Власне, цей матеріал спочатку був приурочений до 25-річного ювілею лідера «Динамо», але через припалого на той же день розгрому від «Ольборга» довелося коригувати плани і вихід «Абетки» – притримати. Не надихнула на її публікацію та напружена гра з «Карпатами», у ворота яких Андрій не реалізував пенальті.
Інша справа – успіх у Дніпропетровську. Київ набрав три очки, вийшов на перше місце в Прем’єр-лізі, при цьому динамівська «десятка» прийняла безпосередню участь у кожній з трьох результативних комбінацій.
АМПЛУА. В дитячих, юнацьких, молодіжних командах Ярмоленко завжди грав у центрі нападу. Зміни почалися в 2009-му: Валерій Газзаєв став відряджати хлопчину на фланг, а одного разу навіть відправив закривати позицію лівого захисника. З тих пір минуло п’ять років, і нині в Європі Андрія знають як талановитого і гострого правого вінгера.
БЛОХІН. Під керівництвом цього тренера Ярмоленко виступав і в збірній, і в клубі. І хоча за півтора роки свого перебування біля керма «Динамо» Блохін, м’яко кажучи, не вивів команду на новий рівень, при ньому Ярмоленко, на відміну від більшості партнерів, зуміло додати, перетворившись в безумовного ватажка «синьо-білих».
ВОРСКЛА. 11 травня 2008 року Ярмоленко провів перший матч у елітному українському дивізіоні, приніс «Динамо» перемогу над полтавчанами – 2:1 Вирішальний гол вчорашній дублер забив на 89-й хвилині, незадовго до того замінивши на поле Артема Кравця.
ГАЗЗАЄВ. Ну а цей фахівець фактично видав Андрію путівку у великий футбол. Незважаючи на критику ЗМІ та скептицизм колег, росіянин незмінно включав 20-річного хлопця в динамівську «основу», дозволивши тому набути впевненості у власних силах і розжитися необхідним ігровим досвідом.
ДЕБЮТ. Подібно прем’єрі в чемпіонаті країни, дебютний матч за національну збірну Ярмоленко вдався. 5 вересня 2009 року, почавши в «старті», що проходила в Києві зустріч відбору ЧС-2010 з Андоррою, динамівець відкрив рахунок, тим самим поклавши початок розгрому суперника – 5:0.
ЄВРО-2012. Домашнє першість стала поки єдиним великим фінальним турніром, в якому Андрій брав участь разом з національною командою. Зіграв у кожному з трьох поєдинків групової стадії, запам’ятався результативним пасом на Шеву у переможній битві зі шведами і феноменальним ривком на півполя за намагалися втекти до наших воріт англійцем Уейном Руні.
ДРУЖИНА. Зі своєю обраницею Інною, дипломатом за освітою, Андрій разом вже сім років, хоча офіційно покінчив з холостяцьким життям у грудні 2011-го.
ЗІРКОВА ХВОРОБА. Діагноз «спіймав зірку», при всій його поширеності, Андрію не ставив ніхто. Ну хіба що нерозбірливий любитель розклеювати ярлики Леоненко. «Зіркова хвороба? Так я начебто не особливо їй і страждав. Спасибі батькам, що мене так виховали. І виховують», – зауважив одного разу з цього приводу сам футболіст.
ІВАН. Татуювання з ім’ям і датою народження свого сина, що з’явився на світ у травні 2013-го, Ярмоленко набив на лівій руці. Її ж він цілує, святкуючи кожен забитий гол.
КАПІТАН. Вперше з капітанською пов’язкою на руці Андрій вивів «Динамо» 10 березня 2013 року на виїзний матч проти «Волині», як і належить, зазначивши настільки пам’ятну подію забитим голом. І зараз у більшості випадків почесну місію у київській команді виконує саме Ярмоленко, оскільки більш досвідчені її старожили – Олександр Шовковський і Олег Гусєв – все частіше починають матчі на лаві запасних.
ЛІВША. Так, динамівець неодноразово забивав правою ногою, однак ліва залишається його головною зброєю. І часом, не в силах встояти перед спокусою, намагаючись підробити м’яч для більш зручного удару, Андрій втрачає дорогоцінні миті, а з ними і – гольовий момент. Втім, будемо об’єктивні: футболіст зростає, додає від сезону до сезону, нарощуючи в тому числі і свій технічний арсенал. Його чудовий результативний пас на правій Кравця до недільної зустрічі з «Дніпром» – зайве тому підтвердження.
МОЛОДІЖКА. Ярмоленко був одним з лідерів бравої команди Павла Яковенка, яка завоювала для України путівку в фінальну пульку ЧЄ-2011 (U-21). Шкода, в Данії у нашої збірної, в якій також робили погоду Коноплянка, Зозуля, Гармаш, Ракицький, справи відверто не склалися.
НОВИЙ КОНТРАКТ. У вересні Андрій продовжив контракт з «Динамо» ще на сезон – до 30 червня 2016 року. «Звичайно, мені хотілося б у майбутньому пограти і в більш сильному європейському чемпіонаті, але наразі я сконцентрований на виступах за «Динамо» і спрагу досягати успіхів з цією командою. Тут я ще не сказав свого головного слова», – коментує ситуацію Ярмоленко.
ОЦІНКА. На думку авторитетних товаришів з Transfermarkt, на сьогодні динамівець є найдорожчим українським гравцем. Його гіпотетичний трансфер німецький ресурс оцінює в 20 мільйонів євро, що на три мільйони більше, ніж можливий трансфер дніпропетровця Коноплянки, взимку ледь не втік в «Ліверпуль».
ПОКУПЦІ. Їх, потенційних претендентів на українського вінгера, якщо вірити всезнаючим інсайдерам, серед визнаних європейських грандів вистачає. Тут тобі і «Реал» з «Челсі»і «Мілан» з «Арсеналом». «За Ярмоленка ніяких пропозицій ми не отримували. І я дуже хотів би, щоб не отримали, – каже тим не менш президент «Динамо» Ігор Суркис.а – Він порядний хлопець, росте не по днях, а по годинах – я маю на увазі не тільки футбольна, але й культурний розвиток. Однак якщо Андрія покличуть в клуб з топ-чемпіонату, якщо варіант буде гідним і цікавим самому футболістові, ми, звичайно, сядемо за стіл переговорів».
РЕБРОВ. Нинішній керманич «Динамо», наповнив вітром біло-сині вітрила і завоював з клубом перший за три роки трофей. Поза всяких сумнівів, прихід Реброва на тренерський місток привніс нові фарби і в гру Ярмоленко. До речі, футбольна доля могла звести обох ще на полі – в першій команді, але Андрій вперше зіграв за неї через півроку після того, як Сергій Станіславович виїхав з Києва, прийнявши пропозицію «Рубіна».
СТАТИСТИКА. У чемпіонаті України Ярмоленко провів 156 ігор, забивши в них 60 м’ячів. Відповідні показники в Кубку країни – 17 (11), в Суперкубку – 3(0), в єврокубках – 56 (13). Всього в 232 офіційних поєдинках за «Динамо» вінгер відзначився 84 рази. За збірну країни він провів 44 матчі, а за кількістю голів (15) ділить серед її бомбардирів 2-3 місце з тим же Ребровим.
ТИТУЛИ. Поки що таких у колекції Ярмоленко не дуже багато: володар Кубка (2014) і Суперкубка України (2009 і 2011). Формально він вважається і чемпіоном країни-2009, хоча в останньому на сьогодні золотом для «Динамо» сезону взяв участь лише в десяти матчах і жоден з них не відіграв від дзвінка до дзвінка. Звідси і бажання Андрія отримати, так би мовити, повноцінне медаль вищої проби. Згадаймо також, що журналісти двічі визнавали динамівця гравцем року в Україні – у 2012-му («Команда») і 2013-му («Український футбол»).
УРУГВАЙ. Вразивши ворота цієї збірної 2 вересня 2011 року, Ярмоленко встановив своєрідний рекорд. Гол був забитий вже на 15-й секунді зустрічі і став найшвидшим в історії нашої національної команди.
ФІНТИ. Андрій по праву вважається одним з найтехнічніших гравців Прем’єр-ліги, і хитрих прийомчиків в його обоймі предостатньо. Один з улюблених – несподіваний кидок м’яча п’ятою опорної ноги на хід собі або партнеру, ну а найбільш ефективний – усунення опікуна серією помилкових, «холостих» рухів. Мета останніх, як правило, – звільнення простору для удару з лівої. А вже вона-то у футболіста, ми знаємо, здатна на багато що.
ХИТРІСТЬ. Ярмоленко – хлопець мужній і стійкий, однак любить пограти на публіку і, падаючи на траву після чергового стику, підштовхнути арбітра до рішучих дій по відношенню до грубияну-супернику. При цьому самим хитрим гравцем Прем’єр-ліги Андрій, за його ж визнанням, вважає гірників Даріо Срну, частенько не гидує симуляціями і провокаціями.
.
ЦИТАТА. Слова, вимовлені в січні 2007-го тодішнім тренером «Динамо» Анатолієм Дем’яненком про те, що клубні селекціонери в 130 кілометрах від Києва «знайшли другого Шевченка», неодноразово тиражувалися в пресі. Ну і до самого Ярмоленка, подейкують, надовго приклеїлося прізвисько «Хлопчик зі 130-го кілометра.
ЧЕРНІГІВ. З’явився на світ Андрій 23 жовтня 1989 року в Ленінграді, де тоді працювала його мама, проте вже у 1992-му сім’я повернулася в Україну, осівши в рідному Чернігові. Сам футболіст, зрозуміло, давно живе в Києві, а ось його батьки перебиратися до столиці не збираються, незважаючи на вмовляння сина.
ШЕВЧЕНКА. Повернення прославленого форварда в «Динамо» збіглося у часі з початком регулярних виступів за «основу» зовсім ще недосвідченого Ярмоленко. Близько трьох сезонів тезки грали пліч-о-пліч в клубі, збірної, і нинішній лідер біло-синіх з вдячністю згадує поради старшого на 13 років товариша: «Він навчив мене багатьом професійним речей. Як краще діяти при виході один на один, як пробивати – верхи або низом, як визначити, де у воротаря опорна нога і т.д. Слухав з величезним інтересом».
ЕГОЇЗМ. Раніше Ярмоленко нерідко докоряли в футбольному егоїзмі. Мовляв, тягне ковдру на себе, з м’ячем неохоче розлучається, пасу завжди віддає перевагу обведення або удар. Зараз нічого подібного не спостерігається, і Андрій – на всі сто командний гравець. Вельми показово, що з 13-ма результативними передачами він є найкращим асистентом в історії збірної України.
ЮНІСТЬ. Так називалася перша команда, за яку 13-річний Андрій грав у першості ДЮФЛ. В «Юності» ж хлопчина продовжував виступати і після того, як, не зумівши закріпитися у футбольній академії «Динамо», повернувся в Чернігів. Повторна – успішна спроба підкорити столицю була зроблена в 2007-му, коли київські скаути висмикнули Ярмоленко з «Десни», де той уже встиг засвітитися в першій українській лізі.
Я. «Я дуже люблю футбол. Клуби, нічне життя? Тільки не під час сезону. Для всього цього є відпустка. Футбол для мене залишається на першому місці, і я, немов у дитинстві, з нетерпінням чекаю кожну тренування. І від кожної отримую задоволення», – у цих словах Андрія, мабуть, і криється один із секретів його успіху.
