в центрі поля. Сумарно він виконав їхні 9 разів, і один з них дав старт гольовий атаці
Тут ми змушені відзначити мінуси, які на тлі такого суперника, як «Ріу Аве», виглядають особливо тривожно: за матч гравці передньої лінії «Динамо» безпосередньо виграли лише 3 верхових м’яча.
Виглядає неправдоподібно, але активна гра середньої лінії «Динамо» вже на підборі і її 4-х позиційний складу (без нападника) дозволяло в цьому матчі уникати швидких втрат м’яча. А поки можна виділити даний факт як проблему. Докази – 67% програних дуелей за верхові м’ячі за підсумками матчу з «Ріу Аве» і 30%-35% браку передач у захисників, пасовавших вперед (крім Макаренка, у якого 29%). В результаті, за загальною точності передач «Динамо» поступилося «Ріу Аве».
Крім того, згадаємо ряд гострих моментів португальців, які вони мали в штрафній «Динамо» в грі і на стандартах. Прямим наслідком ставали їх удари по воротах, і тільки низька точність (29% в створ) не дозволила «Ріу Аве» хоча б розмочити рахунок.
Це найважливіше, що можна сказати про гру «Динамо» в обороні сьогодні. Який би не був рахунок і рівень суперника, але якщо він за гру завдає по воротах 21 (!) удар – тому є причини, а пізніше неминуче будуть і наслідки.
Можна згадати, що візуально більшість ударів «Ріу Аве» були виконані з меж штрафного, тобто, були потенційно небезпечними за визначенням. Позитивну оцінку при грі в обороні в цьому матчі заслужив хіба що Драгович – за даними WhoScored.com на його рахунку цілих 11 підбирань і 2 перехоплення.
Швидка доставка м’яча будується переважно через флангові зони. Це п’ята найважливіша риса в роботі Реброва сьогодні і вона теж є абстрактним стереотипом, реалізації якого так довго жадали побачити в грі «Динамо» вболівальники. І ось сьогодні ці часи настали. За даними все того ж WhoScored.com через фланги проти «Ріу Аве» – «Динамо» атакувало в 73% випадків. Це майже на 10% більше в перерахунку на обидва напрями у порівнянні з центральною вертикаллю – досить помітна тенденція.
ВИСНОВОК
З моменту призначення Сергія Реброва на посаду асистента минуло всього 2 роки, головного тренера – 3 ігрових місяця. Можна констатувати, що цей час не втрачено даремно. Тренерський штаб «Динамо» працює, а не рахує дні біля керма команди. Підтвердженням тому є чітко сформовані основні елементи гри команди, які видно і можуть бути перераховані.
У команди «Ребров эдишн» є своє обличчя, є і явні недоліки. В першу чергу вони стосуються гри в повітрі і оборони, де ймовірно багато що зміниться з поверненням Хачеріді. Напевно посилить гру і оборону в центрі поля поява Гармаша, але це поточні проблеми, яких не може не бути.
Але головне, що є у нинішнього «Динамо», це тренерський штаб, який працює і вже демонструє перші результати. Вже це зобов’язує надати нинішньому колективу, очолюваному Сергієм Ребровим, час.