Генеральний директор Карпат Ігор Дедишин «пройшовся», в тому числі, і по голові атестаційного комітету ФФУ, голови профспілки «Футбол України» Ігорю Гатауллину, якого зарахував до лав «підпільного синдикату».
Додзвонитися р-ну Гатауллину вдалося тільки у вівторок. Виявилося, останній тиждень він вимушено перебуває у сімейних справах за кордоном.
– Як Ви можете прокоментувати звинувачення пана Дедишина?
– Не буду коментувати ці абсурдні заяви. Боюся видатися нескромним, але я сорок років працюю у футболі на різних посадах і ні разу не давав приводу засумніватися у своїй чесності та професійності. Так, у разі виникнення трудового спору, я в першу чергу стану на бік футболіста чи тренера, якщо їх правота незаперечна. Але адже саме це є головним завданням Всеукраїнської профспілки «Футбол України», який маю честь очолювати.
– Що Ви збираєтеся зробити у зв’язку з озвученими звинуваченнями?
– Є такий афоризм: ” якщо люди підозрюють, що ви щось приховуєте, значить, у вас дуже хороша репутація. Про кожну людину потрібно судити по його роботі і вчинків. І робити це має все футбольне співтовариство, а не одна людина. Адже щоб займатися голослівними звинуваченнями багато розуму не треба.
Ще раз підкреслю, не збираюся коментувати надумані слова пана Дедишина, ні, тим паче, виправдовуватись. Вважаю, якщо ми говоримо сьогодні про європейський вибір, про європейський вектор розвитку всієї країни, то мої наступні кроки лежать на поверхні. Згідно з процедурою, я вже звернувся в три інстанції з єдиним проханням – провести всебічне, об’єктивне і незалежне розслідування. А саме комітет з етики і чесної гри ФФУ, виконком ФФУ (тому що вважаю, що вищий орган управління між конгресами зобов’язаний вивчити висновки КЭЧИ, обговорити питання та прийняти по ньому рішення) і контрольно-дисциплінарний комітет ФФУ (як орган, що приймає перші санкційні рішення).
Хотілося б особливо відзначити: моя совість перед львівським футболом, його вболівальниками та клубом чиста. Адже, незважаючи на всі «проти», можливо, навіть пішовши проти здорового глузду, я умовив своїх колег по аттестационному комітету ФФУ видати «Карпатам» атестат на участь в Прем’єр-лізі. Чи шкодую про це тепер? Ні в якому разі. Адже інакше, не виключено, клубом перестали займатися взагалі, а футболісти так ніколи б і не дочекалися виплат боргів. І найголовніше, львівська футбольна торсида, львівські вболівальники перестали б отримувати заряд позитивних емоцій від гри улюблених футболістів свого улюбленого клубу.
Так чи інакше, переконаний, що в будь-якому спорі, в будь-якому конфлікті повинні перемагати закон і справедливість, а не емоції, домисли і припущення.
