Збірна Білорусі, яка виступає в одній відбірковій групі ЄВРО-2016 з Україною, в найближчі дні отримає нового тренера.
Рішення належить прийняти виконкому БФФ, але, судячи з усього, наступником Георгія Кондратьєва стане екс-півзахисник білоруської національної команди Олександр Хацкевич, поки що продовжує працювати з київським «Динамо-2».
– Передусім, прийміть вітання з днем народження, Олександре Миколайовичу! Якраз слідом за ним з’явилася інформація, що в минулу середу Київ відвідав перший заступник голови білоруської федерації Сергій Сафарьян, заручився вашим згодою стати на чолі національної збірної. Рішення приймали з ходу – чи взяли час на роздуми?
– Про мету приїзду Сафарьян повідомив мені ще в понеділок, так що до середи я був цілком готовий до розмови. Інакше і бути не могло: не змушувати ж людини літати даремно туди-сюди. За два дні встиг порадитися з друзями, переговорити з вхідним в тренерський штаб збірної Білорусі Олександром Кульчием.
Але головне – було обговорити все з динамівським президентом Ігорем Суркісом, отримати згоду головного тренера Сергія Реброва. Без цього вступати в які-небудь переговори я, зрозуміло, не міг.
– Але до їх початку ви були єдиним кандидатом – чи знали конкурентів в обличчя?
– Сафарьян не приховував, що після повернення до Мінська на нього чекають ще кілька зустрічей з кандидатами на ту ж посаду.
– А ще одна зустріч у Києві у нього не намічалася? Адже, кажуть, кандидатуру свого підопічного білоруської федерації запропонував і агент Олега Блохіна…
– Мені це невідомо. Про те, що ніби заочно конкурую з Блохіним і Джованні Трапаттоні, прочитав в інтернеті. Але, як ви розумієте, судити про достовірність цієї інформації не візьмуся.
– Вас не бентежить турнірне становище, в якому збірна Білорусі виявилася у своїй групі? Чи, гадаєте, навіть з одним очком після трьох матчів не все втрачено?
– Втрачено, дійсно, багато – вісім очок з дев’яти. Але в розіграші залишається ще двадцять одне. Так що про повну втрату перспектив я б не говорив. Шанси є завжди – якщо не на перше або друге місце в групі, то на третє, яке дає право зіграти в плей-офф.
– Досвід показує, що тренувати білоруську збірну небезпечно для здоров’я – колишній наставник команди Георгій Кондратьєв, кажуть, зліг після поразки від Словаччини…
– У тренерській справі, як і в будь передбачає відповідальність професії, нерви повинні бути міцними. Я до цього готовий.
– Кондратьєв вважав останнім часом оборонну тактику, проти України і Словаччини виставляв п’ять захисників. Якщо виконком БФФ зробить вибір на вашу користь, збірна буде грати з великим акцентом на атаку?
– Не варто бігти попереду паровоза: про тактику буде доречно говорити тільки після рішення федерації. Уявіть: наговорю вам всякого, поділюся планами, а оберуть когось іншого. Поки що будь-які розмови про майбутнє – не більш ніж струс повітря.
– Так чи інакше, ви добре знайомі з білоруським і українським футболом, і напевно дивилися 9 жовтня матч в Борисові. Чи можливість його переграти – що змінили б у тактиці господарів першим ділом?
– У футболі немає місця умовного способу: якби та якби… зіграний Матч, рахунок на табло – що толку міркувати про помилки, які вже не виправиш? А щоб зрозуміти, чи вірна була тактика Петровича (Кондратьєва. – Прим. Д. І) з п’ятьма захисниками або, вірніше буде сказати, з трьома центральними, треба не просто перебувати всередині команди, а знати, в якому стані перебували гравці, які проблеми були перед поєдинком.
У будь-якому випадку, головний тренер напевно переглядав ігри збірної України і робив на їх основі висновки. Наставник – фігура залежна: сам вибирає тактику, але сам же відповідає за результат.
– У Кондратьєва існували розбіжності, назвемо їх так, з одним з лідерів збірної Олександром Глєбом. Якщо національну команду довірять вам – спробуєте налагодити з ним стосунки і повернути у склад?
– Коли на полях динамівської бази до матчу з Білорусією готувалася збірна України, я поспілкувався з хлопцями. Для них відсутність Гліба в нашій команді стало сюрпризом – як ви розумієте, приємним. У конфлікт Кондратьєва з Глібом я не вникав, але можу сказати, що вважаю Сашу одним з кращих футболістів країни. Розкидатися гравцями такого рівня – велика розкіш. Тим більше, в нинішньому турнірному становищі.
– Однією з причин слабкості сьогоднішньої збірної її колишній тренер називав те, що в російському чемпіонаті білоруські футболісти майже не мають ігрової практики. Найближчим часом ситуація напевно не зміниться. Звідки ви, якщо будете призначені, станете черпати резерв для національної команди?
– Можливо, є сенс формувати збірну на базі клубу – того ж БАТЕ, який грає в Лізі чемпіонів і має пристойний міжнародний досвід. А можливо, за прикладом Кондратьєва, довіряти гравцям, які виступають за межами країни і не мають у себе в клубах достатньо часу на полі. Це – вибір тренера, але щоб зробити його слід уважно вивчити ситуацію і вникнути в деталі.
– І на завершення: ви згадали БАТЕ, який у вівторок має прийняти будинку в Лізі чемпіонів «Шахтар». На кого поставите в цій зустрічі?
– Симпатії будуть на боці білоруського клубу. Який, припускаю, обіграє гірників з мінімальною перевагою…
