До футбольних топ-менеджерів України виникає все більше і більше питань. У такій непростій ситуації перший віце-президент ФФУ Анатолій Попов погодився на ексклюзивне інтерв’ю «Команді».
Правда, відразу обмовився, що буде обговорювати теми, які знаходяться в його компетенції. Як відомо, Анатолій Володимирович, серед іншого, займається і професійний футбол. Тому наша розмова почалася з теми регламенту змагань серед професійних команд.
– Перш ніж ви почнете задавати питання, я б відзначив, що в останні роки регламент не піддається істотним змінам, і це вважається заслугою – це свого роду гарантія того, що раніше велася правильна робота, – зауважив Анатолій Володимирович. – Хоча в ідеалі, на мій погляд, потрібно було б затверджувати регламент не щороку, а, скажімо, на п’ять років. Треба розуміти, що регламент формують клуби. Завдання федерації – простежити, щоб його норми відповідали вимогам ФІФА та УЄФА.
– Порівняно з минулорічним варіантом у нинішньому відсутній «золотий матч», в Кубку ввели посів аж до півфіналів. Навіщо?
– Моя особиста думка: виключення з регламенту «золотого матчу» – це помилка. Але! Адже це рішення клубів! І якщо клуби цього хотіли, то чому ФФУ повинна виступати проти? Тому я б застеріг окремі ФК і функціонерів, які намагаються попіаритися на цій ситуації. Я хочу, щоб вболівальники розуміли – під проектом регламенту є підпис представника КОЖНОГО клубу! Більш того, якщо представники, які підписували регламент, із-за неуважності або з іншої причини упустили цей момент, то Виконком ФФУ, якщо буде ініціатива від клубів, напевно вже по ходу сезону піде назустріч їх побажаннями поверне «золотий матч» у регламент. Так що ніякої трагедії немає, і в даній ситуації м’яч, як кажуть, на стороні клубів. Головне – дотриматися встановлену для таких випадків процедуру.
Та ж історія – з регламентом Кубка країни. Адже кожен клуб підписався під запропонованим варіантом, а Виконком ФФУ лише визнав можливим погодитися з думкою клубів!
– Нещодавно великий резонанс викликали заяви генерального директора ФК «Карпати» Ігоря Дедишина, звинуватив, серед іншого, ФФУ та особисто вас в створенні підпільного синдикату…
– Зізнатися, я далекий від думки, що наш футбол чистий, адже він є відображенням того, що відбувається в державі . Не дарма ж прийняті відповідні закони по боротьбі з корупцією. Я думаю, що вони вплинуть і на спорт взагалі, і футбол зокрема. Але сьогодні огульно звинувачувати ФФУ, конкретних людей без доказів – це наклеп, за яку треба відповідати. Дедишин особисто підписував контракти, гарантійні листи та інші фінансові документи. Відповідно, він несе за це відповідальність. Як і за декларування виконання рішень органів футбольного правосуддя, які їм просто ігноруються. Зараз цією справою займається комітет з етики, але особисто я маю намір не зупинятися тільки на футбольному правосуддя – хочу, щоб Дедишин відповів за свої слова і в цивільному суді. Це вже справа честі.
– Так вже неправий Дедишин? Ось, наприклад, Валентин Скворцов очолює Палату з вирішення спорів ФФУ і при цьому є заступником Ігоря Гатаулліна у профспілці і в асоціації футболістів-професіоналів. Сам Гатауллін керує у федерації ще й комітетом з атестації клубів…
– Згоден, у теорії конфлікт інтересів очевидний! Але давайте подивимося, як йдуть справи на практиці! Адже з тими ж «Карпатами» при ліцензуванні всі дії відповідних структур ФФУ були спрямовані на допомогу клубу. А адже, здавалося б, Гатауллін як голова профспілки повинен був встати на сторону гравців і не видавати львів’янам ліцензії до погашення всіх заборгованостей. «КОМАНДА» вже публікувала уривки з листів, в яких Дедишин дякує Гатаулліна за терпіння, розуміння та допомогу. А через деякий час він же називає його одним з організаторів синдикату! Як це можна пояснити?
Тепер що стосується Палати з вирішення спорів ФФУ. 17 раз її рішення оскаржували в Спортивному арбітражному суді в Швейцарії. 16 раз вони залишалися без змін, і лише в одному випадку рішення українських юристів було частково змінено їх швейцарськими колегами. Як кажуть, що тут ще коментувати?
– Наскільки я знаю, борги є і у «Говерли», і у «Волині», і у «Зорі», але складається враження, що до «Карпат» ФФУ ставиться з особливою пристрастю.
– Справа в тому, що борги «Карпат» більше, ніж борги всіх інших професійних клубів України разом взятих! Але при цьому ФФУ не забуває і про інших боржників. Так, «Говерла» та«Волинь»по окремих справах наблизилися на дуже небезпечну відстань до того рубежу, після якого з команди знімають окуляри. Але при цьому зазначу, що ці ФК потихеньку зменшують суми заборгованостей, що домовляються (в тому числі і за сприяння ФФУ) зі своїми колишніми гравцями і тренерами. Іншими словами, на відміну від «Карпат», шукають шляхи виходу з ситуації. Львів’яни ж за допомогою діянь Дедишина обрали інший шлях.
– Припустимо, це робиться з метою збанкрутувати клуб і таким чином позбавитися від боргів.
– Якщо це так, то інакше, як аферою такі плани назвати складно. Упевнений, вболівальники Львова цього не пробачать. І хочу попередити менеджерів львівського ФК – перекласти проблеми з хворої голови на здорову не вийде, адже у ФФУ є документальні докази максимально лояльного ставлення федерації і її підрозділів до ФК «Карпати».
– Добре, візьмемо тоді діяльність КДК. Ворсклянина Баранника, махнувшего ногою в бік Риболовлі, дискваліфікують на три гри. Гірника Тайсона, який вдарив долонею по спині Ярмоленко, не тільки не карають, але навіть не розглядають цей епізод. Це чесно?
– Я – прихильник того, щоб до всіх ставилися однаково. І, зізнаюся, сам не завжди задоволений рішеннями КДК Але ці рішення – зона відповідальності юристів, яких затвердив Конгрес ФФУ. І мені б не хотілося, щоб їх робота перетворювалася лише у виправлення помилок в роботі арбітрів. Мені здається, треба говорити про те, що самі судді повинні бути послідовними і приймати однакові рішення у схожих ситуаціях. А так – хто знає? Може, не побачив момент, а може, побоявся…
– Як екс-делегат УЄФА скажіть – Можаровський помилився, не видаливши Тайсона на 11-й хвилині поєдинку «Динамо» – «Шахтар»?
– Як там у Руставелі? Кожен вважає себе стратегом, бачачи бій зі сторони? Я на відміну від деяких експертів, які, схоже, забули, що самі були суддями, оцінок арбітрам намагаюся уникати. Але можу сказати – Можаровський собі не ворог. Є два варіанти: перший – не побачив, другий – вважав, що наслідки для ходу матчу можуть бути куди гірше. І з цим потрібно рахуватися.
Взагалі давайте почнемо з того, що наші арбітри на тлі європейських виглядають цілком гідно. Подивіться, які помилки допускають рефері в єврокубках! Але є буква правил, а є дух гри. І арбітру, серед іншого, потрібно оцінити наслідки свого рішення, а не тільки вступити формально. Так адже можна і не дограти матч.
– На якому етапі справу з претензіями УЄФА щодо матчу Україна – Македонія?
– 13 листопада буде засідати відповідний комітет УЄФА. Ми, як і передбачалось, у шестиденний термін відправили свої пояснення на зауваження офіційних осіб. Зараз УЄФА аналізує цю інформацію, і потім буде прийматися рішення.
В силу обставин у нас в країні є всього два стадіони, які в повній мірі допущені УЄФА до проведення міжнародних зустрічей. НСК «Олімпійський» був у кроці від дискваліфікації за поведінку вболівальників на матчі «Дніпро» – «Копенгаген». Зараз під загрозою «Арена-Львів», де уболівальники порушували порядок і на матчі Ліги чемпіонів, і на поєдинку збірної. Невже хтось прагне, щоб в Україні не залишилося стадіонів, на яких можна проводити матчі під егідою УЄФА?
– Нерідко доводиться чути думку, що ФФУ досить пасивна у кримському питанні.
– На мій погляд, перш ніж щось робити, потрібно прорахувати ефективність цих дій. Приміром, ФФУ чітко виклала для Уєфа і ФІФА свою позицію з питання Криму. Що, накажете нам кожен день слати туди листи, що підтверджують наші слова? Всім зрозуміло, що Росія порушила міжнародні закони, анексувавши частина України, та при цьому проводить там футбольні матчі. Це заборонено нормами ФІФА та УЄФА, і ці організації прекрасно знають про порушення. При цьому всі розуміють складність пошуку шляхів виходу з цієї ситуації. Тому і немає, на жаль, швидкого рішення по Криму. У тому числі – й футбольної частини.
