Колишній форвард «Шахтаря» Андрій Воробей прокоментував бомбардирське досягнення Луїса Адріано, який днями став кращим бомбардиром в історії донецького клубу, відтіснивши з першої позиції саме Горобця.
– А ви як думаєте, засмутився я чи ні? Вени собі з-за цього різати чи що? Звичайно ж, я не переживаю з цього приводу. Навпаки, зрадів і за Луїса Адріано, і за «Шахтар» – команду, якій я віддав багато років свого життя. Футбол не стоїть на місці, розвивається, з’являються нові бомбардири. Та й вічного нічого не буває. Думаю, пройде ще років десять, і хтось зможе побити рекорд і Луїса Адріано. Що стосується того, що я більше не рекордсмен, то, повірте, не засмучуюсь. Знаю, що вніс свою лепту в розвиток «Шахтаря» і мені за це не соромно. Думаю, це фахівці оцінять.
Мені здається, багато залежить від довіри головного тренера. У Адріано є свій тренер – Мірча Луческу. Він для нього, як батько, а бразилець для Містера як син. Луческу йому довіряє, а гравець відплачує за це забитими м’ячами. Навіть якщо у бразильця не йде гра, або, наприклад, він переживає спад – Луческу все одно ставить його в склад. Я по собі знаю: довіра тренера окрилює гравця. Не можна сказати, що Девіч, Селезньов погані нападники. Ні, хороші. Просто Луческу більше довіряв Луїсу Адріано.
Я в «Шахтарі» останні два роки не грав. З 2005 по 2007 рік виходив переважно на заміни, максимум – тайм грав. У мене не було такої довіри, як у Луїса Адріано. Можливо, якщо б грав усі матчі від дзвінка до дзвінка, то Адріано було б ще далеко до рекорду.
