Всі з цікавістю спостерігають за розвитком подій навколо «казусу Степаненко». Не буду повторюватися про очевидне перевищення своїх повноважень Контрольно-дисциплінарним комітетом ФФУ…
…при винесенні вердикту про дискваліфікацію Степаненко в конкретних матчах чемпіонату та розіграшу Кубка України, що є головним, висловлюючись мовою органів здійснення футбольного правосуддя, «предметом спору».
У контексті того, що відбувається доречно сказати, що ФФУ і до цього випадку грішила недозволеними діями на футбольній ниві, від яких виходить корупційний душок.
Так, 25 вересня 2013 року команда другої ліги «Сталь» Дніпродзержинськ провела домашній матч другого етапу розіграшу Кубка України з представником Прем’єр-ліги запорізьким «Металургом». Запорожці здобули перемогу з рахунком 2:1, забезпечивши собі прописку в 1/16 фіналу. Але не тут-то було. Для участі в матчі у складі «Металурга» був заявлений футболіст Віталій Гавриш. Виступаючи в кубковому матчі попереднього сезону між командами «Шахтар» Свердловськ – «Олександрія», у складі останньої він отримав червону картку, і рішенням КДК повинен був пропустити наступний матч у розіграші Кубка України.
В порядку виконання норм статті 3 Положення про розіграш кубка України (сезон 2013-2014 рр..), ПФЛ вже направила лист в Прем’єр-лігу, яка провадила 1/16 фіналу Кубка України, де був приведений список дискваліфікованих футболістів, у тому числі Ст. Гавриш.
«Стаття 3.
…
21. За дві доби до матчів третього етапу Кубка (1/16 фіналу) ПФЛ надає до ПЛ наступну інформацію щодо команд клубів ПФЛ, що братимуть у ньому участь:
…
21.2. список заявах футболістів
21.3. список футболістів, які отримали жовті картки на попередніх етапах Кубка».
Крім того, у цій же статті (пункт 19) говориться:
«За внесення до листа рапорту арбітра прізвища відстороненого від участі в матчах або незаявленого футболіста, а також футболіста, строк дії контракту якого закінчився, у разі, якщо цей футболіст безпосередньо брав участь у матчі (виходив на поле), команда виключається зі змагання.
Відповідно до регламентних норм Прем’єр-ліга повинна була повідомити клубам про дискваліфікованих футболістів. І, судячи з усього, вона відправила їм відповідні листи. Але Гавриш приїхав в Дніпродзержинськ 25 вересня і в складі «Металурга» провів на полі 90 хвилин у матчі проти «Сталі».
Після отримання та аналізу інформації про неправомірне участю Гавриша в матчі зі «Сталлю», виконавчий директор дніпродзержинців С. Бурхан, і інші представники прибули до Києва і звернулися до президента ФФУ Анатолія Конькова з проханням розібратися в інциденті. Представницької делегації з Дніпродзержинська було обіцяно розібратися по всій строгості і повернути все в правове русло.
Сергій Павлович, сповнений оптимізму після бесіди з Анатолієм Дмитровичем, висловив свою думку, опубліковане 3 лютого 2014 року на сайті Football.ua:
«…Можу сказати, що дана ситуація стала прецедентом, оскільки такого ще не було ніде і ніколи, а у випадках, близьких до неї, проштрафилися клубам завжди зараховувалося технічну поразку… В даний час ми чекаємо на рішення Контрольно-дисциплінарного комітету ФФУ. Особисто я вважаю, що найкращий варіант – це стична гра «Сталі» з Десною за право зіграти в 1/4 фіналу Кубка України з донецьким «Шахтарем».
Наведена норма пункту 19 статті 3 Положення про розіграш кубка України говорить про невідворотність покарання запорізького «Металурга». Але… Засідання КДК ФФУ так і не відбулося.
Відстоюючи свої претензії на подальшу участь у розіграші Кубка, керівництво клубу пригрозило ФФУ звернутися до Лозанни. Наслідки для ФФУ могли бути самими сумними, адже навіть дилетанту очевидно порушенням регламентних норм і правил вищої футбольної інстанцією України. До речі, норм і правил, затверджених Виконкомом ФФУ, що зобов’язує неухильно виконувати їх.
Далі сталося щось специфічна. У Будинку футболу відбулася зустріч віце-президента дніпродзержинської «Сталі» Н. Колючого з президентом ФФУ. Сторони дійшли консенсусу – «справа Гавриша» успішно закрито і надалі підсумки розіграшу Кубка України затверджено обдуреним Виконкомом.
Коментувати немає сенсу. Очевидно, що не було ніяких ні статутних, ні регламентних, тим більше правових підстав для закриття справи.
«Ми з задоволенням будемо вирішувати ті проблеми, які накопичилися, відкрито, чесно і прозоро. (З передвиборних обіцянок А. Конькова р. в Миколаєві. Червень 2012 року. footclub.com.ua). Дмитрич, ви злукавили перед футбольною аудиторією, м’яко кажучи. Про ваших тяпах-ляпи у сферах відкритості, чесності та прозорості написано і сказано багато, що свідчить про низьку компетентність та апарату управління ФФУ.
Впевнений, якщо уважно покопатися в інтелектуальних і адміністративних засіках Будинку футболу, можна виявити ще не один приклад наплювизма на закон, статут, регламент, чесність, відкритість і прозорість – перелік можна продовжити. Громадье «проколів» Конькова і його команди кидає ФФУ та український футбол смердюче-пахне трясовину беззаконня, хаосу і байдужості. Таке ставлення до футболу – злочинно.
Так, між справою, Анатолій Дмитрович, до вас два питання:
1. Ви можете пояснити, чому у весняній частині змагань сезону 2013-2014 років «Сталь» так стрімко вирішила завдання переходу з другої ліги в першу? До речі, без традиційних претензій до арбітражу матчів.
2. Якщо звернутися в Арбітражний спортивний суд в Лозанні, він визнає підсумки розіграшу Кубка України в сезоні 2013-2014 років законними?
