Представники клубів УПЛ – про резонансну заяву генерального директора «Карпат» Ігоря Дедишина про наявність в українському футболі підпільного синдикату.
Чи згодні ви з думкою Ігоря Дедишина, що в Україні існує підпільний синдикат, який впливає на всі процеси, що відбуваються в українському футболі? Якщо так, то який вихід із ситуації?
Президент «Динамо» Ігор Суркіс:
«Я думаю, щоб когось звинувачувати, треба розташовувати фактами. Так огульно критикувати кого-небудь без фактів, напевно, не можна. Пан Дедишин серйозна людина – я думаю, якщо він це сказав, то у нього є докази. У будь-якому випадку у нього попереду непростий шлях: довести, що дійсно таке мало місце бути.
Київським Динамо не доводилося стикатися з правосуддям Федерації футболу – всі контракти ми виплачували вчасно. Зіткнемося ми з цим, я теж міг би щось сказати. Нещодавно у нас була справа Блохіна, з нас нічого не вимагали.
Шкода, що мене ніхто не слухає, коли я кричу про відсутність Прем’єр-ліги. Ситуація зі скасуванням золотого матчу – нонсенс. Що хочуть, те й творять, доходить до смішного. Нікого не поставили до відома, нікого не спитали – де зібралися, прийняли рішення. Всі чудово розуміють, кому це все треба».
Генеральний директор «Шахтаря» Сергій Палкін:
«Менеджмент Карпат не в перший раз намагається у своїх проблемах звинувачувати всіх, тільки не себе. Це вже починає входити в звичку. Нещодавно у Львові на стадіоні Україна нібито трава не росла (хоча експерти, які були з перевіркою на їх стадіоні, однозначно сказали, що їх поле знаходиться в такому ж стані, як на Арені Львів), Карпатам грати ніде було. Хто винен? Ви здивуєтеся – Шахтар! Тепер перед гравцями, у тому числі іноземцями, не виконуються договірні зобов’язання, не виплачуються гроші. Нескладні, прямо скажемо, умовиводи Дедишина приводять до висновку, що причина, виявляється, знову в Шахтарі… Але вибачте, наскільки мені відомо, цілий ряд гравців Карпат, а саме: Кузнєцов, Ощипко, Федецький, Крістобаль, Мілошевіч, Богатінов, Гудима, Штіліч, виграли судові позови проти львівського клубу. І зробили вони це не тільки в Палаті з вирішення спорів ФФУ, але і у Спортивному арбітражному суді Лозанни!
Простіше кажучи, Карпати мають гроші цим гравцям, але платити не хочуть, причому витримують свою позицію протягом вже багатьох місяців, навіть незважаючи на рішення авторитетної міжнародної судової інстанції. Тоді, за логікою Дедишина, CAS – теж кишенькова організація ФК Шахтар?!
Тому я хочу відповідально сказати, що заява Дедишина – цілковитий абсурд. Менеджменту Карпат для початку потрібно розібратися з власним клубом: налагодити платіжну дисципліну і навчитися виконувати договірні зобов’язання. Карпати гідні більш професійного підходу в управлінні. Тому що їх невміння або небажання виплачувати згідно з контрактами гроші гравцям кидає тінь на весь український футбол».
Генеральний директор «Дніпра» Андрій Стеценко:
«Мені важко розділити думку Ігоря Дедишина, або, навпаки, не погодитися з ним в силу того, що Дніпро не стикався з тим, щоб представники Контрольно-дисциплінарного комітету або Палати з вирішення спорів натякали нам або відкрито говорили, що прийняття потрібного нам рішення коштує якихось грошей. Якщо у шановного колеги є такі факти, вважаю, що йому потрібно звернутися у відповідні органи, які дали б їм належну оцінку.
Разом з тим вважаю, що в нашому футболі достатньо проблем. Це і горезвісний суддівський питання, і, наприклад, те, що Федерація футболу не прислухається належною мірою на думку клубів. В результаті якісь, на наш погляд, конструктивні пропозиції не втілюються в життя, і, навпаки, без нашої думки до Регламенту можуть бути внесені якісь зміни. Якщо подібне буде продовжуватися і надалі, не виключено, що клуби будуть ініціювати питання про зміну керівництва федерації».
Перший віце-президент «Металіста» Володимир Карпенко:
«Металіст завжди грає чесно, здобуває перемоги і зазнав поразки лише на футбольному полі. Що стосується озвучених заяв, то у нас немає фактів, щоб міркувати про достовірності звинувачень. Тому з нашого боку було б неетично коментувати дані слова».
Генеральний директор «Зорі» Сергій Рафаїлов:
«Не все в нашому українському футболі добре, але для того, щоб робити заяви, що в ньому існують якісь синдикати або інші злочинні групи, на мій погляд, потрібні вагомі докази. І я не вважаю, що щось подібне існує насправді.
Спортивний директор донецького «Металурга» Вардан Ісраелян:
«Що значить, «згодні або не згодні»? Якщо він говорить, у нього є докази – нехай. А у мене таких фактів немає, тому як я можу сказати, згоден я з висловлюванням Дедишина? Він каже, що Карпати стикалися з вимогами дати хабар? Ні, у Металурга не було таких випадків».
Генеральний директор «Чорноморця» Сергій Керницький:
«Я утримаюся від конкретної відповіді. Так, проблеми є скрізь, і їх треба вирішувати. Але не таким способом. На мій погляд, якщо йти таким шляхом, в результаті крайнім залишиться саме Дедишин. Якщо ти робиш такі заяви, треба мати фактами. А я сумніваюся, що у Дедишина ці факти є».
Генеральний директор «Ворскли» Дмитро Яворський:
«Не згоден з багатьма висловами Ігоря Дедишина. Зрозуміло, що зараз в українському футболі багато проблем, є маса питань до діяльності ФФУ і Прем’єр-ліги, але в загальному позицію Карпат підтримати складно. Як на мене, це виглядає якось однобоко, і при таких висловлюваннях треба подавати якісь докази. Просто так робити подібні заяви не зовсім серйозно»
Президент «Олімпіка» Владислав Гельзін:
«Олімпік – новачок Прем’єр-ліги, і пройшовши вісім турів, ми не побачили чогось подібного. Можливо, для нас все ще попереду, але поки мені складно підтримати Дедишина і поскаржитися на якісь моменти закулісного характеру».
Віце-президент «Говерли» Олександр Шуфрич
«Ми все-таки дорослі люди, і не можна говорити «синдикат», «мафія», коли нема конкретних рішень відповідних органів: чи-то футбольного правосуддя, чи-то органів з охорони правопорядку, внутрішніх справ, прокуратури. Тому такими словами не можна розкидатися направо і наліво – це ж не базар.
Щодо системи, що діє у Федерації футболу України: стосовно вирішення спорів між клубами та футболістами та іншими спорами, пов’язаними з футболом, то є питання щодо компетентності людей, котрі ухвалюють відповідні рішення у ФФУ. Є питання і щодо об’єднання єктивності та відповідності даних рішень щодо футбольного законодавства і трудового законодавства України в цілому. Якщо говорити про Палату з вирішення спорів, то, м яко кажучи, питання є.
Я можу навести приклади рішень по відношенню до футбольного клубу Говерла. Перше рішення – по футболістові Миколі Гібалюку (захисник, котрий захищав кольори Говерли з 2010 по 2012 роки – прим. Football.ua), хоча ви вже, мабуть, і забули, що такий гравець колись фігурував в українському футболі. Так ось, рішення у його справі Палата у ФФУ прийняла за тиждень, після чого ми подали апеляцію в Лозану, заплативши чималі гроші, і Лозанський суд вже два роки не знає, що з цієї справою робити. Тобто рішення на основі однакових документів русский Палата по вирішенню спорів ухвалила за тиждень, а орган, що є найсуворішим в Європі спортивним судом, не може його прийняти впродовж майже двох років через те, що матеріали справи дуже суперечливі.
Другий приклад – це вже публічна справа Олександра Севідова, яка є абсолютною копією справи Миколи Павлови та його переходу до Іллічівця, але чомусь рішення прийняті кардинально різні. На мою думку, без втручання УЄФА та ФІФА саме у внутрішні справи, які зараз є в Палаті з вирішення спорів ФФУ, наразі обійтися не можна. Але знову-таки: ми маємо діяти у правовому полі. А доки немає ніяких рішень і вироків відповідних інстанцій, ми не можемо вживати ті слова, що нині спливають у пресі, по відношенню до певних людей. Тім більше, ми є посадовими особами, і це треба враховувати.
Окрім цього зверну вашу увагу на ще два важливих моменти. Перший із них – суддівський корпус. Тому що ті, що на даний момент відбувається там… Тут вже можна прямо говорити: такого «бєспрєдєла» немає більше в жодній інстанції українського футболу. Все ж таки, на Палату та КДК ми маємо якийсь вплив – можемо подавати апеляції, хоч і достатня затратні. Тобто маємо право хоч на це. А на арбітрів ми просто не маємо жодного впливу. Ви мене вибачте, але пан Колліна – дуже далека людина від гаранта бодай якоїсь об’єднання єктивності. При всій повазі до нього, як арбітра, функціонер із нього, м яко кажучи, ніякий.
Другий момент – щодо Атестаційного комітету. На мою думку, мій колега по футбольному цеху, Ігор Дедишин трішки перегнув палицю щодо цього комітету, оскільки і щодо Говерли, і щодо інших клубів, у тому числі, Карпат, саме Атестаційний комітет ставитися у достатня лояльній формі, коли виникають ті чи інші питання. Якщо до окремих відділів ФФУ, як вісь Палати по вирішенню спорів, комітету арбітрів, КДК справді є питання, то якраз Голові атестаційного комітету наразі пред’явлення являти претензії не можна.
Слова Ігоря Дедишина про хабарі? Я скажу єдине: ми будуємо правову державу, і спілкуватимемося лише в правому полі. Якщо за руку ніхто нікого не зловив, отже про це говорити не можна. Не треба з футболу робити базар. Якщо ми хочемо щось змінити, то потрібно збиратися власникам і директорам клубів, і не в пресі кричати «Караул!», а вирішити всі питання разом при зустрічі.
Чи багато потрібно змінювати при недостачі доказів? Вважаю, якщо зберуться ті люди, котрі справді хочуть щось змінити, їм не потрібні будуть якісь докази. Все-таки, ФФУ і Прем’єр-ліга – це, скажімо так, футбольна сім’я України, а в сім’ї можна вирішувати все тихо і без скандалів. А хто хоче заробити піар ще й на цьому, далеко не найкращі часи для України та українського футболу, тому це честі не робить».
