Віце-президент УЄФА прокоментував підсумки відбулася в Ньоні чотиристоронньої зустрічі представників УЄФА, ФІФА, ФФУ і РФС, а також висловив свою думку про ймовірні шляхи вирішення кризової ситуації, що виникла навколо кримського футболу.
– Григорій Михайлович, що криється за дипломатичними формулюваннями а-ля «захід вийшло конструктивним і пройшла в позитивному ключі»? Як насправді проходила зустріч у Ньоні?
– Не чекайте від мене сенсаційних подробиць – їх просто немає. Любителів «смаженого» доведеться розчарувати – все було так, як ми згодом розповіли ЗМІ.
Але той, хто хотів прочитати між рядків щось більше, той без праці вловив, наскільки важливим для УЄФА було це захід. Як ви думаєте, якщо зустріч вшанували своєю присутністю президент Мішель Платіні і генеральний секретар Джанні Інфантіно, це говорить про особливий статус чотиристоронніх переговорів?
До речі, вони були досить конструктивні ще й тому, що модератором зустрічі виступив заступник генерального секретаря УЄФА Теодор Теодоридис. Сторони представили свої аргументи. Я ж виступив з промовою, в якій акцентував увагу на грубі порушення статутів УЄФА і ФІФА з боку РФС і підкреслив, що у наших російських колег немає іншого законного виходу з ситуації, крім як добровільне повернення в правове поле міжнародної та європейської футбольних федерацій.
Підсумком діалогу за круглим столом стало рішення про створення робочої групи, яка до середини жовтня виробить «дорожню карту» по поверненню дій РФС в рамках статутних норм ФІФА та УЄФА.
***
– Будемо відверті, результати зустрічі викликали розчарування у багатьох в Україні. Розраховували на санкції щодо росіян…
– Я вже казав в Ньоні і повторю знову. Рішення про санкції можуть приймати тільки компетентні органи, а формат згаданої зустрічі цього жодним чином не передбачав. До того ж треба чітко розуміти: для УЄФА і ФІФА санкції – це лише один з інструментів, які повинні забезпечувати виконання статутних норм. Причому, до найбільш жорстким з них – призупинення членства або виключення із складу УЄФА та ФІФА – вдаються у крайніх випадках. І лише після того, як інші способи не подіяли. Ось, скажіть, чи багато федерацій за останні роки були під загрозою дискваліфікації?
– З ходу можу згадати Іспанію, Грецію, Польщу, Боснію…
– Ви тактовно не назвали ще одну країну, але і це – хороші приклади. Дійсно, ці асоціації могли бути викинуті з міжнародної футбольної сім’ї після того, як УЄФА і ФІФА бачили порушення своїх статутів. Але кожен раз докладали величезних зусиль, щоб вирішити виниклі проблеми, не доводячи до санкцій. Зазвичай так і виходить.
– А ось Боснію, пам’ятається, виключали.
– Так, але перед цим УЄФА близько року намагався знайти спільну мову з федерацією, у якій було відразу три президента за етнічним квотами, що є грубим порушенням статутів УЄФА і ФІФА. І лише вичерпавши всі інші інструменти, вони прийняли рішення про призупинення членства.
При цьому метою було не покарати країну, а підштовхнути її на шлях вирішення проблеми. Буквально відразу був створений спеціальний комітет, який менш ніж за два місяці допоміг боснійської федерації виконати необхідні умови для скасування дискваліфікації.
***
– Тобто ви все ж таки проти санкцій щодо РФС?
– Я цього не говорив. Хочу, щоб мене правильно зрозуміли. А то мої минулі висловлювання дехто так інтерпретував, що я вийшов мало не адвокатом Росії. Продовжую наполягати, що РФС грубо порушує статути ФІФА та УЄФА, а також обмежує права ФФУ як єдиної асоціації, чия юрисдикція поширюється на територію Автономної Республіки Крим.
Моєю єдиною метою як віце-президента УЄФА є захист футбольної конституції – статутів ФІФА та УЄФА. Мій обов’язок як громадянина України – відстоювати інтереси рідної країни, залишається законослухняним членом європейської футбольної родини. Відповідно до резолюції ООН, де-юре Крим – частина України, і матчі першості Росії там проводитися не можуть.
Які кошти будуть використані, щоб повернути ситуацію в правове поле, для мене не суть важливо. Якщо я побачу, що єдиним способом переконати РФС відмовитися від незаконних претензій і авантюрних планів з управління футболом на території українського Криму є горезвісні санкції, я буду піднімати це питання перед членами робочої групи, адміністрацією УЄФА і моїми колегами по виконавчому комітету.
– Все одно, чи не здається вам, що УЄФА і ФІФА могли б якнайшвидше розібратися в ситуації? Створюється враження, що вони тягнуть час…
– Як я вже говорив, це звичайна практика – спочатку все ретельно вивчити, зважити, а потім приймати доленосні рішення. Свого часу ми, наприклад, тільки виграли від такого підходу. Як усі пам’ятають, у розпал підготовки до ЄВРО-2012 наша федерація теж була на межі дискваліфікації, після того як УЄФА і ФІФА зафіксували втручання державних та інших структур у діяльність ФФУ.
Це є прямим порушенням статті 7 статуту УЄФА та статті 13 статуту ФІФА. А якщо б у Ньоні та Цюріху тоді вчинили так, як цього вимагають наші «гарячі голови»? Не було б листів за підписом Жерома Вальке і Джанні Інфантіно (генеральні секретарі ФІФА та УЄФА. – Прим.), офіційних заяв, переговорів на вищому рівні, спеціальної комісії.
Якби ФФУ взяли – і відразу дискваліфікували? У нас відібрали право на ЄВРО-2012, викинули з Ліги чемпіонів «Шахтар», який готувався до матчів 1/8 фіналу з «Ромою» (згодом ” гірники ” дійшли до чвертьфіналу, де поступилися «Барселоні». – Прим.), «Динамо» і «Металіст» усунули б від плей-офф Ліги Європи…
Однак, на щастя для нас, УЄФА і ФІФА зробили все, щоб з однієї сторони повернути ситуацію в українському футболі в правове поле, а з іншого – не нашкодити його розвитку і не зруйнувати вистражданий загальнонаціональний проект ЄВРО-2012.
***
– Яким ви бачите подальший розвиток ситуації?
– Дочекаємося висновків робочої групи УЄФА і ФІФА, а потім – будемо дивитися. Але все ж я сподіваюся, що РФС скористається шансом і вийде з «кримського глухого кута», зберігши обличчя. Для цього необхідно припинити згадані вище порушення, переглянути свої неправомірні рішення і надалі не робити спроб щодо організації футболу на території українського Криму.
– Але як бути з їх головним аргументом: мовляв, без РФС футбол на півострові де-факто помре?
– Чомусь вони при цьому забувають згадати, що до анексії футбол в Криму відчував себе зовсім непогано, вже точно краще, ніж зараз. І саме внаслідок цих незаконних процесів зникли міцні клуби, які грали у чемпіонатах України, руйнується інша інфраструктура футболу, в тому числі дитячого, юнацького і так далі. Так, всі розуміють, що частина української території під контролем чужої держави, і про матчі в цьому регіоні поки що не йдеться. Але ситуація не безвихідна.
Я сподіваюся, що за результатами роботи спеціальної групи вже найближчим часом кримському футбольному співтовариству – клубам, дитячим командам, місцевим вихованцям – буде запропоновано альтернативний нинішньому варіант розвитку подій. У всякому разі, керівництво УЄФА довело своєю активністю і послідовністю, що не усунулася від вирішення цієї проблеми, а дбайливо тримає руку на пульсі того, що відбувається, щоб максимально швидко і коректно нейтралізувати небажані для футболу наслідки.
