Чемпионат де-юре розбитий на два кола. Де-факто – на два етапи – умовно осінній і умовно весняний. Кожен поділяється ще на кілька відрізків, розділених серпневими єврокубковими (а заодно і кубковими) протистояннями, а потім – вікнами для ігор збірних.
Наша збірна, по суті, відстрілялася, залишивши позаду хвилювання і тривоги з приводу нестачі часу для відновлення гравців «Шахтаря» і «Динамо» перед поїздкою в Білорусію. Попереду у неї лише, сподіваюся, урятована від борисовско-львівської нервотепки поїздка у велике герцогство Люксембург. Там і часу на підготовку буде побільше.
Клуби ж повертаються у звичний ритм, коли всі готуються разом. Звичний Ритм, а от ситуація в таблиці – немає. Про неї зовсім трохи поговорили по закінченні попереднього туру (довго обговорювати часу не було – всі переключилися на збірну). Зараз вже і її обговорили, і про белградському інцидент посудачили, так що знову все увагу до призабутому було внутрішньому чемпіонату.
«Дніпро» освоюється в не дуже звичній для себе ролі лідера, з якої, вірогідно, в цьому місяці розлучитися не має. Хоча б для того, щоб підійти у доброму тонусі до листопадових проведення рубок з «Динамо» і «Шахтарем», які підуть одне за іншим. Ті, звичайно, стануть головним випробуванням новоспеченого флагмана, але й майбутнє, аж ніяк не бачиться млосним, побачення з «Чорноморцем», обіцяє інтригу. Пам’ятаючи про те, що гравці одеського клубу були задіяні в збірних лише номінально і зберегли порядком нерозтраченої енергії.
У дніпрян ж провідні гравці втомилися, а попереду у світлі травм Матеуса і Селезньова, незабивной серії Зозулі спостерігаються серйозні проблеми. Не всі ж готові великодушно влаштовувати день відкритих дверей, як «Металіст», всі секрети якого Мирон Маркевич знав, або «Олімпік», що здався ще до гри. Команда Романа Григорчука явно не з них числа. Та й практика попередніх років показала, що клуб з Дніпропетровська не знає, як себе вести, злетівши ненароком на першу сходинку.
«Дніпру рідко, але доводилося забиратися вище «Шахтаря», нехай і не з таким відривом, як зараз. А от багатьом гравцям з нинішнього складу «Динамо» і зовсім невідомо, що означає випереджати гірників, і в даному випадку це буде для них великим плюсом. Коли виграєш, відновлюєшся як-то швидше. Психологія. Та й суперник у цьому турі не так сильний – «Говерла».
Я, правда, не зрозумів слів В’ячеслава Грозного, який сказав недавно, що, на його думку, орендовані футболісти повинні грати проти клубів, яким належать. На мій погляд, участь або не участь не повинно залежати від думки. Все повинно бути чітко обумовлено при підписанні орендного контракту. Відразу. А не так, як у старій репризі Валерія Винокура: «Тут граємо, тут не граємо, тут рибу загортали».
Як, скажімо, робить «Шахтар». Тут все зрозуміло. Гравці «Іллічівця»? Будь ласка, грайте проти нас. Гравці «Чорноморця»? Відпочиньте. Що там за казус а-ля «Дніпро» недавніх років трапився з «Зорею», не збагну.
Але Мірча Луческу, напевно, зробить з нього висновки. Він завжди робить, а потім доносить до відома громадськості. Зокрема, після поразки «Шахтаря» від «Динамо» ми повинні були дізнатися (але не вийшло з-за витрат перекладу), чому кияни були проти запропонованої Донецькому системи проведення чемпіонату. Ну і заодно – про те, чому «Шахтар» рідко б’є в Європі пенальті. Напевно, кожен залишився при своїй думці.
На «Шахтарі» недавні ігри збірних, мабуть, відбилися не дуже сильно. Бразильців Дунга не кличе. Ракицький викликався Фоменко, але не грав, Шевчук грав, але проти «Волині» не буде, тому що «суддя не знав, що у нього вже була одна картка». Це, як ви зрозуміли з післяматчевого інтерв’ю в Києві про Можаровском і Ярмоленко.
Залишаються П’ятов, Кучер, Степаненко і Срна. Першим трьом, як ми бачили, довелося добряче попрацювати. Даріо ж просто двожильний. Йому не звикати, він і після чемпіонату світу в Бразилії майже не відпочивав. Атакуюча група підходить до матчу на «Арені Львів», добре підготувавшись, і треба думати, що «Шахтар» збирається атакувати, щоб не повторилася історія луцька майже річної давності, коли він був переможений «Волинню».
Примітне протистояння намічається в Полтаві, де вряди-годи «Ворскла» виглядає фаворитом перед грою з «Металістом». А зустріч – ключова у плані боротьби за місце в зоні Ліги Європи, перебування в якій для полтавців, напевно, у радість, у той час як для їх сусідів, які пізнали смак кваліфікації Ліги чемпіонів, – сумна реальність. Але, що робити…
До речі, не впевнений, що в Харкові знають, що саме робити. Хоча всім відомо, чому це сталося. І вікопомний матч з «Карпатами» тут ні при чому…
Не тільки ці дві команди борються за путівку в єврокубки. Говорити про претензії «Олімпіка» поки утримаюся, адже там і «Зоря», пізнала смак гри на одному з кращих стадіонів Західної Європи, і донецький «Металург». Нехай навіть перспектива повернення їх на рідні арени поки виглядає вельми і вельми туманною. Але справа-то потрібно робити.
Луганчанам, на перший погляд, складніше, адже у них аж п’ять чоловік повернулося з молодіжки, але, з іншого боку, п’ять днів на відновлення молодим футболістам повинно вистачити. Як і здорових амбіцій, що логічно для гравців, яким є що доводити – особливо у світлі чуток про інтерес до них з боку тренера головної збірної і прийдешнє скорочення легіонерською когорти «Шахтаря».
І, нарешті, ще один матч, в якому зосередилося чимало проблем українського футболу – зустріч «Карпат» та «Іллічівця», у яких після відомого вердикту КДК чотири очки на двох. Маріупольці, схоже, просто пливуть по волі хвиль, вже без особливих емоцій ставлячись, наприклад, до того, що один з їх потенційно найбільш перспективних гравців закинув це пропаща справа і перекваліфікувався в ді-джеї.
І львів’яни більше зайняті не футболом, а нескінченними позовами. Та ще з’ясуванням відносин з ФФУ. Швидше, марним…
