Результати виступу підопічних Сергія Ковальця у відбірковому турнірі молодіжного чемпіонату Європи варто визнати непоганими.
Так, ми не змогли пробитися у фінальну частину першості континенту, але адже і завдання кров з носа туди потрапити перед командою ніхто не ставив…
Влітку наступного року відбудеться фінальний турнір молодіжного чемпіонату Європи, він же стане відбором на Олімпіаду 2016 року в Бразилії. На жаль, обидва ці змагання пройдуть без збірної України, яка, нагадаємо, в стикових матчах за право потрапити до Чехії билася, якщо можна так сказати, зі збірною Німеччини. І не вина наших тренерів і футболістів в жалюгідному підсумку. Не в образу українцям, але рівень виконавців німецької команди на порядок вище. Про це красномовно говорить навіть статистика ударів у протистоянні колективів: 28 проти 13-ти. Здається, будь-яка з 13-ти збірних, які пройшли сито відбіркового турніру, не встояла б перед цією машиною.
В першу чергу команді Сергія Ковальця не вистачило досвіду проведення подібних зустрічей. Футболісти молодіжної збірної Німеччини вже кілька років виступають на високому рівні (маю на увазі гри в бундеслізі), тоді як більшість наших виконавців тільки починають нюхати порох у вищому дивізіоні чемпіонату своєї країни.
Для порівняння: гравці німецької збірної перед очними зустрічами з «синежелтыми» загалом провели 893 поєдинку в еліті чемпіонату Німеччини. Це майже в два рази більше, ніж українські футболісти. А що стосується трансферної вартості команд, то за версією transfermarkt.de виконавці німецької збірної оцінюються в 140 млн євро, тоді як представники нашої дружини – в суму трохи більше 15 млн.
Зараз залишається тільки гадати, як би виступила Україна, якщо б в суперники в матчах плей-офф нам дістався інший противник. Сам же відбірковий турнір наша збірна провела гідно. Так, були допущені помилки в стартовому матчі проти хорватів, що спричинило за собою зовсім непотрібне домашню поразку. Але згодом підопічні Сергія Ковальця виправили промахи, здобувши шість перемог і одного разу зігравши внічию, тим самим завершивши цикл на другій позиції, яка, виходячи з історії, для молодіжної збірної є стабільною. Так наша команда закінчувала шість відбіркових турнірів з 11-ти. Тверду четвірку за ці виступи нинішньому тренерському штабу збірної поставити можна.
За два роки роботи в «молодіжку» запрошували більше 70-ти футболістів, гравців переглядали по всій країні. Приміром, у виїзному поєдинку проти Швейцарії у стартовому складі «синьо-жовтої» дружини на поле виходили представники 11-ти клубів.
Найбільш, мабуть, великим відкриттям наставників молодіжної команди став Сергій Болбат, якого розгледіли в «Шахтарі-3». Та й багато інші хлопці, отримуючи шанс в молодіжній збірній, намагалися його використовувати, і ця робота, виконана на клубному рівні, дозволяє говорити про те, що в найближчому майбутньому головна команда країни може отримати новий резерв.
До речі, не варто забувати і про Кубок Співдружності, де проходили обкатку багато новачків «молодіжки». І не просто проходили, а домагалися позитивних результатів, головним з яких став виграш цього турніру в 2014 році (представники нашої країни не перемагали в Росії 12 років, з тих пір, як в 2002 році на цих змаганнях святкував тріумф київське «Динамо» часів Валерія Лобановського), що став можливим завдяки перемозі у фіналі над, мабуть, найбільш принциповим суперником – збірною Росії (4:0).
Також зазначимо, що за кількістю матчів Сергій Ковалець поки третій в когорті наставників, тренировавших молодіжну збірну, але за відсотком набраних очок у нього кращий показник.
І все ж якась недомовленість у роботі цього тренерського штабу залишилася, чи є у нього шанс продовжити свою діяльність на цьому поприщі, дізнаємося зовсім скоро…
Як це було
Відбір Євро-1996 став першим для молодіжної збірної України і ледь не увінчався успіхом – на фініші нас і Італію розділило всього одне очко, причому обидві команди обмінялися домашніми перемогами з рахунком 2:1. В останньому турі Україна під керівництвом Віктора Колотова (починав цикл Володимир Мунтян, але потім пішов) як раз грала в Італії, але втратила нічию. А фатальними для «синьо-жовтих» виявилися втрати очок у матчах з Хорватією – 0:1 та 1:1 (з незабитим під завісу гри пенальті).
На чемпіонат Європи 1998 року українську «молодіжку», керовану Олександром Іщенком, не пустила Німеччина, якій наші хлопці програли в гостях (0:2) і з якою розділили очки вдома (1:1). Крім того, Україна з Португалією обіграли один одного з рахунком 1:0. У підсумку на фініші ми виявилися другими з відставанням на чотири бали від німців, а португальці – за нами з мінусом ще два очки.
Старт кваліфікації Євро-2000 у України вийшов яскравим – вдома була обіграна Росія (1:0) і розгромлена Вірменія (8:0). Але в останніх шести поєдинках наша «молодіжка» здобула лише одну перемогу – над Ісландією (5:1), зате виявилася крупно біта Францією (0:4), а потім зовсім несподівано – Ісландією (1:4). Після того матчу подав у відставку Віктор Колотов, який знову брав кермо влади командою, а на останню гру в Москву збірну, вже забезпечила собі третє місце, повіз Володимир Онищенко (0:2).
Він продовжив роботу і вельми досяг успіху – відбір Євро-2002 його «молодіжка» закінчила на першому місці (хоча в останньому турі не обійшлося без везіння: ми програли Польщі, а Норвегія, яка могла обійти Україну, поступилася у Вірменії). Але в тому циклі перемога в групі виводила лише в плей-офф, а там «синьо-жовті» зіткнулися з міцною Швейцарією, якій двічі програли 1:2.
Стартовий відрізок кваліфікації Євро-2004 українська «молодіжка» пройшла під керівництвом Анатолія Крощенка вкрай невдало: три матчі-три нічиїх, причому попереду були зустрічі з фаворитом групи Іспанією. Новий керманич Павло Яковенко суттєво омолодив колектив, «впровадивши» своїх вихованців 1985 року народження, і, по суті, вже награвати команду з прицілом на новий цикл. На фініші Україна виявилася третьою з відставанням від Іспанії на вісім очок, від Греції – на одне.
Найкращий турнір в історії української «молодіжки» – Євро-2006, на якому збірна під керівництвом Олексія Михайличенка завоювала срібні нагороди (чемпіоном стала Голландія з Хунтеларом в складі).
Але початок циклу «синежелтые» пройшли під командуванням Павла Яковенка, який потім не знайшов спільну мову з керівництвом ФФУ і покинув колектив. А, мабуть, найбільш важливий для України матч виграв Геннадій Литовченко – в гостях у Греції (Михайличенко в цей час був зайнятий на ЧС-2005 для 20-літніх). Це дозволило зайняти 2-е місце услід за Данією і випередити еллінів на три очки. А потім були поєдинки плей-офф з Бельгією і подвиг наших гравців після поразки в Маріуполі (2:3) підопічні Михайличенка вирвали перемогу (3:1) в Локерене.
Євро-2007 став перехідним турніром, який був потрібен для перекладу фінальних змагань молодіжних збірних на непарні роки. А ще він виявився феноменально стрімким: відбір складався з двох матчів. Україна вдома програла Болгарії (0:3), і на цьому все було закінчено, а перемога команди Михайличенка в Хорватії (2:1) вже нічого не вирішувала, оскільки болгари здолали і хорватів.
Під керівництвом Михайличенка Україна невдало виступила у кваліфікації Євро-2009. Сім матчів із восьми «синьо-жовті» провели в 2007 році і, зазнавши поразки від Туреччини (1:2, 0:2) і Чехії (0:2 у Запоріжжі), самоусунулися від боротьби за вихід у фінальний турнір. Останній матч групового раунду в 2008 році українці проводили вже під керівництвом Яковенка, який повернувся в «молодіжку», віддали боржок чехам і піднялися на друге місце.
А відбір Євро-2011 для команди Яковенка обернувся перемогою в групі, але перевага перед Бельгією і Францією склало всього одне очко. При цьому з французами ми обмінялися нічиїми, а бельгійців в особистих зустрічах обіграли (1:1 вдома і 2:0 в гостях). Нам пощастило, що Бельгія в особистих протистояннях, в свою чергу, взяла верх над Францією і пропустила нас на перше місце. У плей-офф Україна вдало зіграла з Голландією в гостях (3:1), після чого зазнала поразки вдома (0:2), але за рахунок більшої кількості голів на чужому полі вийшла у фінальний турнір. А ось там удача від Яковенко відвернулася: одне очко в трьох матчах і лише четверте місце в групі.
Перед новим циклом міняти тренера резону не було, але Україна почала кваліфікацію Євро-2013 кошмарно – програла Словенії (0:2), упустила перемогу над Мальтою (2:2), відігравалася будинку в поєдинку з Фінляндією (1:1). Потім «синьо-жовті» набрали хід і помстилися всім кривдникам, а майбутнього переможця групи Швеції навіть обробили під горіх – 6:0, але виїзні поразки від Литви (0:1) та Швеції (1:2) відкинули нас на третє місце, а друге дісталося Словенії.
Ковалець про підсумки дворічної роботи…
Займатися з молодими гравцями завжди цікаво, адже вони, по суті, лише починають свій шлях у великому футболі. І усвідомлення того, що ти їм допомагаєш. У поточному році був виграний Кубок Співдружності, а також наша збірна пробилася у плей-офф раунд Євро-2015, тому ми задоволені виконаною роботою.
… про відбірковому циклі
Думаю, після стартової поразки в групі від збірної Хорватії в Україні мало хто вірив, що нашій «молодіжці» вдасться виступити гідно. Однак хлопці довели зворотне, зайнявши друге місце в групі, поступившись тим же хорватам лише за додатковими показниками. Ключовою перемогою на дистанції, вважаю, були три очки в Швейцарії.
… про матчах з Німеччиною
Нам попався, мабуть, найсильніший опонент з усіх можливих. Футболісти нашої команди грали душею і серцем і дуже хотіли потрапити на Євро, віддавши всі сили. Головна запорука успіху збірної Німеччини полягає у тому, що її виконавці мають колосальний досвід виступів у бундеслізі. Подібного досвіду явно не вистачало нашим підопічним. Тим не менш програти такій команді було не соромно.
… про пошук українських талантів
Ми не раз підкреслювали, що українська нація талановита. Наш тренерський штаб у пошуках талантів об’їздив всю країну, будучи присутнім на матчах молодіжних команд, а також першостей першої та другої ліг. За два роки ми переглянули понад 70-ти виконавців. І багато з них завдяки виступам за «молодіжку» знайшли себе в колективах Прем’єр-ліги.
… про перспективи молоді
Основне наше завдання – це підготовка футболістів для головної команди країни. За час роботи нашого тренерського штабу молодіжної збірної виклик в команду Михайла Фоменка отримали три гравця (Ордець, Болбат та Будковський). І це вже успіх. Більш того, незабаром ще ряд футболістів мають всі шанси піти нагору.
Газета «Команда»
